ІС та ІТ - ЧАСТИНА 1
.pdf3.зручну взаємодію із суміжниками по технологічним маршрутам за рахунок використання більш інформованих та наочних засобів відображення та передачі-прийому повідомлень;
4.виділення необхідного і неперервного часу для менеджерів всіх ланок на такі високоефективні види діяльності, як аналіз та прийняття рішень за рахунок зменшення часу на здійснення малопродуктивної діяльності;
5.використання якісно кращої технології системного аналізу та проектування оперативного управління на нижній та середніх ланках управління виробництвом.
3.6.Інформаційні технології та сфери їх застосування
3.6.1. Основні поняття
Інформаційні технології (ІТ), інформаційно-комунікаційні технології
(IКT) — це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання,
розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її
користувачів. Це технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси (процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування
інформації та процедури доступу до неї).
Термін технологія, подібно до терміну система, походить з грецької мови. Його утворено злиттям двох слів: «техне» — майстерність, уміння та
«логос» — учення, поняття. Сьогодні технологією найчастіше називають знання про те, як організувати певний виробничий процес.
Найпоширенішим різновидом технологій є технології матеріального виробництва. В посібнику ж розглядаються інформаційні технології.
Інформаційна технологія — це цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук
інформації, роззосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від
місця їх розташування. Інформаційна технологія — це сукупність методів,
виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їх надійності та оперативності і зниження трудомісткості при використанні інформаційного ресурсу.
3.6.2. Інформатизація суспільства. Етапи розвитку інформаційних технологій
Під інформатизацією суспільства розуміють широке впровадження комплексу заходів, які спрямовуються на забезпечення повного і своєчасного використання достовірної інформації, узагальнених знань у всіх соціально значимих видах людської діяльності. Ці заходи забезпечують не тільки зростання економічних показників розвитку країни, але і дають можливість отримати якісні наукові досягнення у фундаментальних та прикладних науках, що спрямовані на розвиток виробництва, створення нових робочих місць, підвищення життєвого рівня населення, захист навколишнього середовища. Інформатизація – об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи іншій формі повинно пройти кожна країна, яке вступило на шлях інтенсивного розвитку.
Сучасна інформатизація - це глобальний процес, пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких технологій, технічних систем, матеріалів, нових видів інформаційного обміну, які дозволяють вносити принципові зміни в характер праці і умови життя людини.
В історії інформаційних технологій налічують п'ять етапів, на кожному
зяких люди робили певні інформаційні процеси незрівнянно ефективнішими.
Першою ІТ була писемність, яка принципово полегшила зберігання й
накопичення знань та передачу їх наступним поколінням.
Другий етап розвитку інформаційних технологій пов'язаний з
книгодрукуванням, яке було винайдене наприкінці XV століття і зробило можливим стрімке поширення знань.
Наступний, третій етап розпочався наприкінці XIX століття з винайденням електронних засобів зв'язку: телеграфу, телефону, радіо, що дали змогу миттєво передавати знання на велику відстань.
Четвертий етап пов'язаний із появою в середині XX століття
обчислювальної техніки, яка кардинально підвищила ефективність обробки
інформації.
П'ятий етап настає сьогодні, і пов'язаний він з розповсюдженням всесвітньої мережі Інтернет, яка повністю змінює уяву про пошук інформації і суттєво підвищує ефективність її передачі, поширення та накопичення.
Інформаційна технологія — це технологія організації роботи інформаційної системи або взаємодії кількох інформаційних систем.
Мета ІТ, як і сфера її застосування, може бути найрізноманітнішою:
автоматизація матеріального виробництва, банківська справа та бізнес,
наукові дослідження, екологічний контроль, дистанційна освіта тощо.
3.6.3. Використання інформаційних технологій в різних сферах діяльності
Сучасні інформаційні технології дозволяють створити єдине інформаційне середовище, фізичною основою якого є інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку, яке дозволяє супроводжувати та координувати як технологічні процеси, так і будь-яку ділову діяльність. Цей підхід передбачає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничий, організаційний,
маркетинговий, фінансовий, бухгалтерський, кадровий та проектно-
конструкторський.
Інформаційні продукти розміщуються в розподілених базах даних,
доступ до інформаційних продуктів відбувається через комп’ютерну мережу і регламентується правилами та нормативами даної організації. Крім того,
інформаційні технології забезпечують динамічну координацію дій за рахунок використання сучасних засобів зв’язку та програмних засобів комп’ютерних мереж. Інформаційна комп’ютерна мережа організації може органічно
з’єднується з мережею Internet. Таким чином організація отримує прямий доступ до інформації з широким спектром по змісту: від законодавчих актів до відомостей про стан на ринках сировини та готової продукції.
