3.2. . Показати процес формування української держави в ході Визвольної війни

У середині XVII ст. українське населення знаходилося в повній феодальній політичній і національно-релігійній залежності від Польщі. Виняток становила Запорізька Січ, що зберігала на своїй території українську національність, мову, культуру, звичаї і віру. Саме Запоріжжя стало центром повстання в 1648 р., очолюване гетьманом Б.Хмельницьким. Перші перемоги козаків під Жовтими Водами, під Корсунем весною-влітку 1648 р. привернули на сторону повсталі селянські маси, які почали антифеодальну війну. Таким чином, повстання переросло в національно-визвольну війну. До вересня 1648 р. від поляків були звільнені Брацлавська, Київська, Чернігівська, Подільська і частина Волинського воєводства. В ході війни почалося становлення української державності.Гетьман був главою виконавчої влади. Старшина був гетьманським урядом. Система влади мала 3 рівні: генеральна, полкова і сотенна влада. На місцях влада належала полковій і сотенній старшині. Конфіскована у поляків земля передавалася самокерованим селянським общинам. 23% землі належало козакам, 17% - православній церкви.

Хмельницький вважав, що на етапі формування держави необхідно сильна централізована влада і виступав за створення монархічної форми правління по спадковій ознаці і весною 1657 р. йому вдалося добитися визнання старшини його приймачем Юрієм Хмельницьким.

серпня 1649г. під Збором була підписана Сборівська угода, і за угодою за Хмельницьким залишалося 3 воєводства: Київське, Брацлавське і Чернігівське, де вводилося українське самоврядування. Реєстр складав 40 тис. козаків.У 1651г. Польща почала виконувати нові військові дії, і нова зрада татар під час бою примусила Хмельницького піти на підписання Білоцерківської угоди, вересня 1651г. За цим договором признавалася одна Київська земля. Реєстр скорочувався до 20 тис. козаків. з 1651г. У січні 1654г. у Переяславі на раді з участю посланників російського царя був проголошений союз України з Москвою, і козацтво переходило під протекцію Москви. Фактично Україна одержала автономію. Зберігається українське судочинство, фінансова система, 60 тис. козацька армія і дозволялася незалежна зовнішня політика, за винятком відносин з Польщею і Туреччиною.

У 1657г. помер Хмельницький. Цього року був підписаний вічний мир Москви і Польщі, по якому Лівобережжя залишалося у складі Московського царства, а Правобережжя – Польщі.

3.3. Дати оцінку Переяславській угоді 1654 року і проаналізувати…

Переяславська угода 1654 року - вирішальний, переламний момент в долі українського народу. Для вірного розуміння суті цього договору слід взяти до уваги такі моменти;

а) обставини, за яких його було укладено;

б) зміст договору.

а) обставини. Незважаючи на підйом Визвольної війни, Україна протягом кількох років не змогла нанести рішучої_поразки Польщі. Ставало очевидним, що Україні був потрібний сильний союзник, покровитель Альтернативні варіанти Б.Хмельницький перелічив на козацькій раді у січні 1654 року.

1. Покровитель - польський король (це було неприйнятно, бо точилася боротьба проти поляків).

2. Кримський хан (виявився ненадійним союзником).

3. Турецький султан (але союз з "бусурманами" був ненависним для українців).

4. Московський цар (на думку Хмельницького, ця кандидатура була найбільш прийнятною).

б) зміст угоди. В березні 1654 року російський цар затвердив так звані "Березневі статті", які визначали статус України у складі Росії. Які права мала козацька Україна за цією угодою? Договір передбачав цілковите збереження за Україною своєрідних форм правління, наявність власної державної території, судочинства, армії чисельністю 60 тис. реєстрових козаків, фінансової системи, своєрідного адміністративно-територіального поділу. Суверенітет України був частково обмежений у сфері зовнішньої політики: дипломатичні зносини дозволялося здійснювати під контролем Москви. Крім того, Москві сплачувалася данина. Таким чином, Україна за Переяславською угодою зберігала широку автономію у складі Росії. Укладення її відповідало на той час вимогам моменту і тому може оцінюватися як вірний крок гетьмана.

Ситуація ускладнюється тим, що оригінал документу до нас не дійшов: текст був підроблений царськими писарями. Одне цілком очевидно: кожна сторона бачила в ньому засіб для реалізації власних планів. Москва намагалася часткову залежність України від Росії перетворити на цілковиту; Україна сподівалася за допомогою Росії вирвати українські землі зі складу Речі Посполитої.Укладення договору 1654 року суттєво змінило геополітичну ситуацію в регіоні.