ІС та ІТ - ЧАСТИНА 1

3. обробка даних – процеси, внаслідок яких, на підставі раніше накопичених даних, формуються нові види даних: узагальнюючі, аналітичні,

рекомендаційні, прогнозні. Похідні дані також можуть зазнавати подальшої обробки, даючи відомості глибшої узагальненості;

4. відображення даних – подання їх у формі, придатній для сприйняття людиною. Передусім – це виведення на друк, тобто виготовлення документів на паперових носіях і побудова графічних ілюстративних матеріалів (графіків, діаграм), а також формування звукових сигналів.

Переважна більшість інформаційних систем працює в режимі діалогу з користувачем. Типові програмні компоненти ІС включають: діалогову підсистему введення-виведення; підсистему, яка реалізує логіку діалогу;

підсистему прикладної логіки обробки даних та підсистему логіки управління даними. Для мережевих інформаційних систем важливим елементом є комунікаційний сервіс, який забезпечує взаємодію вузлів мережі при спільному вирішенні задачі.

Значна частина функціональних можливостей ІС закладається в системному програмному забезпеченні: операційних системах, системних бібліотеках та конструкціях інструментальних засобів розробки. Крім програмної складової інформаційних систем важливу роль відіграє інформаційна складова, яка задає структуру, атрибутику та типи даних, а

також тісно пов’язана з логікою управління даними.

Комп'ютерні інформаційні системи тісно пов'язані з колом питань з технічних, соціологічних та економічних дисциплін (Рис. 3.3).

Розглянемо класифікацію ІС за сферою призначення. Оскільки вони створюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожній предметній галузі відповідає свій тип інформаційних систем. До основних типів відносяться: управлінські (ІС в менеджменті), економічні, державні, адміністративні, виробничі, навчальні,

медичні, географічні, екологічні; військові тощо.

Рис. 3.3. Наукові дисципліни, на яких ґрунтується побудова комп'ютерних інформаційних систем підприємства.

Призначення ІС в економіці – це автоматизація розрахунків, під якою розуміють людино-машинне розв'язання економічних задач. При цьому обробку економічної інформації здійснює КІСП — комп'ютерна інформаційна система підприємства. Вона є сукупністю таких складових:

інформації, методів та моделей; технічних, програмних, технологічних засобів та рішень; спеціалістів, які виконують обробку інформації і приймають управлінські рішення в межах підприємства.

Сучасні інформаційні системи безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, на номенклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і послуг.

Всфері управління ІС виконують такі функції:

автоматизацію обробки документів шляхом впровадження систем для обробки тексту та автоматизацію обміну інформацією через різноманітні види комунікацій, які включають АТС підприємства, відеотермінальні системи, локальну комп’ютерну мережу, телекопіювальні апарати,

відеоінформаційні системи;

автоматизацію діяльності менеджерів на базі комплексних інформаційних систем, що дозволяє їм отримувати оперативний доступ до накопленої інформації з тим, щоб використовувати її для вирішення задач в сферах аналізу, маркетингу, фінансів та прийняття управлінських рішень.

Державні ІС призначені для вирішення найважливіших господарських проблем. На базі обчислювальних комплексів та економіко-математичних методів складаються перспективні та поточні плани розвитку, розробляється державний бюджет та контролюється його виконання. В Україні центральне місце в мережі державних ІС займає автоматизована система державної статистики (АСДС), яка є основним джерелом статистичної інформації і необхідна для функціонування державних та регіональних ІС. АСДС взаємодіє з автоматизованою системою планових розрахунків (АСПР)

Міністерства економіки України, автоматизованою системою фінансових розрахунків (АСФР) Міністерства фінансів, автоматизованою системою обробки інформації з цін (АСОІ цін), автоматизованою системою обробки науково-технічної інформації (АСО НТІ) тощо.

Територіальні (регіональні) ІС призначені для управління адміністративно-територіальним регіоном. Ці системи виконують роботи з обробки інформації, яка необхідна для реалізації функцій управління регіоном, формування звітності та видачі оперативних даних місцевим і керівним державним та господарським органам.