На сьогодні визначальна роль серед цих технологій належить технологіям Веб 2.0.
3.6.3.1. Особливості сучасних інформаційних технології в економіці та бізнесі
Фахівці в галузі світової економіки все більше відзначають тенденцію зсуву грошового потоку в сферу електронного бізнесу в мережі Internet. Саме з його появою революційний ефект інформаційних технологій почав відчуватися у всіх сферах життя суспільства. За кілька років торгівля в
Internet стала одним з наймогутніших сегментів національних економік промислово-розвинутих країн, особливо США.
Світова економіка на сучасному рівні свого розвитку є результатом взаємодії багатьох чинників у розвитку нових форм бізнесу: тиску конкуренції, підвищення рівня ризиків, ускладнення всіх процесів і ланцюжків у бізнесі, що вимагає збільшення швидкості, прояву гнучкості,
створення умов для прозорості трансакцій і підвищення продуктивності праці. Одним з провідних факторів у цих умовах є фактор інформатизації. М.
Кастельс визначає економіку нового типу як інформаційну і глобальну.
Економіка є інформаційною тому, що «продуктивність і
конкурентоспроможність факторів або агентів в цій економіці залежать “...
від їхньої здатності генерувати, обробляти і використовувати інформацію,
засновану на знаннях ”. У цьому визначенні проглядається розуміння М.
Кастельса зв'язку між інформаційною економікою і економікою знання.
Глобальною, з точки зору М. Кастельса, економіка є тому, що «основні види економічної діяльності, такі, як виробництво, споживання і циркуляція товарів і послуг, а також їх складові (капітал, праця, сировина, управління,
інформація, технології, ринки) організуються в глобальному масштабі,
безпосередньо або з використанням розгалуженої мережі, яка зв'язує
економічних агентів». У визначенні, яке М. Кастельс дав глобальній економіці, очевидний зв'язок між глобальною та мережевою економікою.
У сучасному суспільстві роль інформації, інформаційних технологій та інформаційних систем в організаціях носить головний характер. Фондові біржі, ринки капіталу, ринки цінних паперів, ринки іноземної валюти,
ф'ючерси і товарні ринки здійснюють свою діяльність на основі наявної в них різноманітної інформації, в тому числі і політичної.
В принципі в суспільстві існує нескінченно великий обсяг інформації,
хоча на практиці навіть такі найбільші і досить досвідчені організації, як центральні банки і ТНК, володіють лише незначною її часткою. При цьому інформація може стосуватися стану справ в короткостроковому,
середньостроковому і довгостроковому планах, технологій, рішень інших економічних агентів і своїх власних переваг і планів, проте «ніщо з цього не відомо з повною визначеністю».
Всесвітня мережа Internet за останнє десятиліття стала одним з найбільш потужних джерел інформації, оскільки в мережі знаходяться всі великі агенти економічної та фінансової діяльності. Web-сайти акціонерних компаній служать дзеркальним відображенням їх діяльності та результатів,
надаючи користувачам квартальні, піврічні та річні звіти, а також інформаційні бюлетені різного роду. Ці сайти служать сховищем більшості звітів про річні збори та інформації для фахівців і власників акцій та цінних паперів; фінансової інформації про прибутки і різноманітні фінансові звіти.
Крім того, сайти компаній - це місце для реклами і просування продукту, що допомагають вивченню клієнта та його преференцій.
Інформатизація та автоматизація дозволяють зробити інформацію компаній, що надається на корпоративних сайтах, прозорою і, отже,
корисною як для користувачів, так і для самої компанії. Адже часи інформаційної секретності і інформаційної «непроникності» у зовнішнє середовище відійшли в минуле, так як стали невигідними самим компаніям.
Непрозора економіка без відкритої інформації для зовнішнього середовища
створює більше ризиків і атмосферу невпевненості та недовіри для інвесторів і власників акцій, що знижує готовність акціонерів вкладати свої кошти в ту чи іншу компанію.
Інформаційна економіка, використовуючи нові інструменти, створює нові правила і нові види бізнесу. Саме концепціям інформаційної економіки вдалося змінити бізнес суттєво, і це можна бачити на прикладі електронної комерції. Електронна комерція посилила внутрішню і зовнішню комп'ютерно-мережеву взаємодію у фірмах і між ними, поліпшила культуру виробництва і послуг та сприяла оптимізації розрахунків компаній, як з постачальниками, так і з клієнтами. Наслідком цього став перегляд традиційних визначень споживчих цінностей.
