- •В. Н. Бєловодський Вісім лекцій по чисельних методах
- •7.080407 «Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг»)
- •Лекція 1.Елементи теорії погрішностей
- •.Типи й джерела погрішностей
- •1.2.Абсолютні й відносні погрішності наближених чисел
- •1.3. Погрішності виконання арифметичних операцій
- •.Погрішність обчислення функції
- •1.5.Запис наближених чисел
- •1.6.Правила дій над наближеними числами
- •1.7.Погрішності при машинному поданні чисел
- •1.8. Варіанти індивідуальних завдань
- •Лекція 2. Інтерполяція функцій
- •2.1. Постановка задачі
- •2.2. Алгебраїчна інтерполяція, існування й одиничність інтерполяційного багаточлена
- •2.3. Інтерполяційний багаточлен Лагранжа
- •2.4. Кінцеві й розділені різниці
- •2.5. Інтерполяційний багаточлен Ньютона
- •2.6. Порівняльний аналіз інтерполяційних багаточленів
- •2.7. Погрішності інтерполяційних формул
- •2.8. Інтерполяційні формули для рівновіддалених вузлів
- •2.9. Сплайн - інтерполяція
- •2.10. Варіанти індивідуальних завдань
- •Лекція 3. Методи рішення систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •3.1. Попередні зауваження
- •3.2. Точні методи рішення
- •3.3. Наближені методи рішення
- •3.4. Збіжність і погрішність наближених методів
- •3.6. Варіанти індивідуальних завдань
- •Лекція 4. Вирішення нелінійних рівнянь
- •4.1. Попередні зауваження
- •4.2. Методи, засновані на алгебраїчній інтерполяції
- •4.3. Метод послідовних наближень
- •4.4. Завдання
- •Лекція 5. Рішення систем нелінійних рівнянь
- •Метод ітерацій
- •Метод Ньютона
- •5.3. Порівняльний аналіз методів
- •5.4. Завдання
- •Вимоги до програми
- •Вимоги до звіту
- •6.1. Вступні зауваження
- •6.2. Формули Ньютона-Котеса
- •6.3. Найпростіші квадратурні правила
- •6.4. Погрішності квадратурних формул
- •6.5. Поняття про методи Монте-Карло
- •6.6. Завдання
- •Варіанти завдань
- •Лекція 7. Методи рішення звичайних диференціальних рівнянь
- •Вступні зауваження
- •Аналітичні методи
- •Чисельні методи рішення. Правило Рунге
- •Завдання
- •Лекція 8. Основи спектрального аналізу
- •Елементи загальної теорії
- •Дискретна форма рядів Фур'є
- •8.4. Завдання
Лекція 1.Елементи теорії погрішностей
У якій розглядаються основні поняття теорії погрішностей, а також характер поширення погрішності при виконанні арифметичних операцій і обчисленні функції. Приводяться правила запису наближених чисел і практичні правила дії над ними. Відзначаються особливості машинного подання чисел.
.Типи й джерела погрішностей
Виникаючі при математичному моделюванні погрішності умовно ділять на три типи,- непереборну, погрішність апроксимації й обчислювальну. Джерелами першої з їх є неточності в складанні математичної моделі, а також у завданні вихідних даних. Обчислювач, як правило, не має змоги впливати на величину цієї погрішності, мабуть, тому вона так і називається,- непереборна. Джерелом погрішності апроксимації є заміна вихідної математичної моделі інший, більше зручної для дослідження. Такий перехід звичайно виробляється з метою спрощення або видозміни моделі, що скорочує, або відкриває шлях до одержання рішення. Погрішність, що виникає внаслідок помилок округлення, виробленого в процесі обчислень, називається обчислювальної.
Пояснимо це на прикладі.
Припустимо,
що обчислення значення sinx
вирішено
проводити по формулі
.
Тоді неточність у завданні значення x , якщо вона є, утворить непереборну погрішність. Величина sinx-f(x) представити собою погрішність апроксимації. А проведені в процесі обчислень округлення, обумовлять обчислювальну погрішність.
