- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 6 Сутність і концепція маркетингу………...…….….................
- •Тема 1. Вступ до дисципліни
- •1.1. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •1.2 Поняття управління, організації і планування на промисловому підприємстві
- •1.3 Предмет, об’єкт і задачі дисципліни. Особливості організації енергетичного виробництва
- •Тема 2. Організація експлуатаційного обслуговування енергетичного устаткування
- •1.Суть експлуатаційного обслуговування устаткування
- •2.Експлуатаційні властивості енергетичного устаткування
- •3.Енергетичні характеристики устаткування
- •Витратні енергетичні характеристики теплових турбоагрегатів
- •Відносні енергетичні характеристики конденсаційного турбоагрегату з обвідним регулюванням
- •2.4 Встановлення енергетичних характеристик шляхом статистичної обробки результатів випробувань
- •Задачі кореляційно-регресійного аналізу:
- •Задача 1. Встановлення форми зв'язку і отримання рівняння регресії в явному вигляді.
- •Оцінка параметрів лінійного рівняння регресії методом якнайменших квадратів (мнк)
- •Задача 2. Оцінка «тісноти» зв'язку між змінними.
- •Тема 3. Організація допоміжних господарств підприємства
- •1.Роль і значення системи технічного обслуговування виробництва
- •2. Завдання і системи організації ремонтного обслуговування устаткування
- •Сутьність системи ппр. Види ремонтів
- •4. Планування ремонтних робіт і робіт по технічному обслуговуванню енергетичного устаткування
- •12 Років
- •5. Форми і особливості організації ремонтного обслуговування
- •Проблеми і шляхи вдосконалення технічного обслуговування і ремонту устаткування на підприємстві
- •Тема 4. Основи наукової організації праці на підприємстві
- •1. Завдання організації праці.
- •2.Зміст організації праці (основні напрями організації праці на підприємстві)
- •3.Режим праці і відпочинку
- •4.Зміст і завдання технічного нормування праці
- •5.Планування праці на енергопідприємстві
- •Тема 5. Організація оплати праці працівників підприємства
- •Сутьність і основні принципи раціональної організації оплати праці на підприємстві
- •2. Система регулювання оплати праці в Україні
- •3. Організація оплати праці робочих
- •Форми оплати праці робочих
- •4. Оплата праці керівників, фахівців, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу
- •5. Контрактна система найму і оплати праці
- •6. Планування заробітної плати на енергопідприємстві (розрахунок фонду оплати праці)
- •Тема 6. Суть і концепція маркетингу
- •1. Виникнення маркетингу і його суть
- •2. Етапи розвитку концепції маркетингу. Сучасна концепція маркетингу
- •3. Зміст, цілі і завдання маркетингової діяльності
- •4. Комплекс маркетингу, його елементи і структура
- •5. Поняття внутрішнього і зовнішнього середовища маркетингу. Основні чинники маркетингового середовища, їх характеристика і класифікація
- •Тема 7. Ринок і комплексне дослідження ринку
- •1.Поняття, типи і види ринків
- •Видиринків
Проблеми і шляхи вдосконалення технічного обслуговування і ремонту устаткування на підприємстві
Основними шляхами вдосконалення ремонтного господарства є:
1. Перехід на централізоване технічне обслуговування, ліквідація цехових ремонтних баз і відділень. Створення спеціалізованих підприємств по капітальному ремонту устаткування.
2. Встановлення оптимальної періодичності проведення ремонтів (базується на вивченні термінів служби деталей і вузлів устаткування, зміни його техніко-економічних показників в періоди між ремонтами і досвіду експлуатації).
3. Впровадження заходів щодо збільшення міжремонтних періодів роботи агрегатів.
4. Реалізація передових методів ремонту на основі: застосування довершених технологічних процесів ремонту і раціональної організації робіт, впровадження комплексної механізації ремонтних робіт, проведення в заводських умовах агрегатно-вузлового ремонту транспортабельних вузлів і агрегатів.
