Тема 4. Основи наукової організації праці на підприємстві

План лекції

1. Завдання організації праці.

2. Зміст організації праці (основні напрями організації праці на підприємстві).

3. Режим праці і відпочинку.

4. Зміст і завдання технічного нормування праці.

5. Планування праці на енергопідприємстві.

1. Завдання організації праці.

Під організацією розуміємо систему заходів, сукупність дій, що забезпечують досягнення конкретної мети.

Організація праці – система заходів, що забезпечують функціонування (використання) живої праці з метою досягнення корисного ефекту (результату) трудової діяльності.

Під ефектом праці розуміється результат праці.

Навіщо необхідно організовувати працю? Щоб праця здійснювалася і була економічною.

1.Задачі організації праці:

- економічна – полягає в підвищенні продуктивності праці, тобто в досягненні економії живої праці;

- психофізіологічна – завдання збереження здоров'я і забезпечення працездатності працівника в процесі праці.

Підзадачі:

• створення найбільш сприятливих і безпечних умов праці;

• збереження і підвищення працездатності працівника;

- соціальна – підвищення ступеня змістовності і привабливості праці.

Всі ці завдання взаємозв'язані.

2.Зміст організації праці (основні напрями організації праці на підприємстві)

1. Набір робочої сили:

- підбір, підготовка, підвищення кваліфікації і культурно-технічного рівня кадрів;

- створення умов, що забезпечують стабільність кадрів.

2. Розділення і кооперація праці

Розділення працівників за певними ознаками: по цехах, по виконуваних функціях, по кваліфікації, по професіях і т.д.

Одній з прогресивних форм кооперації праці на підприємстві є бригадна організація праці, яка характерна, перш за все, для робочих.

Інші форми сумісних дій (форми кооперації праці):

- змінні ланки;

- тимчасові творчі колективи (створюються для виконання конкретного проекту або цільової програми на час їх здійснення і об'єднують необхідних для цього фахівців різного профілю).

3. Організація і обслуговування робочих місць, впровадження раціональних трудових процесів:

- планування і оснащення робочих місць;

- обслуговування робочих місць, зокрема обслуговування устаткування;

- забезпечення робочих місць предметами праці, інструментом, технологічним оснащенням;

- встановлення прийомів і методів праці.

Наприклад, верстатник за зміну робить 2-3 тисячі трудових рухів (дій). Тому необхідна раціоналізація трудових прийомів і рухів.

4. Встановлення режиму праці і відпочинку (внутрішньозмінного, тижневого, місячного і річного).

5. Створення безпечних і сприятливих умов праці

Розрізняють:

- небезпечні чинники – викликають травматизм;

- шкідливі чинники – викликають професійні захворювання.

Приблизно 20% робочого часу сьогодні втрачається протягом року. Втрати по хворобі і травматизму мають найбільшу питому вагу.

6. Нормування праці (встановлення міри участі працівника в праці).

Нормування праці призначене в першу чергу для встановлення технічно обґрунтованих норм трудових витрат (норм праці) на виконання одиниці певної роботи.

7. Стимулювання праці (створення матеріальної і моральної зацікавленості працівників в результатах їх праці); зміцнення дисципліни праці.

Матеріальна зацікавленість реалізується через оплату праці.

Наукова організація праці (НОТ) – це за змістом та ж сама організація праці, але всі перераховані вище завдання повинні вирішуватися на науковій основі. Це тут підкреслюється.

З перерахованих вище напрямів організації праці на підприємстві зупинимося докладніше на двох напрямах – «встановлення режиму праці і відпочинку» і «нормування праці».