Розділ №2 Основи фізіології, гігієни праці і виробничої санітарії

2.1.Загальні положення

2.1.1. Законодавство в області гігієни праці

В системі законодавства щодо гігієни праці займає Закон України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення». Складовою частиною в області гігієни праці є Ухвали і Положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України. (Наприклад, «Положення про медичний огляд працівників певних категорій», «Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці неповнолітніх»). Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

• гігієнічною регламентацією і державною реєстрацією небезпечних чинників навколишнього і виробничого середовища;

• державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм і діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм;

• включення вимог безпеки для здоров'я і життя в державні стандарти і іншу нормативно-технічну документацію;

• обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення.

Складовою частиною законодавства у галузі гігієни праці є ухвали і положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України, санітарні правила і норми, що стосуються окремих чинників виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв.

2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності

З появою на початку ХХ століття нових видів техніки виникла необхідність враховувати психологічні можливості людини, такі як швидкість реакції, особливості пам'яті і увага, емоційний стан, відбулися зміни в професійній структурі праці, обумовлені появою операторської діяльності.

Особливості операторської діяльності значно змінили працю людини. Збільшилася напруженість праці, оскільки перед оператором ставиться задача управляти все більшою кількістю об'єктів і параметрів. Людина має справу не з прямим спостереженням, а з інформаційним відображенням. Зростають вимоги до точності, швидкості і надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нервово-емоційної і розумової енергії.

Комп'ютеризація і роботизація, з одного боку, розширили можливості людини, а з іншого, в значній мірі змінили вимоги до його діяльності. Вже не потрібна примітивна праця з використанням монотонних фізичних операцій, з шаблонною розумовою діяльністю. Збільшилася потреба в творчій висококваліфікованій праці. Ускладнилася проблема узгодження умов праці, конструкції устаткування з психологічними і фізіологічними можливостями людини.

Таким чином, ручна, механізована і автоматизована праця відрізняються величиною навантаження і нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичний і психічний стан людини.

Важливе значення з погляду фізіології праці має вивчення протікання психічних і фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку можна умовно розділити на фізичну і розумову.

Фізична діяльність визначається в основному роботою м'язів, до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню і вилучення продуктів окислення. Цьому сприяють активна робота серця і органів дихання. В процесі роботи відбувається витрата енергії. По величині енерговитрат роботи підрозділяють на три категорії: легкі, середньої тяжкості і важкі (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1. - Категорії робіт по ступеню тяжкості (ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования) та ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

Характер роботи	Категорія роботи	Загальні енерговитрати організму, Вт (ккал/год)	Характеристика роботи
легка	Іа	105-140 (90-120)	Робота, що виконується сидячи і не потребує фізичного напруження
	1б	141-175 (121-150)	Робота, що виконується сидячи, стоячи або пов’язана з ходінням, та супроводжується деяким фізичним напруженням.
середньої важкості	Па	176-232 (151-200)	Робота пов’язана з ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи, що потребує певного фізичного напруження.
важка	ІІ	233-290 (151-200)	Робота, що виконується стоячи, пов’язана з ходінням, переміщенням невеликих (10 кг) вантажів, та супроводжується помірним фізичним напруженням.
	ІІІ	291-349 (251-300)	Робота, пов’язана з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

До категорії Iа відносяться роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (професії сфери управління, швацького і годинникового виробництва, точного приладо- і машинобудування).

До категорії Iб відносяться роботи, що виконуються сидячи або пов'язані з ходьбою і що супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій на підприємствах зв'язку, контролери, майстри).

До категорії IIа відносяться роботи, пов'язані з постійною ходьбою, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і вимагаючі незначного фізичного напруження (ряд професій в прядильно-ткацькому виробництві, механозбірних цехах).

До категорії IIб відносяться роботи, пов'язані з ходьбою і переміщенням вантажів масою до 10 кг і що супроводжуються помірним фізичним напруженням (ряд професій машинобудування, металургії).

До категорії III відносяться роботи, пов'язані з постійними пересуваннями, переміщенням і перенесенням значної (більше 10 кг) тяжкості і вимагаючі значних фізичних зусиль (ряд професій з виконанням ручних операцій металургійних, машинобудівних, гірничодобувних підприємств).

Чим вище категорія виконуваної роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну і серцево-судинну системи. Так, частота серцевих скорочень, яка в стані спокою складає 65-70 скорочень в хвилину, при виконанні важких робіт може зрости до 150-170. Легенева вентиляція так само, як і частота серцевих скорочень, підвищується пропорційно збільшенню інтенсивності виконуваної роботи. Вентиляція легенів, яка складає 6-8 літрів повітря в хвилину в стані спокою, під час важкої фізичної роботи може досягати – 100 і більше літрів в хвилину. Під час інтенсивної роботи відбуваються зміни і деяких інших функцій організму.

Розумова діяльність людини визначається в основному участю в трудовому процесі центральної нервової системи і органів чуття. При розумовій роботі зменшується частота серцевих скорочень, підвищується кров'яний тиск, ослабляються обмінні процеси, зменшується забезпечення кров'ю кінцівок і черевної порожнини, в той же час збільшується надходження крові в мозок (в 8-10 разів в порівнянні із станом спокою). Розумова діяльність дуже тісно пов'язана з роботою органів чуття, в першу чергу органів зору і слуху. В порівнянні з фізичною діяльністю в окремих видах розумової діяльності (робота конструкторів, операторів ЕОМ, учнів і вчителів) напруженість органів чуття збільшується в 5-10 разів. Це визначає більш жорсткі вимоги до нормування рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності.