- •I.1. Визначити предмет і завдання курсу "Історія України". Принципи і джерела вивчення історії України
- •1.1. .Охарактеризувати процес розвитку і розселення східнослов’янських племен.
- •1.2. . Проаналізувати існуючи концепції походження та заселення східних слов'ян.
- •1.3. Охарактеризувати суспільний лад, побут, заняття та звичаї слов'ян.
- •1.6. . Охарактеризувати політичну систему Київської Русі
- •1.7. Дати оцінку економічного розвитку Київської Русі
- •1.8. Проаналізувати культурний розвиток Київської Русі
- •2.1. .Пояснити причини і процес захоплення українських земель Литвою та Польщею.
- •2.2. . Дати оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уніям у контексті української історії
- •2.3. Дати оцінку Берестейській унії 1596 р.; пояснити її причини та наслідки.
- •Пояснити причини утворення та проаналізувати розвиток Запорізької Січі.
- •2.6. . Визначити роль українського козацтва в боротьбі проти турецько-татарської експансії. Петро Сагайдачний.
- •2.7. . Проаналізувати козацько-селянські повстання 1 пол. Хуіі ст.
- •3.2. . Показати процес формування української держави в ході Визвольної війни
- •3.4. Визначити роль б. Хмельницького в історії України
- •3.7. . Розкрити причини знищення Гетьманщини у другій половині XVIII століття.
- •3.9. Охарактеризувати особливості розвитку Правобережжя під владою Польщі у хуііі ст.. Гайдамацький рух. Коліївщина.
- •4.1. Охарактеризувати територіальні, адміністративні та політичні зміни у розвитку Правобережної, Лівобережної України та Півдня в кін. Хуііі – 1 пол. Хіх ст..
- •4.5. Проаналізувати причини, хід та особливості промислового перевороту в Україні у іі пол. XIX ст.
- •4.9. . Проаналізувати процес формування та діяльності українських політичних партій на початку XX ст.
- •4.12Охарактеризувати становище України під час і світової війни
2.7. . Проаналізувати козацько-селянські повстання 1 пол. Хуіі ст.
Неухильно поглиблювався антагонізм між польсько-шляхетським режимом і козацтвом. Особливе занепокоєння поляків викликало втручання козаків у внутрішні справи Кримського ханства та кілька зухвалих походів на Константинопіль. Набирали силу поступово суперечності між запорозьким і реєстровим козацтвом. На початку 1630 р. Подніпров'я охопило повстання, очолене Тарасом Федоровичем Трясилом. У 1637 р. повстанці діяли під гаслами боротьби з "ляхами", закликаючи до неї всіх, хто сповідає православ'я. Та перевага була на боці поляків і в липні 1638 р. повстанці склали зброю. Антифеодальні виступи селян, міщан і козаків тривали ів 1639 - 1647 рр. Найвищий прояв у вигляді збройних повстань мав місце в Галичині, на Волині, Покутті.
Перші козацькі рухи мають хаотичний характер. В них був лише стихійний порив, але не було програми. Але тоді, як козаччина входить в союз з духовенством та сучасною інтелігенцією, у неї появляється ясно сформульована програма, і тоді вона стає оборонцем релігійних і національних інтересів українського народу." Борючись за віру, козаки обороняли й національні інтереси. Але в справі оборони інтересів селянства козаччина зовсім не мала ясної програми. Вона не пішла далі принципової ворожнечі до польсько-шляхетського ладу. Взагалі козацьке неприйняття кріпацького права не вийшло поза межі стихійних погромів в момент повстання і не вилилося в форми яких-небудь програмових вчинків.
2.8.
3.1Розкрити причини, характер, рушійні сили, передумови Визвольної війни українського народу середини XVII ст.
У середині XVII ст. відсутність власної держави, прогресуюча втрата національної еліти, церковний розкол, полонізація, окатоличення, наростаюче закріпачення селянства спонукали українців до масового народного виступу. А слабкість королівської влади, розширення впливу Запорозької Січі, втрата контролю над нею з боку Польщі робили цей виступ можливим.
Посилення польсько-шляхетського гніту на Україні в першій половині XVII ст. викликало у відповідь піднесення антифеодальної боротьби, тісно переплетеної з національно-визвольним рухом. На середину XVII ст. у різних сферах українського суспільства визріли гострі суперечності.
У політичній сфері: оскільки українські землі входили до складу Речі Посполитої, народ України був позбавлений можливості незалежного державного розвитку. Інтереси політичного розвитку України приходили у суперечність з інтересами Польщі.
Загострилися суперечності у національно-релігійній сфері. Стосовно українців в Речі Посполитій проводився курс на усунення їх від участі у міському самоврядуванні, обмежувався їх вступ до цехів ремісників, православні єпископи не мали права засідати в сенаті. Впроваджувалися католицтво та уніатство, переслідувалися українська мова та культура.
У соціально-економічній сфері : оскільки в цей період Польща стає одним з головних експортерів хліба, спостерігається орієнтація поміщицьких господарств не на задоволення власних потреб, а на внутрішній і зовнішній ринок. Це призвело до зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.
Важливою передумовою війни було формування козацького стану. Козацтво на той час ставало виразником національних інтересів і носієм ідеї української державності. Курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану викликав його збройний опір. На початку 1648р. спалахнула національно-визвольна війна українського народу. Поневолене селянство, козацтво, міщани були головною-рушійною силою війни. Найважливішу роль відігравало козацтво, яке становило кістяк армії. Очолила війну передова українська шляхта та козацька старшина. Б.Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького (лютий 1648р.).
Боротьба, що охопила всю Україну, була спрямована проти національно-релігійного та соціального гноблення з боку Польщі. Повстанці також чинили опір спробам Росії, Туреччини
і Кримського Ханства підпорядкувати козацьку Україну своїм інтересам. Таким чином, боротьба носила національно-визвольний та соціальний характер. її головні завдання полягали в тому, щоб створити незалежну українську державу та закласти передумови соціально-економічного розвитку України на якісно новій, більш прогресивній основі.
Відкритим залишається питанню про хронологічні межі цієї події. Найчастіше кінцевою датою називають 1654р., хоча зустрічаються і 1657р.. і навіть 1676 р.
Таким чином, до повстання, що переросло в національно-визвольну війну українського народу, призвело різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні, посилення національного, релігійного гніту наприкінці 40-х рр. XVII ст.