Для збільшення ефективності в бізнесі компаніям необхідно видозмінювати свою внутрішню структуру, правильно користуватися інформацією, інтегрувати своє старе програмне забезпечення в сучасну інфраструктуру електронної комерції. Економіка масової обробки інформації та її передачі стає все більш сприятливою. Звідси невипадкове зростання сектора інформаційних послуг порівняно з сектором виробництва товарів споживання. Ці тенденції привели до того, що мережа Internet стала використовуватися у усьому світі в комерційних цілях.
У сучасній світовій економіці лідерами є компанії, що займаються електронним бізнесом, тобто інформатизацією, мережезацією і виробництвом засобів та інструментів інформатизації. До них відносяться всесвітньо відомі американські ТНК IBM (комп'ютери), Microsoft (програмне забезпечення), Intel (мікропроцесори), AT & T (телекомунікації), а також японська NT & T-Nippo Telegraph & Telephone (телекомунікації) та інші.
Основними сферами електронної комерції є: торгівля, маркетинг,
сприяння продажам; передпродажна робота, попередні домовленості,
поставки; фінансування та страхування; комерційні операції (замовлення,
отримання, оплата); адміністрування бізнесу (управління, дозволи, податки,
митниця); логістика (транспорт, техніка перевезень і постачання) тощо.
Використовуючи трейдингсайти, американські компанії заощаджують до 70% витрат на обробку даних і близько 10% на виробничі витрати.
Кожного року відбуваються онлайн-продажі на сотні мільйонів доларів.
Приблизно 3/4 таких продажів відбуваються через посередництво тільки п'яти Web-сайтів: Amazon, e-Bay, AOL, Yahoo!, Bay.com.
Мережеві роздрібні торгівці сьогодні мають розвинену службу доставки товарів додому. Огляд практики реальних фірм, що працюють як on-line, так і off-line, показує дуже велику різноманітність їх методів і прийомів, які добре спрацьовують і підвищують реальний прибуток.
Торгівля в мережі Internet - один з найбільш дієвих факторів розвитку виробництва, прискорення поставки товарів і послуг, зміцнення зв'язків між постачальниками і покупцями. Організація торгових операцій в мережі здійснюється на основі корпоративних торгових майданчиків та електронних торговельних систем. Internet-майданчики є віртуальними торговими місцями, де укладаються угоди між продавцем і покупцем і здійснюється проведення фінансово-торгових трансакцій.
До електронних торгових систем відносять Internet-магазини, які представляють собою Web-сайти, що забезпечують продаж через Internet з
використанням каталогу чи іншого виду представлення продукції. Це роздрібна форма ведення торгівлі, яка об'єднує елементи прямого маркетингу з відвідуванням традиційного магазину. Інтерактивний магазин може запропонувати значно більшу кількість товарів і послуг та забезпечити споживачів значно більшим обсягом інформації, необхідним для прийняття рішення про покупку.
Електронна торгівля - це фінансові операції та операції, що виконуються засобами мережі Internet і приватних мереж зв'язку, в ході яких відбуваються покупки продажу товарів і послуг, а також перекази грошових коштів. Трансакції в електронній торгівлі здійснюються простим підтвердженням покупки по кредитній картці з допомогою переказу необхідної суми вартості товару або складнішим шляхом - за допомогою
передачі інформації через багато мереж. Електронна торгівля сформувалася як ринок, який розвивається за загальними економічним законам, рушійною силою формування якого стали компанії-емітенти кредитних карток.
Електронна торгівля в свою чергу вплинула на розробки персональних комп'ютерів і технології операційних систем (ОС), а також на розробку та впровадження базових апаратних засобів ПК, що полегшують користувачам закупівлі через Internet.
Internet-дизайн та Web-дизайн є надзвичайно важливими для електронної комерції. Електронний бізнес притягує до себе і більшу частину економічних наук, однією з яких став Internet-маркетинг. У зв'язку з цим виникла необхідність у вивченні нових прогресивних тенденцій, які мають місце в сучасному Web-маркетингу, що включає питання електронного брендингу та управління відносинами з клієнтами.
Всесвітня мережа дає безліч інструментів для впливу на цільову аудиторію рекламодавця: розміщення реклами на тематичних та інформаційних сайтах, e-mail-маркетинг, просування товару з допомогою пошукових систем і каталогів, обмін посиланнями, рейтинги, партнерські і спонсорські програми і, звичайно, банерні мережі.
