Тема 1. Вступ до дисципліни
План.
Підприємство як суб’єкт господарювання.
Поняття управління, організації і планування на промисловому підприємстві.
Предмет, об’єкт і задачі дисципліни. Особливості організації енергетичного виробництва.
1.1. Підприємство як суб’єкт господарювання
Енергетика є однією з ведучих і найбільш високоорганізованих галузей національного господарства країни. Як і в більшості інших галузей промисловості, в енергетиці підвищення ефективності реалізується двома шляхами. Перший з них пов'язаний з вдосконаленням енергоустаткування, що знов випускається, у напрямі зниження питомих витрат енергії для зменшення паливної собівартості, що становить, і у напрямі зниження питомих витрат і підвищення надійності устаткування. Збільшення одиничної потужності агрегатів і їх автоматизація знижують витрати на споруду і обслуговування. Другий шлях – раціональна експлуатація існуючих установок, що полягає у виборі найвигіднішого режиму роботи устаткування електростанцій і енергосистем, проведенні ремонтів, технічних оглядів і т.д. У даному курсі розглядається саме цей шлях.
Під виробництвом розуміють процес створення матеріальних благ для існування і розвитку людського суспільства. Зміст виробництва тісно пов’язаний з трудовою діяльністю людини. Він припускає наявність праці, предмета праці і засобів праці.
Дисципліна «Організація виробництва і маркетинг» відноситься до економічних наук, що займають провідне місце серед суспільних наук, оскільки вивчає відносини, які складаються між людьми в процесі виробництва.
Виробництво вивчають багато наук.
У економічному плані виробництво – це процес споживання виробничих ресурсів (засобів виробництва, робочої сили і ін.), використовуваних підприємством для випуску продукції – товарів і послуг.
Продукція – це товар, послуга, виконані роботи.
Товар – це продукт праці, вироблений для реалізації (продажі).
Послуга – об'єкт продажу у вигляді дій, результатом яких є той або інший корисний ефект.
На всіх етапах розвитку економіки основною її ланкою було підприємство, один з різновидів господарського суб’єкта. Саме на цій первинній ланці економіки виробляється продукція, відбувається безпосереднє з’єднання працівника з засобами виробництва.
Під підприємством розуміють виробничу одиницю, яка володіє виробничо-технічною, організаційно-адміністративною і економічною єдністю.
Юридичною основою і законодавчою базою функціонування підприємства є Господарський Кодекс України. З правової сторони, відповідно до законодавства України, підприємство є самостійним господарчим суб’єктом, створеним у порядку, визначеному законом, для виробництва продукції і надання послуг населенню для задоволення суспільних потреб і одержання прибутку.
Незалежно від форми власності підприємство працює на основі повного господарського розрахунку, самооплатності витрат і самофінансування; багато підприємств – на принципах підприємництва. До основних функцій виробничого підприємства відносяться: виготовлення продукції, продаж і постачання її споживачу; після продажне обслуговування своєї продукції, матеріально-технічне забезпечення виробництва, розвиток і зростання обсягів виробництва, керування й організація праці промислово-виробничого персоналу, дотримання діючого законодавства, стандартів і нормативів, сплата податків, виконання внесків і платежів у бюджет держави. Для завоювання і утримання ринків збуту адміністрація і персонал підприємства повинні постійно приділяти увагу якості й ціні виготовленої продукції і виконуваних послуг, їхньої престижності.
Відповідно до законодавства власність в Україні виступає в наступних формах: державної; колективної; приватної (особистої і приватної трудової)
Механізм виробничо-господарської діяльності підприємства наведено на рис.1.1.
Рисунок 1.1 – Механізм виробничо-господарської діяльності підприємства
Засоби (знаряддя) праці –
а) речі, за допомогою яких чоловік впливає на предмети праці, видозмінюючи їх для певної мети (наприклад, машини, механізми, пристосування, устаткування, інструменти, технологічні лінії) або б) які сприяють процесу виробництва (наприклад, будівлі, споруди).
Предмети праці – все те, до чого додається людська праця. Тобто речі або їх сукупність, на які людина впливає в процесі виробництва за допомогою засобів (знарядь) праці.
Засоби виробництва – сукупність засобів і предметів праці, використовуваних в суспільному виробництві для створення матеріальних благ.
Трудові ресурси (робоча сила) – частина населення країни, що має в своєму розпорядженні сукупність фізичних і духовних здібностей, які можуть бути використані в процесі праці.
Інформаційні ресурси – наукові ідеї і дослідження, проектний-конструкторські і технологічні розробки, використовувані в суспільному виробництві.
Природні ресурси – водні, лісові, земельні ресурси, корисні копалини.
Підприємство з виручки, отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відшкодовує свої поточні витрати, пов'язані з виробництвом цієї продукції (витрати на сировині, матеріали, паливо, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, оплата праці працівників і ін.).
Прибуток – частина доходів, що залишається після відшкодування поточних витрат.
Податки – обов'язкові платежі, що стягуються державою.
Отже, для того, щоб процес виробництва міг здійснюватися, необхідна наявність виробничих ресурсів: засобів праці, предметів праці, самої праці, носієм якої є робоча сила, і ін.
Проте сама наявність виробничих ресурсів ще не означає, що може бути здійснений конкретний процес виробництва на конкретному підприємстві. Очевидно, для цього повинні бути створені певні умови споживання виробничих ресурсів, продумана його організація і технологія. Умови здійснення процесу виробництва на підприємстві наступні:
1.Необхідні виробничі ресурси (засоби виробництва і робоча сила), які споживаються в процесі виробництва, повинні бути зосереджені в просторі (для виконання цієї умови створюються виробничі підрозділи).
2.Належна побудова і регулювання самого процесу споживання (ця умова виконується шляхом здійснення відповідного виробничого процесу).
Виробничий процес – це процес, в результаті якого результатні паливо, сировина, матеріали і напівфабрикати перетворяться в готову продукцію.
3.Управління виробничими підрозділами і виробничими процесами.
Таким чином, виробництво на підприємстві може бути представлене трьома складовими:
- виробничі підрозділи
- виробничий процес і
- управління ними (управління підрозділами і процесом).
Відповідно до цього для здійснення процесу виробництва на підприємстві вельми важливим є знання принципів побудови виробничих підрозділів, ведення процесу виробництва і управління ними.