- •В. Н. Бєловодський Вісім лекцій по чисельних методах
- •7.080407 «Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг»)
- •Лекція 1.Елементи теорії погрішностей
- •.Типи й джерела погрішностей
- •1.2.Абсолютні й відносні погрішності наближених чисел
- •1.3. Погрішності виконання арифметичних операцій
- •.Погрішність обчислення функції
- •1.5.Запис наближених чисел
- •1.6.Правила дій над наближеними числами
- •1.7.Погрішності при машинному поданні чисел
- •1.8. Варіанти індивідуальних завдань
- •Лекція 2. Інтерполяція функцій
- •2.1. Постановка задачі
- •2.2. Алгебраїчна інтерполяція, існування й одиничність інтерполяційного багаточлена
- •2.3. Інтерполяційний багаточлен Лагранжа
- •2.4. Кінцеві й розділені різниці
- •2.5. Інтерполяційний багаточлен Ньютона
- •2.6. Порівняльний аналіз інтерполяційних багаточленів
- •2.7. Погрішності інтерполяційних формул
- •2.8. Інтерполяційні формули для рівновіддалених вузлів
- •2.9. Сплайн - інтерполяція
- •2.10. Варіанти індивідуальних завдань
- •Лекція 3. Методи рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •3.1. Попередні зауваження
- •3.2. Точні методи рішення
- •3.3. Наближені методи рішення
- •3.4. Збіжність і погрішність наближених методів
- •3.6. Варіанти індивідуальних завдань
- •Лекція 4. Вирішення нелінійних рівнянь
- •4.1. Попередні зауваження
- •4.2. Методи, засновані на алгебраїчній інтерполяції
- •4.3. Метод послідовних наближень
- •4.4. Завдання
- •Лекція 5. Рішення систем нелінійних рівнянь
- •Метод ітерацій
- •Метод Ньютона
- •5.3. Порівняльний аналіз методів
- •5.4. Завдання
- •Вимоги до програми
- •Вимоги до звіту
- •6.1. Вступні зауваження
- •6.2. Формули Ньютона-Котеса
- •6.3. Найпростіші квадратурні правила
- •6.4. Погрішності квадратурних формул
- •6.5. Поняття про методи Монте-Карло
- •6.6. Завдання
- •Варіанти завдань
- •Лекція 7. Методи рішення звичайних диференціальних рівнянь
- •Вступні зауваження
- •Аналітичні методи
- •Чисельні методи рішення. Правило Рунге
- •Завдання
- •Лекція 8. Основи спектрального аналізу
- •Елементи загальної теорії
- •Дискретна форма рядів Фур'є
- •8.4. Завдання
Лекція 1.Елементи теорії погрішностей
У якій розглядаються основні поняття теорії погрішностей, а також характер поширення погрішності при виконанні арифметичних операцій і обчисленні функції. Приводяться правила запису наближених чисел і практичні правила дії над ними. Відзначаються особливості машинного подання чисел.
.Типи й джерела погрішностей
Виникаючі при математичному моделюванні погрішності умовно ділять на три типи,- непереборну, погрішність апроксимації й обчислювальну. Джерелами першої з їх є неточності в складанні математичної моделі, а також у завданні вихідних даних. Обчислювач, як правило, не має змоги впливати на величину цієї погрішності, мабуть, тому вона так і називається,- непереборна. Джерелом погрішності апроксимації є заміна вихідної математичної моделі інший, більше зручної для дослідження. Такий перехід звичайно виробляється з метою спрощення або видозміни моделі, що скорочує, або відкриває шлях до одержання рішення. Погрішність, що виникає внаслідок помилок округлення, виробленого в процесі обчислень, називається обчислювальної.
Пояснимо це на прикладі.
Припустимо, що обчислення значення sinx вирішено проводити по формулі .
Тоді неточність у завданні значення x , якщо вона є, утворить непереборну погрішність. Величина sinx-f(x) представити собою погрішність апроксимації. А проведені в процесі обчислень округлення, обумовлять обчислювальну погрішність.
Метою даного розділу є розробка методів чисельного аналізу готових математичних моделей. Тому в першу чергу в поле зору попадають погрішність апроксимації й обчислювальна. Величина й особливості їхнього поводження в процесі обчислень ставляться до числа важливих показників, що характеризують якість обчислювальних схем.
1.2.Абсолютні й відносні погрішності наближених чисел
Ці поняття ставляться до числа базових у теорії погрішностей.
Позначимо через точне значення деякої величини, черезx ,- його наближене значення. Тоді різниця називаєтьсяпогрішністю наближеного числа x. При діях з наближеними числами звичайно відомо, що абсолютна величина погрішності не перевершує деякої величини, тобто
Величина являє собою оцінку абсолютної величини погрішності й називається граничноюабсолютною погрішністю наближеного числа x. Природно, у якості , за наявною інформацією, вибирають найменшу величину, що задовольняє зазначеній умові. Відзначимо, що при наявностіможе бути встановлений і діапазон розташування точного значенняx. Дійсно, тому що , то.
Відношення
являє собою відносну погрішність наближеного числа x. Алі тому що , загалом кажучи, не відома, ті в якості відносної приймають верхню оцінкумодуля цього відношення. Тобто. величина, така, що
називається граничною відносною погрішністю числа x. Очевидно, що й.
Іноді величину виражають і у відсотках. Помітимо, що при наявностітакож може бути встановлений діапазон розташування точного значення. Дійсно, тому що
,
ті .
1.3. Погрішності виконання арифметичних операцій
Установимо характер розвитку погрішностей при виконанні арифметичних операцій. Позначимо , де- один із символів ± , ∙, ÷ . Будемо вважати відомими погрішності операндов ∆(x), ∆(y), δ(x), δ(y) і позначимо через ,,їхні точні значення.
Додавання. У цьому випадку , де- числа одного знака. Тоді справедливі наступні оцінки
.
Таким чином, маємо
, (1.1)
т.е. абсолютна погрішність суми двох наближених чисел дорівнює сумі абсолютних погрішностей доданків.
Отриманий результат очевидним образом узагальнюється й на довільне число доданків.
Далі, тому що
,
тобто
. (1.2)
Вирахування. У цьому випадку , де значення- числа одного знака. Також, як і у випадку додавання, отут
т.е.
, (1.3)
що збігається з (1.1).
У такий же спосіб,
,
і
, (1.4)
що збігається з (1.2).
Аналіз виражень (1.3), (1.4) показує, що при вирахуванні близьких чисел , тобто при z > 0, погрішність ?(z) може перевищувати результат, а величина ?(z)> ?. Тому при обчисленнях необхідно уникати вирахування близьких чисел.
Множення. У цьому випадку . Тоді
Далі, з огляду на
,
маємо
.
У такий спосіб
, (1.5)
а
. (1.6)
Відзначимо, якщо або‹‹ 1, ті
. (1.61)
Ділення. У цьому випадку . Тоді
З огляду на, що , маємо
.
У такий спосіб
, (1.7)
Отут, природно, передбачається, що .
Далі, тому що
,
ті
(1.8)
Якщо ‹‹ 1, ті
,
що збігається з (1.61).
Зведемо в таблицю отримані результати.
Таблиця 1.1. Погрішності виконання арифметичних операцій
№ |
Операція |
Примітки | ||
1. |
z=x+ y |
|
| |
2. |
z=x - y |
|
| |
3. |
z=x y |
|
, якщо або ‹‹1 | |
4. |
|
, якщо ‹‹1 |