Тема 3. Організація допоміжних господарств підприємства

План лекції

1. Роль і значення системи технічного обслуговування виробництва.

2. Завдання і системи організації ремонтного обслуговування устаткування.

3. Сутність системи ППР. Види ремонтів.

4. Планування ремонтних робіт і робіт по технічному обслуговуванню енергетичного устаткування.

5. Форми і особливості організації ремонтного обслуговування.

6. Проблеми і шляхи вдосконалення технічного обслуговування і ремонту устаткування на підприємстві

1.Роль і значення системи технічного обслуговування виробництва

Виробництво можна представити сукупністю тісно взаємодіючих між собою двох систем – системи основного виробництва і системи технічного обслуговування виробництва (рис.3.1).

Рисунок 3.1 – Склад виробництва

Система основного виробництва об'єднує основні виробничі процеси, в результаті яких змінюються форма, розміри, властивості, взаєморозташування оброблюваних предметів праці і в результаті формується готова продукція.

Система технічного обслуговування виробництва об'єднує допоміжні і обслуговуючі процеси.

До допоміжних відносяться процеси, що безпосередньо не впливають на предмети праці, а покликані забезпечувати нормальне протікання основних процесів (наприклад, виготовлення для власних потреб інструменту і оснащення, ремонтний-технічне обслуговування технологічного устаткування і інших засобів праці, енергопостачання виробництва, постачання виробництва матеріалами і т.п.).

Обслуговуючі процеси покликані створювати умови для успішного виконання основних і допоміжних процесів. До них відносяться внутрі- і міжцехові транспортні операції, подача матеріалів і заготовок на робочі місця, складські операції, контроль якості продукції, засобів і предметів праці, господарське і побутове обслуговування виробництва і ін.

Визначальну роль на підприємстві грають основні процеси виробництва, але їх нормальне протікання неможливе без чіткої організації допоміжних і обслуговуючих процесів.

Серед допоміжних процесів важливе місце займають процеси забезпечення виробництва енергоресурсами і процеси технічного обслуговування і ремонту устаткування, на раціональній організації яких зупинимося докладніше, оскільки:

- однією з умов ефективної і ритмічної роботи промислових підприємств є надійне і економічне постачання виробничих підрозділів енергетичними ресурсами необхідної якості;

- процеси технічного обслуговування і ремонту устаткування на підприємстві виникли і здійснюються у зв'язку із зносом устаткування в процесі його експлуатації. Тому устаткування вимагає відходу і ремонту.

2. Завдання і системи організації ремонтного обслуговування устаткування

Основні фонди електростанцій, підстанцій і мереж в процесі їх використання фізично і морально зношуються і вимагають постійного технічного обслуговування. Нормальний фізичний знос устаткування (механічний, тепловий, втомний, корозійний) викликається активною роботою устаткування, физико-хімічними процесами, пов'язаними з виробництвом. Він відбувається і тоді, коли устаткування не працює (під впливом природних чинників, вологи, зміни температури і т.п.). Фізичний знос погіршує експлуатаційні властивості устаткування – знижує продуктивність (потужність), підвищує витрату палива і експлуатаційних матеріалів. При певному рівні фізичного зносу устаткування подальша його експлуатація стає економічно недоцільною.

З'являється небезпека раптового (аварійного) виходу устаткування з робочого стану з витікаючими звідси втратами від порушень виробничого режиму і витратами на подальший ремонт.

Ступінь зносу енергоустаткування залежить від дії різних чинників:

- тривалості роботи

- режиму навантаження

- параметрів і якості первинної енергії або енергоносія

- якості матеріалів і конструктивного виконання

- умов експлуатації

- якості експлуатаційного обслуговування.

Працездатність устаткування відновлюється шляхом його ремонту (фр. remonter – поправити, поповнити, знову зібрати).

Економічною основою існування ремонту є нерівноміцність деталей і вузлів техніки. Дійсно, економічно необґрунтовано і технічно неможливо виготовити машину, механізми, агрегат з деталями і вузлами з однаковою міцністю, рівномірністю зносу, з приблизно рівними термінами служби. Тому і виникає потреба в ремонті техніки, щоб забезпечити її нормальне функціонування на весь період служби.

Таким чином, ремонт устаткування і інших об'єктів основних фондів є необхідним допоміжним виробничим процесом, обумовленим сучасним рівнем розвитку техніки.

Економічність морально застарілого устаткування може бути підвищена шляхом модернізації (технічного вдосконалення).

Головне завдання ремонтного господарства – забезпечення безперебійної і якісної експлуатації устаткування при мінімальних витратах на ці роботи (т. при мінімальних ремонтний-експлуатаційних витратах).

Основне завдання організації ремонту устаткування електростанцій і мереж – забезпечення високого ступеня надійності і економічності експлуатації устаткування при скороченні термінів ремонтного простою, підвищенні продуктивності праці і мінімальних трудових, матеріальних і фінансових витратах.

Для забезпечення безперебійності енергопостачання споживачів необхідно, щоб устаткування електростанцій і мереж завжди знаходилося в стані експлуатаційної готовності.

Основні системи організації ремонтного обслуговування:

A) Післявідмовлювана система ремонтів

Ремонт носить вимушений характер і проводиться лише після виходу устаткування з ладу. Але виходи з ладу устаткування порушують виробничий ритм, дезорганізовуватимуть виробництво. Потрібна система ремонтів устаткування, яка забезпечувала б зведення до мінімуму виробничих втрат, викликаних ремонтом устаткування.

B) Системи профілактичних ремонтів:

1) Система післяоглядових ремонтів

Шляхом періодичних оглядів виявляється стан устаткування, на основі чого намічаються терміни проведення ремонту і його вигляд (поточний, капітальний). Проте ця система не вирішує задачі зведення до мінімуму втрат із-за ремонту.

2) Система стандартних ремонтів

Використовується, якщо вихід устаткування з ладу може привести або до катастрофи, або людських жертв, або великого збитку. Тому заміна деталей проводиться примусово після вироблення ними ресурсу незалежно від фактичного стану деталей. Недолік – це дорога система.

Область застосування: авіація, космонавтика, атомні реактори.

3) Система планово-запобіжних ремонтів (ППР)

Ремонт устаткування розглядається як попередження аварії, а не як ліквідація її наслідків: не чекаючи появи несправностей або відмов (тобто коли устаткування може ще якийсь час працювати), проводять профілактичні (попереджувальні) ремонти, наперед плануючи їх.

При цьому:

- попереджається прогресуючий знос устаткування, а, отже, практично виключається можливість його випадкового виходу з ладу із-за появи несправностей і відмов;

- є можливість завчасно здійснювати попередню підготовку до майбутнього ремонту з метою максимального зниження тривалості простою із-за ремонту і максимального зниження збитку виробництву (наприклад, шляхом створення заділів).

Зміна деталей зазвичай проводиться відповідно до їх фактичного стану, а не в примусовому порядку.