Щодо класифікації за місцем діяльності, існують такі основні ІС:

наукові — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом;

автоматизованого управління — для автоматизації праці інженерів-

проектувальників і розроблювачів нової техніки та технологій. Такі ІС допомагають здійснювати: розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва; різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних тощо);

створення графічної документації (креслень, схем, планів); моделювання

проектованих об'єктів; створення керуючих програм для верстатів з числовим програмним управлінням;

організаційного управління — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС управління як промисловими підприємствами, так і непромисловими об'єктами (банки, біржі, страхові компанії, готелі тощо), окремими офісами;

управління технологічними процесами — призначені для автоматизації

різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика

тощо).

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується з одного боку з системами збереження та видачі інформації, а з іншого — з

системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління.

В залежності від функціонального призначення можна класифікувати інформаційні системи як: управляючі (АСУП, АСУ ТП,

АСУВ), проектувальні (САПР), наукового пошуку (АСНД, експертні системи),

діагностичні, моделюючі, системи підготовки прийняття рішення (СППР),

інформаційно-пошукові системи (ІПС), системи з штучним інтелектом.

Основою створення таких систем є децентралізація структури ІАСУ та організація розподільної обробки інформації. Технічною передумовою створення таких систем є масове поширення комп’ютерної техніки в усі сфери діяльності. Організаційною ж передумовою виникнення таких систем є процеси децентралізації управління.

ІС управління підприємствами (АСУП) — це системи з застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних методів для розв'язання задач управління виробничо-господарською діяльністю підприємств.

ІС управління технологічними процесами (АСУ ТП) керують станом технологічних процесів. Інформаційно-пошукові системи (ІПС) орієнтовані на розв'язання задач пошуку інформації без її змістовної обробки.

Інформаційно-довідкові системи (ІДС) призначені для отримання значень арифметичних функцій за результатами пошуку. Інформаційно-

управляючі системи (ІУС) призначені для автоматизованого розв'язання широкого кола задач управління.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) — це інтерактивні комп'ютерні системи, які призначені для підтримки різних видів діяльності та прийняття рішень із слабко структурованих або неструктурованих проблем.

Штучний інтелект — це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язання людиною складних творчих задач. Створенню інтелектуальних ІС сприяла розробка в теорії штучного інтелекту логіко-

лінгвістичних моделей, які дають змогу формалізувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них.

Розрізняють три типи інтелектуальних ІС:

1)інтелектуальні інформаційно-пошукові системи (ІІПС) — системи типу "запитання-відповідь";

2)розрахунково-логічні ІС — дають змогу користувачам, які. не є

комп'ютеризацію областей, які подані в експертній описовій формі, а

використання математичних моделей неможливе або є дуже складною задачею.

3.5.6.Сучасні напрямки розвитку інформаційних систем

вменеджменті

Стратегічні, тактичні та оперативні комплексно поставлені задачі управління діяльністю організації можна вирішувати лише з допомогою успішно діючої інформаційної системи менеджменту, яка базується на використанні сучасних програмних візуальних оболонок, економіко-

математичних методів і моделей, засобів об’єктно-орієнтованого програмування, сучасних засобів електронної обчислювальної техніки і

засобів зв’язку. Інформаційна система менеджменту повинна забезпечувати комплексне вирішення стандартних спеціалізованих задач кожної складової інформаційної підсистеми, проводити економічне прогнозування і аналіз в кожній окремій підгрупі даних підсистем, і, врешті, дозволяти проводити моделювання управлінських рішень, як найвищий критерій адекватності реагування в розглянутій ситуації.

Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати єдине інформаційне середовище в організації (фізичну основу якого становлять інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку), яке допомагає у динаміці супроводжувати та координувати, як внутрішню, так і зовнішню діяльність. Зокрема, такий підхід включає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності,

як виробничу, організаційну, маркетингову, фінансову, бухгалтерську,

кадрову та проектно-конструкторську. Інформаційні ресурси розміщуються в розподілених базах даних, які працюють в полі єдиних протоколів та правил під керівництвом адміністратора даної мережі.

На практиці інформаційні системи менеджменту створюються у процесі формування інтегрованих автоматизованих систем управління великими економічними об’єктами. Такі комплекси охоплюють всі рівні управління об’єктом - від загального керівництва до управління виробничими процесами. При цьому всі рівні управління тісно взаємопов’язані. Зворотній зв’язок, що починається з нижніх рівнів, сприяє прийняттю рішень на вищих рівнях управління. Зверху донизу здійснюється об’єднання ресурсів, необхідних для виконання робіт, синхронізація комплексних програм, спрямованих на розвиток системи.

