Модуль 1. Методологія податкового рахівництва Змістовий модуль 1. Концептуальні засади податкового рахівництва та податкові розрахунки непрямих податків

Тема 1. Сутність та реалізація податкового рахівництва на підприємстві

План вивчення теми

1. Податкове рахівництво та його реалізація. Класичні школи рахівництва: італійська, французька, німецька, англо-американська. Російська та українська школи рахівництва.

2. Види обліку: фінансовий, управлінський, бухгалтерський, податковий. Взаємозв’язок та відмінності між бухгалтерським та податковим обліком. Організація податкового обліку на підприємстві. Структура та види податкової звітності.

Навчальні цілі

Засвоєння знань студентів з питань сутності податкового рахівництва, реалізації його завдань на підприємстві.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

При розкритті першого питання слід звернутися до періодичних видань, де обговорюються питання історичного формування податкового рахівництва.

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки вкрай потрібно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи (прибутки чи збитки), а та­кож про процеси їх формування як на своєму підприємстві, так і в партнерів на підставі попередніх даних. Таку інформацію надає тільки бухгалтерська система обліку (рахівництва).

Достатні знання про рахівництво були накопичені лише на початок XIX століття, щоб на базі цих знань почали формуватися бухгалтерські школи, які згодом стали класичними: італійська, французька, німецька. Ненабагато пізніше сформувалася англо-американська школа рахівництва.

При розкритті другого питання слід звернутися до законодавчих актів, які стосуються порядку ведення обліку на підприємствах. Найважливішим нормативно-правовим документом, що регламентує ведення бухгалтерського обліку, є Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV.

Податковий облік має право на існування поряд із фінансовим, але відмінності між ними існують. Особливості системи оподаткування підприємств України зумовлюють специфічні методи і прийоми облікового забезпечення обчислення податків, зборів, платежів, які у фінансовому обліку не застосовуються: розмежування подій на «першу» та «другу», відмінна методика списання витрат на ремонти основних фондів, різниця в їх аналітичному обліку, відмінні первинні документи та аналітичні реєстри.

Разом з тим податковий облік є ускладнений, його треба удосконалювати. Але, враховуючи підпорядкованість облікового забезпечення вимогам податкової звітності, яка в свою чергу зумовлена різноманітністю податків, зборів і платежів, таке вдосконалення можливе лише за умови спрощення системи оподаткування підприємств.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте формування і структуру італійської школи рахівництва.

2. Охарактеризуйте сутність вчення французької та англо-американської школи рахівництва.

3. Охарактеризуйте вплив німецької школи рахівництва на бухгалтерський облік.

4. Назвіть період зародження і становлення вітчизняної школи рахівництва.

5. Визначте спільні риси і відмінні ознаки між бухгалтерським і податковим обліком.

6. Наведіть види податкової звітності щодо кожного з видів податку.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання матеріалу і складання інтелект-карт з питання:

• Особливості організації податкового обліку на підприємствах різних галузей народного господарства

2. Скласти термінологічний словник ключових понять: класичні школи рахівництва, італійська школа рахівництва, французька школа рахівництва, німецька школа рахівництва, вітчизняна школа рахівництва, бухгалтерський облік, податковий облік, управлінський облік, методи податкового обліку, податкова звітність.

Рекомендована література

[5, 46, 47, 50, 54, 55]

Тема 2. Податкові розрахунки з податку на додану вартість

План вивчення теми

1. Етапи проведення розрахунків з ПДВ.

2. Порядок складання податкової накладної.

3. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

4. Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

5. Порядок складання податкової звітності і обов’язкових додатків до неї.

6. Взаємозв’язок декларації з ПДВ і реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Навчальні цілі

Засвоєння знань з проведення податкових розрахунків податку на додану вартість з урахуванням особливостей різних галузей економіки.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Дуже важливо для правильного ведення обліку розрахунків підприємства з бюджетом, повною мірою і своєчасно оформляти документально всі операції, пов’язані з нарахуванням податків. Оскільки тільки на підставі реальних документів, підприємство може правильно нарахувати базу оподаткування. Податок на додану вартість є одним з податків, які формують дохідну частину державного бюджету України.

При розгляді першого питання слід звернутися до законодавчо-нормативної бази, яка регламентує облік цього податку. В Податковому кодексі України у розділі V зазначаються платники податку, об’єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення та сплати тощо.

Податкові розрахунки з податку на додану вартість передбачають заповнення певних податкових документів, в послідовність руху яких включаються: податкова накладна, Єдиний реєстр податкових накладних, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, податкова декларація з ПДВ. Порядок ведення кожного із зазначених документів затверджений законодавчо.

При вивченні другого питання слід враховувати, що податкова накладна – це первинний податковий документ, в якому розраховується і відображається загальна сума ПДВ, що підлягає сплаті за всією номенклатурою постачання товарів продавця. Податкова накладна являється дуже важливим документом в податковому обліку податку на додану вартість, так як на її підставі покупець має право на податковий кредит.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Правильність заповнення податкової накладної регулює Порядок № 1379 від 01.11.2011 року. Стаття 201 Податкового кодексу України визначає основні правила, які стосуються податкової накладної. Відповідно до законодавчо-нормативної бази податкова накладна виписується продавцем продукції - платником ПДВ і надається покупцю. Податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою. Порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та не містить літер чи інших символів.

Оригінал податкової накладної видається покупцю на його вимогу. Податкова накладна, яка підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

При вивченні третього питання слід враховувати, що Єдиний реєстр податкових накладних – це податковий обліковий реєстр, у який вносяться відомості, що містяться у податковій накладній або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї. Цей реєстр ведеться контролюючим органом України на підставі Податкового кодексу України. П. 201.10 ст. 201 ПКУ свідчить, що при здійсненні операцій з постачання товарів платник податків – продавець товарів зобов’язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом міністрів України. Правильність ведення Єдиного реєстру податкових накладних регулює Порядок № 1246 від 29.12.2010 року. Цей обліковий реєстр є дуже важливим у ланцюжку руху податкових документів з податку на додану вартість, тому що відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. І лише зареєстрована в цьому реєстрі податкова накладна дає право покупцю на податковий кредит. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

При вивченні четвертого питання слід зазначити, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних – це податковий обліковий реєстр, який ведеться особами, зареєстрованими як платники ПДВ. Це можуть бути як продавці, так і покупці продукції. Ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних здійснюється окремо у продавця і покупця відповідно до п. 201.15. ст. 201 ПКУ. Платники податку у визначені законом терміни подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог Розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)». Правильність ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних регулює Порядок № 1002 від 24.12.2010 року.

При виченні п’ятого питання слід звернути увагу на те, що податкова декларація з ПДВ – це звітний зведений податковий документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом (відповідно до ст. 202 ПКУ звітним періодом є один календарний місяць, в окремих випадках – календарний квартал), на підставі якого здійснюється нарахування та сплата податкового зобов’язання. Податкова декларація з ПДВ має 8 обов’язкових додатків до неї.

Форма податкової декларації встановлюється центральним контролюючим органом за погодженням з Міністерством фінансів України. Порядок її заповнення Правильність заповнення податкової декларації з ПДВ регулює Порядок № 1492 від 25.11.2011 року.

При виченні шостого питання необхідно ретельно вивчити взаємозв’язок декларації з ПДВ і реєстру виданих та отриманих податкових накладних.