44 Чому нормують природну освітленість за допомогою коефіцієнта природної освітленості (кпо), як його визначають і в яких одиницях виміряють кпо.
Освітленість, створювана денним природним світлом, змінюється в надзвичайно широких межах. Зміни ці обумовлені часом дня, сезоном року і метеорологічних факторів (хмарність, опади). Тому природне освітлення приміщень не можна характеризувати і нормувати абсолютною величиною освітленості. Природне освітлення приміщень прийняте характеризувати відносною величиною, що показує, у скількох разів освітленість усередині приміщення Ев менше освітленості зовні будинку Ен. Відносна величина, яка виражена звичайно у відсотках, називається коефіцієнтом природної освітленості чи скорочено КПО:
, (3.1)
де е – коефіцієнт природної освітленості, %;
Ев – освітленість усередині приміщення, лк;
Ен – освітленість розсіяним світло зовні, лк.
Освітленість приміщення природним світлом характеризується коефіцієнтами природної освітленості ряду крапок, розташованих у перетинанні вертикальної площини характерного розрізу приміщення і горизонтальної площини, що знаходиться на висоті 0,8 м від підлоги і прийнятої за умовну робочу поверхню.
Нормовані значення коефіцієнта природної освітленості для будинків, розташовуваних у I, II, IV і V поясах світлового клімату, варто визначити по формулі
(3.2)
де 
– коефіцієнт природної освітленості
в %; обумовлений для III пояса світлового
клімату по СНиП II-4-79 (таблиця 3.4);
т – коефіцієнт світлового клімату по СНиП II-4-79;
с – коефіцієнт сонячності клімату визначаємо по СНиП II-4-79.
45. Физическое значение к-та освещённости
Для оценки естеств. освещения вычисляют к-т естеств. освещенности (КЕО), показывающий, во сколько раз освещенность внутри помещения < освещенности снаружи здания. При опр-и КЕО проводят одновременные измерения освещенности в контрольных точках внутри помещений (Евн) и наружной освещенности (Енар) на горизонт. площадке под полностью открытым небосводом (двумя наблюдателями с помощью двух люксметров). Эта относительная вел-на выражается в %х и опр-ся по ф-ле:
Освещенность помещения естественным светом характ-ся к-тами естеств. освещенности ряда точек, расположенных в пересечении вертикал. плоскости характерного разреза помещения и горизонт. плоскости, находящейся на высоте 0,8 м от пола и принимаемой за условную рабочую поверх-ть.
Нормированные значения к-та естеств. освещенности для домов, размещаемых в I, II, IV и V поясах светового климата, опр-ся по ф-ле:
–
к-т
естеств. освещённости в %, обусловленный
для III пояса светового климата по СНиП
II-4-79; т
– к-т светового климата по СНиП II-4-79; с
– к-т солнечности климата, определяемый
по СНиП II-4-79.
48. Виды естеств. Освещения. Требов-я к устройству систем освещения
Естеств. освещение - освещение помещений светом неба (прямым или отраженным), проникающим через световые проемы в наружных ограждающих конструкциях. Это освещение м. б.: а) верхним - через световые фонари в перекрытии; б) боковым - через окна в наружных стенах; в) комбинированным - через световые фонари и окна. Совмещенное освещение - освещение, при котором недостаточное по нормам естеств. освещение дополняется искусственным. В строительных нормах и правилах предусматривается раздельное нормирование при освещении верхним, верхним и боковым или только боковым светом. Это объясняется большой неравномерностью освещения при прим-и бокового света. При освещении верхним или комбинированным светом равномерность освещения достаточная. При боковом естественном или совмещенном освещении нормируется минимал. вел-на КЕО, при верхнем или комбинированном (верхнем и боковом) - среднее значение КЕО. Выбор величины КЕО по нормам опр-ся степенью точности выполняемых работ и видом естеств. освещения - верхнее, боковое или комбинированное (СНиП 23-05-95, пп. 5.2-5.4 - для естественного и п. 6.3 - для совмещенного освещения). В нормативах естеств. освещения предусмотрены также периодическая очистка стекол световых проемов и устройство специальных солнцезащитных приспособлений для производств. помещений, где выполн-ся работы I-IV разрядов.