До складу таких систем можуть входити декілька інформаційних центрів - сотні мережних комп’ютерів, тисячі персональних комп’ютерів,

десятки тисяч пакетів програмних комплексів, як вищих форм використання інформаційного ресурсу в менеджменті (Рис. 3.4).

Рис 3.4. Модель розв’язання задачі в менеджменті.

Розглянемо детальніше систему підтримки прийняття рішень

(СППР). Проблеми організаційного управління, залежно від рівня їх формалізації, поділяються на проблеми структуровані (цілком формалізовані,

кількісно сформульовані), неструктуровані (неформалізовані, якісно виражені) та слабо структуровані (змішані), що мають, як кількісні, так і якісні елементи. У менеджменті автоматизованому розв'язанню підлягають як структуровані, так і слабо структуровані проблеми. Перший клас проблем вирішується в інформаційних системах традиційного типу, а другий — у

комп’ютерних системах підтримки прийняття рішень.

Менеджери у своїй професійній діяльності досить часто зустрічаються з необхідністю приймати рішення у проблемних ситуаціях — здебільшого у погано визначених (неструктурованих) умовах з неповною або нечіткою інформацією. Тому застосування комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень у менеджменті обумовлюється нагальними потребами управління.

Розв'язання задачі прийняття рішень спрямоване на визначення найкращого (оптимального) або прийнятного раціонального способу дії для досягнення однієї або декількох цілей. Кінцевим результатом задачі прийняття рішень є рішення, яке може виступати, як напрямок дії, спосіб дії,

план роботи, варіант проекту тощо. Основними етапами процесу прийняття рішень є виявлення проблемної ситуації, здійснення постановки задачі прийняття рішень, генерація або формування рішень, вибір оптимального рішення, впровадження рішення.

Поряд із системами підтримки прийняття рішень в окремих областях менеджменту можуть використовуватися експертні системи, що є системами штучного інтелекту, які копіюють хід міркувань людини-експерта. Основні сфери їх використання — управління матеріальними ресурсами, оперативне управління виробництвом, маркетинг.

Творчі інформаційні технології – новий етап у менеджменті. В останні десятиріччя менеджмент у найрозвинутіших країнах світу переводиться на творчі інформаційні технології нового вищого рівня. Вони охоплюють повний інформаційний цикл - напрацювання інформації (нових знань), її передачу, переробку, використання для перебудови об’єкта, досягнення нових, вищих цілей. Їх деколи називають інформаційно-динамічними технологіями, бо вони забезпечують розвиток самих керованих об’єктів.

Творчі інформаційні технології, які означають вищий етап комп’ютеризації менеджменту, характеризуються двома важливими особливостями:

по-перше, можливістю переробки і використання інформації у вигляді знань, тобто змістовної взаємодії з об’єктом і соціальним середовищем;

по-друге, інформаційно-динамічні технології охоплюють увесь інформаційний цикл - від матеріально-енергетичних і трудових затрат на створення інформаційних ресурсів до закінчення їх використання з метою переведення об’єкта в новий стан.

3.5.7. Сучасні тенденції розвитку інформаційних систем

Для сучасних умов характерне застосування високоефективних внутрішньофірмових систем інформації, що ґрунтуються на використанні найновіших інформаційних технологій, зокрема єдиної локальної комп’ютерної мережі. Управлінська внутрішня ІС являє собою сукупність інформаційних процесів для задоволення потреб в інформації на різних рівнях прийняття рішень. І включає в собі компоненти обробки інформації,

внутрішні і зовнішні канали передачі.

В сучасних умовах у великих організаціях створені і ефективно діють інформаційні системи, які обслуговують процес підготовки і прийняття управлінських рішень. Вони вирішують наступні задачі: обробку даних,

обробку інформації, реалізацію інтелектуальної діяльності з метою створення інформації. Управлінські інформаційні системи послідовно реалізують принципи єдності виробничого процесу та інформаційного процесу супроводу через застосування технічних засобів збору, нагромадження,

обробки і передачі інформації в поєднанні з використанням аналітичних методів математичної статистики і моделей прогнозно-аналітичних розрахунків та інших необхідних прикладних засобів.

Сучасна інформаційна система в заданій сфері діяльності організації дозволяє забезпечити вирішення таких завдань:

1.прямий, своєчасний доступ до інформаційного продукту (точну інформацію про хід виробничого процесу в просторі та часі);

2.ефективну координацію внутрішньої діяльності та оперативне розповсюдження різноманітних повідомлень;