Відносні енергетичні характеристики конденсаційного турбоагрегату з обвідним регулюванням
Показниками, що характеризують економічність турбоагрегату, є питома витрата тепла і коефіцієнт корисної дії. Отже, відносні характеристики теплового турбоагрегату – це залежності питомої витрати тепла і коефіцієнта корисної дії від електричного навантаження турбоагрегату.
Питома витрата тепла, ГДж/(Мвт•год):
.
.
Наприклад, до точки зламу:
-
гіпербола.
При збільшенні електричного навантаження питома витрата тепла чисельно наближається до значення відносної витрати теплоти турбоагрегатом. Якби не було, то питома і відносна витрати були б рівні.
Коефіциєнт корисної дії:
.
АлеККД – безрозмірнавеличина.Томудля приведенняР (МВт)иQ (ГДж/год)доодинаковоїрозмірностіскористуємось наступним співвідношенням:
.
Враховуючи,
що1 Вт=
МВт;1 Дж=
ГДж;1 с=
год,отримуємо:
1
МВт=
=3,6
.
Отже,якщоелектричне навантаження вимірюється в МВт, авитрататепла вГДж/ч, то вираздлярозрахункуККД будемативигляд:
.
Наприклад, до точки зламу(рис.2.6):
-
перевернута гіпербола.
Рис.2.6. ГрафікзміниККДконденсаційного агрегату з обвідним регулюванням до точки зламу
Таким чином, енергетичні характеристики теплового турбоагрегату відбивають зміну витрати тепловій енергії через турбіну, а також зміну показників економічності роботи турбоагрегату і відносних приростів витрати теплоти турбоагрегатом при зміні електричного навантаження генератора. Один з варіантів енергетичних характеристик конденсаційного турбоагрегату з обвідним регулюванням представлений на рис.2.7.
Рис.2.7. – Енергетичні характеристики конденсаційного турбоагрегату з обвідним регулюванням
Дослідження зміни ККД конденсаційного турбоагрегату з обвідним регулюванням після точки зламу
Мета дослідження – визначення економічного навантаження турбоагрегату.
Економічне навантаження – це навантаження, при якому ККД максимальний, а питома витрата відповідно мінімальний.
Залежно
від величини відносного приросту теплоти
після точки зламу характеристики
в порівнянні з величиною питомої
витрати тепла в точці зламу характеристики
можливі
три випадки (рис.2.8):
- якщо
,
то економічне навантаження знаходиться
в діапазоні 
;
- якщо
,,
то економічне навантаження має місце
при 
;
;
- якщо
,,
то економічне навантаження має місце
при 
.
Рис.2.8. Дослідження зміни ККД конденсаційного турбоагрегату з обвідним регулюванням після точки зламу
2.4 Встановлення енергетичних характеристик шляхом статистичної обробки результатів випробувань
Витратна
енергетична характеристика теплового
турбоагрегату виражає залежність
годинної витрати теплової енергії
турбоагрегатом (Q)від
його електричного навантаження(Р).Оскільки на витрату
тепла в реальних умовах впливає велика
кількість (не тількинавантаження, але й конструктивні
особливості турбоагрегату, параметри
пару, умови експлуатації тощо),отримання залежності виду 
аналітичноускладнено.Взагалі
таку залежність отримують шляхом
статистичної обробки результатів
випробувань, використовуючи методи
кореляційно-регресійного аналізу.
1. Розрізняють дві основні форми причинних залежностей:
функціональні залежності;
статистичні залежності.
Функціональна залежність – це залежність, при якій значення якої-небудь величини знаходяться в строгій відповідності із значеннями однієї або декількох незалежних величин.
Саме за допомогою функціональних залежностей описуються найістотніші зв'язки або закони.
Приклад. Закон Ома: I = U/R.
Проте в реальній дійсності зв'язок (якщо такий існує) між величинами рідко виявляється як функціональний, оскільки остання «спотворюється» впливом безлічі випадкових (неврахованих) чинників.
Залежності, в яких необхідність нерозривно зв'язана в кожному окремому явищі з випадковістю і лише в безлічі явищ проявляє себе як закон, називаються статистичними.
Хай досліджується взаємозв'язок двох змінних – X і У.
Можливі дві ситуації і, відповідно, розрізняють два типи статистичних взаємозв'язків між досліджуваними змінними X і У.
У одному випадку може бути невідомо, яка з двох змінних є незалежною, і яка – залежної. В цьому випадку змінні рівноправні, вони можуть бути зв'язані між собою, або бути незалежними, і має сенс говорити про статистичний взаємозв'язок кореляційного типу і відповідно про оцінку парної кореляції.
Кореляційна залежність (кореляція) – це співвідношення, взаємозв'язок середньої величини однієї змінної із значеннями іншої змінної.
Інша ситуація виникає, якщо дві досліджувані перемінні не рівноправні: одна з них розглядається як пояснююча (або незалежна), а інша як з'ясовна (або залежна від першої). Якщо це так, та зміна однієї із змінних служить причиною для зміни іншої.
Наприклад, зростання електричного навантаження генератора веде до збільшення споживання теплоти турбіною.
Це той випадок, коли повинна бути оцінена регресія.
Регресія – це функція, що описує кореляційний зв'язок між перемінними за допомогою рівняння, званого рівнянням регресії, а графічне її відображення називається лінією регресії.
Рівняння регресії – це формула статистичного зв'язку між змінними:
,
де
-
очікуване
(середнє) значення з'ясовної (залежної)
змінної;
X - пояснююча (незалежна) змінна, або регрессор.
Розрізняють лінійну (якщо формула зв'язку лінійна) і нелінійну регресії.
Формула статистичного зв'язку двох змінних називається парною регресією; залежність від декількох змінних – множинною регресією.