3.Організація енергетичного господарства підприємства. Енергобаланс підприємства
1. Завдання і склад енергетичного господарства
Завдання енергетичного господарства підприємства – забезпечувати надійне, безперебійне і безпечне постачання виробництва всіма видами енергетичних ресурсів (енергоресурсів).
Традиційно енергоресурси підрозділяють на енергію і енергоносії.
Енергія:
- електрична;
- теплова (пара, гаряча вода).
Енергоносії:
- паливо;
- газ;
- холодна вода;
- стисле повітря;
- кондиціоноване повітря;
- кисень і ін.
Енергетичне господарство (далі – енергогосподарство) задовольняє виробничі і господарський-побутові потреби підприємства у всіх видах енергії і в енергоносіях, здійснює монтаж, експлуатацію і ремонт енергоустаткування у виробничих цехах і підрозділах підприємства.
Енергогосподарством управляє служба головного енергетика.
Енергогосподарство підприємства складається з двох частин: загальнозаводською і цеховою.
До складу загальнозаводського енергогосподарства входять генеруючі і перетворюючі установки і загальнозаводські енергетичні мережі.
У цехове енергогосподарство входять первинні енергоприймачі виробничих цехів, цехові перетворюючі установки і внутрішньоцехові розподільні мережі, отопительно-вентиляційні прилади.
Виробничий процес в енергогосподарстві складається з етапів виробництва, передачі, розподілу і споживання.
2. Планування енергоспоживання
Основою раціональної організації енергогосподарства на підприємстві є правильне планування виробництва і споживання енергоресурсів. Воно, як правило, здійснюється на основі нормативного підходу із застосуванням балансового методу.
Енергетичні баланси
При плануванні потреби в енергоресурсах використовується балансовий метод, заснований на понятті енергетичного балансу.
Енергетичний баланс підприємства є баланс виробництва, отримання з боку, перетворення, передачі і споживання всіх видів енергоресурсів, використовуваних на підприємстві.
Енергетичний баланс має дві частини: витратну і прибуткову. Витратна частина характеризує потребу в окремих видах енергоресурсів або їх сукупності. Прибуткова частина характеризує можливості джерел задоволення цієї потреби. Для існування балансу повинна бути відповідність (рівність) витратної і прибуткової частин енергобалансу.
Енергетичні баланси на промисловому підприємстві можуть бути класифіковані за наступними ознаками:
- об'єктам, для яких розробляється енергобаланс.
Об'єктами складання енергобалансів є:
• окремі енерговикористовуючі агрегати;
• технологічні або енергетичні цехи;
• підприємство в цілому.
- видам енергоресурсів.
По видах енергоресурсів складаються приватні баланси: паливний, електричний, тепловий, стислих газів і т.д. Слід вказати, що сумарний енергетичний баланс не є сумою приватних балансів, оскільки одні види енергії трансформуються в інші. Тому при підсумовуванні неминучий повторний рахунок.
- періодам, за які складається баланс.
- якісним характеристикам.
Диференціація по якісних характеристиках дозволяє врахувати ступінь досконалості використання на підприємстві енергоресурсів. Відповідно до цього баланси можуть бути:
• фактичними, такими, що відображають існуюче положення зі всіма виправданими і невиправданими втратами енергоресурсів;
оптимальними, такими, що враховують всі можливі заходи щодо зниження питомих витрат енергоресурсів;
• плановими, які розробляються на основі прогресивних норм. Їх зіставлення з оптимальними балансами характеризує ступінь досягнення найбільш довершеного балансу (по заданому критерію).
Витратна і прибуткова частини енергобалансу тісно зв'язані між собою не тільки тим, що повинне бути забезпечене їх рівність, але і тим, що вибір оптимальних видів енергоносіїв залежить від схеми енергопостачання, її показників, а вибір раціональної схеми енергопостачання залежить від характеристик енергоносіїв. Тому складання витратної і прибуткової частин енергобалансу необхідно проводити паралельно.
