5. Форми і особливості організації ремонтного обслуговування
Організаційні форми ремонтного обслуговування пов'язані з тим, де і ким здійснюються ремонти: у себе, своїми силами, або на спеціалізованих ремонтних підприємствах.
1.Централізована
Централізована форма організації ремонтного обслуговування застосовується для виконання всіх видів складних ремонтів (капітальних і середніх), модернізації, спеціальних робіт, здійснення комплексних ремонтів. Може бути реалізована як безпосередньо на підприємстві, коли важ ремонтний персонал підприємства об'єднується в підрозділи централізованого ремонту, так і за межами підприємства, коли все основне і допоміжне устаткування ремонтується силами спеціалізованих ремонтних підприємств.
Централізація ремонтного обслуговування в межах підприємства полягає в організації на підприємстві цехів (ділянок) централізованого ремонту, в яких об'єднаний весь ремонтний персонал підприємства. Цехів (ділянок) централізованого ремонту може бути декілька. При цьому всі види ремонтів і деякі роботи по технічному обслуговуванню проводяться силами такого цеху (ділянки), що має в своєму розпорядженні для цього спеціалізовані ремонтні бригади, необхідне універсальне устаткування, запасні частини. Централізована форма організації ремонтного обслуговування застосовується на підприємствах із загальною трудомісткістю 2500-3000 ремонтних одиниць і кількістю устаткування в кожному виробничому цеху не більше 500 одиниць. При централізованій формі організації ремонтного обслуговування найбільш ефективна бригадна форма організації праці з переважанням спеціалізованих ремонтних бригад.
Переваги:
1. Кваліфікований ремонт за рахунок застосування більш кваліфікованої праці (спеціалізація) і більш довершеного устаткування для ремонтів.
2. За рахунок централізації скорочуються терміни ремонтів устаткування.
3. Краще використання ремонтного персоналу протягом року і зниження його чисельності в цілому по енергооб'єднанню.
Рисунок 3.2 – Централізована форма організації ремонтного обслуговування устаткування в межах одного підприємства
2.Децентралізована
При децентралізованій формі організації ремонтного обслуговування ремонти здійснюються безпосередньо у виробничих цехах ремонтним персоналом самого виробничого цеху. Для цього у виробничих цехах організовуються спеціалізовані ремонтні бригади або ділянки. У обов'язку ремонтного персоналу цехів входить також міжремонтне обслуговування устаткування.
Переваги:
1. Ремонтні роботи виконуються у себе і сама структура підкоряється даному цеху.
Недоліки:
1. Надмірність ремонтного персоналу.
2. Неповна завантаженість ремонтних робочих через закріплення їх за певним цехом.
3. Як правило, не вистачає запасні частини, оскільки матеріально-технічне постачання гірше, ніж централізоване.
4. Кваліфікація ремонтних робочих нижча, ніж на спеціалізованих ремонтних підприємствах.
Всі види ремонтних підприємств
Рисунок 3.3 – Децентралізована форма організації ремонтного обслуговування устаткування
3.Змішана
При змішаній формі організації ремонтного обслуговування ремонтні заходи здійснюються ремонтним персоналом підприємства (цехи) із залученням сил ремонтних підприємств. Для технічних консультацій можуть також притягуватися фахівці підприємств-виготівників.
Рисунок 3.4 – Змішана форма організації ремонтного обслуговування устаткування
Особливості організації системи ППР різних видів устаткування
Для технологічного устаткування планують поточні (малі), середні і капітальні ремонти.
На електростанціях прийнята наступна система ППР: поточний догляд і нагляд за устаткуванням, огляди і ревізії енергоустаткування; ремонти – поточні, середні і капітальні.
Проведення ремонтів в електричних мережах має ряд особливостей. Більшість планових ремонтів і робіт по технічному обслуговуванню повітряних ліній (ВЛ) виконуються з відключенням, що викликає перерви в електропостачанні споживачів. Це приводить до недоотпуську електроенергії і зниження надійності електропостачання.
Високі вимоги до надійності магістральних ліній електропередачі (ЛЕП) напругою 330-750 кв, труднощі їх відключення і економічні міркування зумовили проведення ремонтів без відключення – під напругою.
Експлуатація ВЛ полягає в проведенні технічного і оперативного обслуговування, відновного і капітального ремонтів. Технічне обслуговування ВЛ складається з комплексу заходів, направлених на оберігання елементів ВЛ від передчасного зносу. Капітальний ремонт ВЛ полягає в здійсненні комплексу робіт по підтримці або відновленню первинних експлуатаційних показників і параметрів ВЛ.
Роботи по капітальному ремонту устаткування і споруд електричних мереж пов'язані із заміною крупних елементів. До них відносяться: заміна опор, траверс, гірлянд і ізоляторів на ВЛ; зміна бандажів на роторах синхронних компенсаторів підстанцій; заміна муфт і ділянок траси на кабельних лініях; зміна обмоток або введень трансформаторів і т.п.
Для забезпечення планування робіт по технічному обслуговуванню і капітальному ремонту ВЛ повинні складатися: річний план-графік технічного обслуговування, річний план капітального ремонту, місячний план-графік відключень.
Системи ремонту і технічного обслуговування (ТО) контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (Кипіа) відрізняються від системи ППР технологічного і енергетичного устаткування.
Для вимірювальної апаратури встановлюються терміни періодичних перевірок (графік перевірок), а ремонтні роботи здійснюються в міру необхідності за наслідками цих перевірок.
Для обчислювальної техніки (ВТ) технічне обслуговування здійснюється у вигляді профілактік, які виконуються по графіку (щоденна профілактика, щотижнева профілактика і т.д.).