Метою даного розділу є розробка методів чисельного аналізу готових математичних моделей. Тому в першу чергу в поле зору попадають погрішність апроксимації й обчислювальна. Величина й особливості їхнього поводження в процесі обчислень ставляться до числа важливих показників, що характеризують якість обчислювальних схем.
1.2.Абсолютні й відносні погрішності наближених чисел
Ці поняття ставляться до числа базових у теорії погрішностей.
Позначимо
через
точне
значення деякої величини, черезx
,-
його наближене значення. Тоді різниця
називаєтьсяпогрішністю
наближеного числа x.
При діях з наближеними числами звичайно
відомо, що абсолютна величина погрішності
не перевершує деякої величини
,
тобто
![]()
Величина
являє собою оцінку абсолютної величини
погрішності й називається граничноюабсолютною
погрішністю наближеного числа x.
Природно,
у якості
,
за наявною інформацією,
вибирають найменшу
величину, що задовольняє зазначеній
умові. Відзначимо, що при наявності
може бути встановлений і діапазон
розташування точного значенняx.
Дійсно, тому що
,
то
.
Відношення
![]()
являє
собою відносну погрішність наближеного
числа x.
Алі тому що
,
загалом кажучи, не відома, ті в якості
відносної приймають верхню оцінку
модуля цього відношення. Тобто. величина
,
така, що
![]()
називається
граничною відносною
погрішністю
числа x.
Очевидно, що
й
.
Іноді
величину
виражають і у відсотках. Помітимо, що
при наявності
також може бути встановлений діапазон
розташування точного значення. Дійсно,
тому що
,
ті
.
1.3. Погрішності виконання арифметичних операцій
Установимо
характер розвитку погрішностей при
виконанні арифметичних операцій.
Позначимо
,
де
- один із символів ± , ∙, ÷
.
Будемо вважати відомими погрішності
операндов ∆(x), ∆(y), δ(x), δ(y) і позначимо
через
,
,
їхні точні значення.
Додавання.
У
цьому випадку
,
де
- числа одного знака. Тоді справедливі
наступні оцінки
.
Таким чином, маємо
, (1.1)
т.е. абсолютна погрішність суми двох наближених чисел дорівнює сумі абсолютних погрішностей доданків.
Отриманий результат очевидним образом узагальнюється й на довільне число доданків.
Далі, тому що
,
тобто
. (1.2)
Вирахування.
У
цьому випадку
,
де значення
- числа одного знака. Також, як і у випадку
додавання, отут
![]()
т.е.
, (1.3)
що збігається з (1.1).
У такий же спосіб,
,
і
, (1.4)
що збігається з (1.2).
Аналіз виражень (1.3), (1.4) показує, що при вирахуванні близьких чисел , тобто при z > 0, погрішність ?(z) може перевищувати результат, а величина ?(z)> ?. Тому при обчисленнях необхідно уникати вирахування близьких чисел.
Множення.
У
цьому випадку
.
Тоді
![]()
Далі, з огляду на
,
маємо
.
У такий спосіб
,
(1.5)
а
. (1.6)
Відзначимо,
якщо
або
‹‹
1, ті
. (1.61)
Ділення.
У
цьому випадку
.
Тоді

З огляду
на, що
,
маємо
.
У такий спосіб
,
(1.7)
Отут,
природно, передбачається, що
.
Далі, тому що
,
ті
(1.8)
Якщо
‹‹
1, ті
,
що збігається з (1.61).
Зведемо в таблицю отримані результати.
Таблиця 1.1. Погрішності виконання арифметичних операцій
|
№ |
Операція |
|
|
Примітки |
|
1. |
z=x+ y |
|
|
|
|
2. |
z=x - y |
|
|
|
|
3. |
z=x y |
|
|
якщо
|
|
4. |
|
|
|
якщо
|