3.6.3.2. Сучасні інформаційні технології у діяльності банків в умовах фінансової глобалізації
Фінансова глобалізація, поряд з інтенсивним розвитком інформаційних технологій та стрімким поширенням мережі Інтернет, відкривають нові можливості у діяльності фінансових установ. Впровадження новітніх ІТ якісно змінило конкурентне середовище в банківській сфері.
За визначенням СОТ, високий рівень сервісу і зручності пропонують своїм клієнтам саме ті установи, що займаються електронною комерцією (E- commerce), тобто виробництвом, рекламою, продажем і поширенням товарів з використанням телекомунікаційних мереж. При цьому застосовується інтерактивний режим без використання паперових документів, які
замінюються електронними записами, а мережа Інтернет виступає як засіб доставки інформації та здійснення розрахунків. Перевагою електронної форми розрахунків є можливість миттєвого здійснення платежу при перевірці платоспроможності платника. При цьому у більшості систем, через які здійснюється електронна комерція, переважає кліринг усіх платежів у єдиному розрахунковому банку.
Здійснення платіжних та розрахункових операцій стало легкодоступним небанківським інститутам: супермаркетам,
телекомунікаційним компаніям, іншим високотехнологічним структурам, що легко пристосовуються до нових умов і через Інтернет мають змогу обслуговувати широке коло клієнтів. Якщо банки не встигають за процесом вдосконалення технологій та впровадженням нових інструментів, то швидко втрачають численну клієнтуру.
Інтернет-банкінг на європейському банківському ринку було започатковано в 1996 р. Дрезденською банківською групою через дочірню структуру Advance Bank. Загалом на початок ХХІ ст., за даними аналітиків компанії Fitch IBCA, електронними банківськими послугами користувався кожний десятий клієнт найпотужніших європейських банків.
Найшвидшими темпами ринок прямих банківських послуг зростає в Іспанії, Італії, Німеччині, Франції і Великобританії. Водночас найвищого рівня розвитку ринки прямого банківського обслуговування досягли в Бельгії, Нідерландах, Швеції, Данії та Норвегії.
Інтенсивний розвиток прямого банківського обслуговування демонструє Франція, де ним користується майже четверта частина всіх клієнтів. У свою чергу, четверта частина з них обслуговується телефоном.
Широко застосовується також обслуговування клієнтів в межах загальнонаціональної інформаційної системи Minitel. При цьому найширші можливості відкриваються за умови об'єднання обслуговування телефоном з використанням Інтернету.
Ще вищого розвитку досяг ринок прямих банківських послуг у Великобританії, який передбачає використання Інтернету, інтерактивного телебачення та мобільних телефонів. За оцінками експертів, майже 2/3
електронної комерції у Великобританії працює на фінансові послуги .
У режимі он-лайн працює понад половина клієнтів шведських та фінських банків, до 15 мільйонів американців.
Однак, високі витрати на впровадження нових технологій негативно впливають на рівень прибутковості банківської діяльності та викликають ускладнення конкуренції з іншими активними учасниками ринку банківського обслуговування, зокрема супермаркетами. Потужні торгівельні мережі мають перевагу над банками, оскільки надають послуги клієнтам безпосередньо в магазинах і не потребують видатків на створення спеціальних робочих місць. Зокрема, у Великобританії з особливо великим розмахом в цьому плані працюють компанії Tesco та Sainsbury.
Збереження конкурентних позицій вимагає від комерційних банків все активніше використовувати віртуальні зв'язки з клієнтами. Виникнення новітніх технологій передачі інформації через мережу Інтернет (HBCI, SSI, SET та інших) створює можливість здійснення електронних розрахунків
(банківських трансакцій) без обмежень у часі і просторі.
Найбільшого поширення банківські інтернет-технології з середини
1990-х років набули в скандинавських країнах. Інтернет-послугами користується понад 1/4 клієнтів майже всіх шведських та фінських банків.
Лідером є шведський Se-Banken та шведсько-фінський Merita-Norbanken.
У США одним з піонерів застосування інтернет-банкінгу став Citi-bank,
що відіграє провідну роль серед найпотужніших банків світу. Завдяки використанню спеціального Web-сайту користувачі можуть здійснювати широкий набір операцій, включаючи відкриття нових рахунків,
обслуговування позичок, отримання інформації щодо динаміки валютних курсів тощо. На сьогодні інтернет-послуги надають практично всі 50