- •Основи охорони праці
- •Введення Охорона праці як соціально-економічний чинник і область науки
- •Стан безпеки праці в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку
- •Машинобудування
- •Стан промислової безпеки в металургії, енергетиці, будівництві та на об'єктах котлонагляду
- •Металургія
- •Основні поняття і терміни охорони праці, їх характеристики
- •Розділ №1 Правові і організаційні питання охорони праці
- •Законодавча і нормативна база України про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти україни з охорони праці
- •1.1.2. Охорона праці жінок
- •1.1.3. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.4. Фінансування охорони праці
- •1.1.5. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.6. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.7. Державний нагляд і суспільний контроль за охороною праці Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.1.8. Суспільний контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Повноваження і права профспілок в здійсненні контролю за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •1.1.9. Організаційні питання охорони праці. Органи державного управління охороною праці
- •1.1.10. Служба охорони праці підприємства
- •1.1.11. Комісія із питань охорони праці підприємства
- •1.1.12. Навчання з питань охорони праці
- •1.1.13. Навчання з питань охорони праці при прийомі на роботу і в процесі роботи
- •1.1.14. Інструктажі з питань охорони праці
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •1.1.15. Стажування (дублювання) і допуск працівників до роботи
- •1.1.16. Виробничий травматизм і професійні захворювання
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розслідування і облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування і облік аварій *
- •1.1.17. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності і заходи щодо їх попередження
- •1.1.18. Державне страхування від нещасного
- •Система фінансування і джерела засобів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Страхові тарифи, розміри і порядок здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Розділ №2 Основи фізіології, гігієни праці і виробничої санітарії
- •2.1.Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в області гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1.Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •2.3. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2. Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Основні заходи щодо нормалізації повітряного середовища
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення і класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.5. Організація виробничого освітлення
- •2.5.1. Загальні вимоги й рекомендації з організації виробничого освітлення Основні світлотехнічні поняття й одиниці
- •2.6.Виробничий шум і методи боротьби з ним Фізичні характеристики шуму
- •Нормування шуму
- •2.6.1. Загальні методи боротьби з виробничим шумом
- •Методи й засоби колективної й індивідуальної захисту від шуму
- •Розділ №3 Основи техніки безпеки
- •3.1 Основи техніки безпеки
- •3.1.4 Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності
- •3.1.5 Основні причини електротравматизму на виробництві
- •3.1.6 Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •3.1.7 Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом
- •3.2 Система електрозахисних засобів
- •3.2.2 Захист від статичної електрики
- •3.3. Безпека пристрою й експлуатації підйомно-транспортного устаткування.
- •3.4 Безпека використання посудин і апаратів, що працюють під тиском (балони, парові й водогрійні казани, компресорні установки, цистерни й ін.).
- •Розділ №4 Пожежна безпека
- •4.1.Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж
- •4.2 Основні положення Закону України "Про пожежну безпеку"
- •Список рекомендованої літератури Основна:
- •Додаткова
Розслідування і облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
Всі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню.
Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі фахівців лікувально-профілактичних установ і установ охорони здоров'я. При необхідності до складу експертної комісії привертають фахівців підприємств, Фонду соціального страхування, представників профспілкової організації, членом якої є потерпілий.
На кожного потерпілого від профзахворювання клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складається повідомлення за формою П-3.
Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення (за формою П-3) присилається підприємству, виробничі чинники якого сприяли виникненню профзахворювання, в санітарно-епідеміологічну службу і лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує це підприємство.
Власник організовує розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення.
Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складі представників: санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, Фонду соціального страхування, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.
Комісія складає акт розслідування професійного захворювання за формою П-4 в шести екземплярах протягом трьох днів після закінчення розслідування і розсилаються хворому, лікувально-профілактичній установі (закладу), Фонду соціального страхування, санітарно-епідеміологічній службі і профспілковій організації, членом якої є хворий. Перший екземпляр акту розслідування залишається на підприємстві і зберігається там 45 років.
Власник зобов'язаний в п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали і видати наказ про заходи по запобіганню профзахворювань, а також про залучення до відповідальності осіб, з чиєї вини допущені порушення санітарних норм і правил, які привели до виникнення профзахворювання.
Розслідування випадків профзахворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства, проводиться комісією по розслідуванню під головуванням представника санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарний нагляд на підприємстві, де виявлено профзахворювання.
Професійні захворювання, виявлені у осіб, які приїхали на постійне мешкання до України з інших країн, реєструються в лікувально-профілактичних закладах і територіальній санітарно-епідеміологічній службі за місцем проживання потерпілого в Україні, а розслідування причин цих профзахворювань проводиться в порядку, передбаченому міжнародними договорами України.
Реєстрація і облік професійних захворювань ведуть в спеціальному журналі:
на підприємстві;
у Фонді соціального страхування;
в санітарно-епідеміологічній службі;
в лікувально-профілактичній установі.