На основі балансу будуються річні (квартальні, місячні, добові) графіки навантаження підприємства по різних видах енергії і енергоносіїв.
Планування витратної частини енергетичних балансів промислових підприємств (цехів) проводиться на основі норм витрати палива, електроенергії, теплоти, стислого повітря, кисню, води і т.п.
Нормування витрати енергоресурсів
Необхідність всемірної економії енергоресурсів на підприємствах вимагає встановлення науково обгрунтованих норм і нормативів витрати енергоресурсів.
Норма витрати – це максимально допустима кількість енергоресурсу (палива, електроенергії, теплоти, стислого повітря, води і т.п.) для отримання одиниці продукції встановленого якість за планованих організаційно-технічних умов виробництва.
Нормативи – це поелементні складові норм.
Норми формуються на основі енергетичних (витратниххарактеристик технологічного устаткування.
Енергетичні характеристики технологічних агрегатів є залежності витрати палива, енергії від вироблюваної ними технологічній продукції (нагрітих матеріалів, розплаву, матеріалів сушки і ін.), а у разі енерготехнологічних агрегатів – і енергетичній продукції (електроенергії, пари, гарячої води і ін.).
Норми витрати (норми енергоспоживання) підрозділяються на
диференційовані (розрахункові) і
укрупнені (середні).
При цьому диференційовані норми виступають як питомі, тобто встановлені на одиницю продукції, на окремі операції.
Укрупнені норми характеризують витрату на одиницю продукції по ділянці, цеху і підприємству.
Норми витрати енергоресурсів
Для підприємства норми на теплоту, електроенергію розділяються на
технологічні ;
- загальнийвиробничі цехові ;
- загальнийвиробничі заводські .
Для палива в даний час підраховуються тільки технологічні норми.
Технологічні норми – норми питомих витрат енергоносіїв, складені для даного технологічного процесу. Вони включають:
де
- корисна витрата (наприклад, в процесах термообробки – на нагрів матеріалів від початкової до кінцевої температури; при плющенні – на зміну форми матеріалу);
- технічно неминучі втрати (наприклад, втрати в навколишнє середовище від зовнішніх поверхонь агрегатів);
- витрати на розігрівання агрегатів після холодних простоїв.
Можливі процеси, для яких корисна витрата відсутня. Наприклад, до них відноситься процес підтримки необхідної стабільної температури об'єкту. В цьому випадку технологічна норма включає лише витрату теплоти на компенсацію втрат.
Загальнийвиробничі цехові норми:
де
- витрати на допоміжні потреби цеху:
• на господарський-побутові і санітарно-гігієнічні
• на внутрішньоцеховий транспорт
• на компенсацію втрат в цехових мережах (електричних, теплових, газових і т.п.)
Загальнийвиробничі заводські норми:
де
- витрати на допоміжні потреби підприємства:
• виробничі, господарський-побутові і санітарно-гігієнічні потреби загальнозаводських об'єктів
• на міжцеховий транспорт
• на компенсацію втрат в міжцехових мережах.
Планування потреби підприємств в енергоресурсах
Енергетичні потреби промислових підприємств визначаються кількістю палива різних видів і характеристик, енергії з розділенням по видах і параметрам. Потреби в кожному виді палива і енергії повинні бути строго регламентовані в часі. Зміна потребі в енергії
у часі відбивається графіками навантажень – добовими, місячними, квартальними і річними.
Потреба в кожному виді палива і енергії в даний період визначається як твір відповідної норми на плановий випуск продукції або кількість сировини, що переробляється, в даний період часу.
3. Вдосконалення організації енергетичного обслуговування підприємства
Основні напрями вдосконалення організації енергетичного обслуговування представлені на рис.3.5.
Крім того, всього більшого значення набуває організація раціонального використання енергоресурсів.
Рисунок.3.5. Основные направления повышения эффективности энергохозяйства