Контрольні запитання до глави 10.

1. Дайте схему пересувної штукатурної станції, поясніть її будову, принцип дії і галузь застосування. 2.Охарактиризуйте принцип дії і галузь застосування штукатурних агрегатів. 3. Поясніть будову, принцип дії і ефективність застосування штукатурно-затирних машин із зображенням відповідних схем. 4. Перерахуйте різновиди машин для малярних робіт, наведіть схеми малярних станцій, малярного агрегату, крейдотерки, фарботерки, поясніть їх будову, принцип дії і галузь ефективного застосування. 5.Поясніть будову і принцип дії машини для опорядження підлоги із наведенням відповідних схем.

Глава 11 основи технічної експлуатації будівельної техніки.

11.1. Загальні положення.

Безперервно зростаючий парк і номенклатура будівельних машин вимагають підвищеної уваги до організації їх експлуатації, бо від цього значною мірою залежить збільшення продуктивності машин, поліпшення умов праці і зниження вартості будівельно-монтажних робіт.

Розрізняють експлуатацію виробничу і технічну.

Перша охоплює широке коло питань вибору і комплектації машин для комплексної механізації технологічних процесів , одержання від кожної машини найбільшої продуктивності, забезпечення економічної ефективності та мінімальної вартості робіт. Деякі питання виробничої експлуатації висвітлені в попередніх главах даного підручника при розгляді конструкцій окремих машин, а також у курсах технології, організації і економіки будівельного виробництва.

Друга включає в себе ряд організаційно-технічних заходів, спрямованих на підтримання машин у працездатному стані в процесі експлуатації: приймання, обкатку у виробничих умовах, зберігання, технічні обслуговування і ремонти.

Прийманняперед введенням у експлуатацію проходять усі нові і капітально відремонтовані машини .При цому перевіряють наявність технічної документації і комплектність поставок, проводять зовнішній огляд, розконсервацію і опробування будівельної машини. Під час зовнішнього огляду визначають стан збірних одиниць і деталей машини, якість консервування, наявність пломб, вказаних у інструкції з експлуатації, комплектність поставки за переліком, викладеним у розділіКомплект поставки, доданого до машини формуляра.

При розконсервуванні необхідно розчохлити захищені складові частини, зняти дерев’яними шкребками консерваційний мастильний матеріал, промити ці місця дизельним паливом, протерти насухо, встановити фари, покажчики поворотів та інші частини, зняті під час транспортування залізницею, і під’єднати проводи до приладів. Далі слід перевірити рівень мастила в редукторах, а також охолоджувальної рідини і масла у всіх системах і при потребі дозаправити. Будівельну машину випробовують на місці і в русі. Перед випробуванням при потребі заправляють паливний бак.

Після пуску і прогрівання двигуна на місці перевіряють роботу механізмів системи керування, кермового керування (поворотом коліс у обидва боки) та гідросистеми робочого обладнання. Не повинні підтікати масло, паливо і охолоджувальна рідина. Далі будівельну машину випробовують у русі на всіх передачах. Попередньо перевіряють роботу гальм. Результати усіх перевірок оформляють актом про введення машини в експлуатацію з вказуванням виявлених дефектів і способів їх усунення.

Акт підписує технічний експерт регіону і представники організації, до якої надійшла дана машина. Висновок представника замовника заносять у форму №10 формуляра.

До експлуатації допускають машини, прийняті комісією підприємства і постановлені на облік відповідно до встановленого порядку. Рішення про можливість використання машини за призначенням приймають на основі результатів оцінки її комплектності, технічного стану і забезпечення безпечної експлуатації.

Вантажопідйомні машини до введення в експлуатацію повинні бути зареєстровані згідно “Правил улаштування і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів", а самохідні машини на базі автомобільних шасі – постановлені на облік у Державній автомобільній інспекції (ДАІ) у встановлений термін згідно “Правил дорожнього руху”.

Кожну машину, прийняту комісією, керівник підприємства закріпляє за виробничою ділянкою і призначає машиністів відповідної класифікації, яким машину передають за актом. Дані про находження машини на підприємство і про закріплення машиністів заносять до формуляра.

Обкаткуу виробничих умовах проводять із метою підганяння деталей, що труться, та доведення їх до такого технічного стану, коли стає можливою нормальна експлуатація машини. Обкатують усі нові і відремонтовані машини та агрегати, які не пройшли обкатку на заводі. Порядок обкатки повинен бути обов’язково викладений у інструкції до машини.

Робота машини в період обкатки деталей супроводжується утворенням значної кількості продуктів зношування, які призводять до швидкого забруднення мастил. Одночасно з цим температура деталей, особливо на поверхнях тертя, підвищується. Зменшити температуру деталей і прибрати часточки металу можна шляхом густого змащування контактуючих поверхонь.

Для ефективного змащення деталей слід застосовувати чисте масло. Тому необхідно частіше змінювати мастильні матеріали, постійно прибирати продукти зношування, значно зменшувати навантаження порівняно з номінальними.

Обкатку проводять: вхолосту (час випробування складає на холостому русі і при 10…20%-ому завантаженні – 20…35% загальної тривалості обкатки); при середньому завантаженні (яка складає 30...50% номінальної - 70...50% загальної тривалості обкатки); зі зростаючим навантаженням близько до максимальної (проводиться в решту часу).

При обкатці на будівельній машині міняють масло у всіх місткостях, промивають картери і фільтри дизельним пальним та проводять технічне обслуговування відповідно до інструкції. Після обкатки обов’язково складають акт і роблять позначку в формулярі машини, оскільки в іншому випадку завод-виготівник має право не приймати рекламації від експлуатуючої організації в разі несправності машини в гарантійний термін.

Зберіганнязапобігає втратам працездатності, погіршенню якостей і показників машини в неробочий період. Стандартом визначено, що машини, які планують не використовувати протягом десяти і більше діб підряд, повинні ставити на зберігання: при тривалості неробочого періоду машини до 2 місяців – на короткочасне, при більшій тривалості – на тривале. До кожного виду зберігання машини слід підготуватися відповідним чином.

При короткочасному зберіганні машину в чистому і заправленому вигляді встановлюють у місці, захищеному від пилу, атмосферних опадів, а при тривалому – консервують і встановлюють на незатоплюваному майданчику під навісом. У першому випадку машини слід ставити одразу по закінченню робіт, у другому – не пізніше 10 діб із часу закінчення робіт.

Машини, що зберігаються, ставляться на облік у спеціальному журналі відповідальною особою. Перевірку технічного стану машини, які перебувають на короткочасному зберіганні, здійснюють не рідше 1 разу в місяць, а на тривалому зберіганні - не рідше 1 разу в квартал.