Тема 7. Діяльність і особистість

207

ки ці перешкоди створюють довколишні, то саме у стосунках з ними індивід виявляє себе особистістю — суб'єктом таких стосунків.

Суперечності другого типу зумовлюються втратою домінуючого мотиву діяльності: через певні обставини зникає предмет життєво важливої потре­би. Це призводить до втрати мотивами смислоутворювальних, функцій і може мати своїм наслідком життєву кризу — переживання втрати смислу життя. Вихід з кризи передбачає перебудову мотиваційної сфери, переве­дення її з «горизонтального» у «вертикальний» стан. При цьому осо­бистість серед однозначних мотивів має вибрати найприйнятніший або ж віднайти новий, який би повернув утрачене. Як зазначалося у 7.2, це здійснюється за рахунок діяльності переживання, що характеризує осо­бистість як суб'єкта власного життя.

Суперечності третього типу полягають у міжособистісних конфлік­тах — зіткненнях мотивів людей, що взаємодіють між собою. Вони вияв­ляються у гострих емоціях при розумінні тими, хто конфліктує, несуміснос­ті їхніх цілей, цінностей, норм. Якщо такі конфлікти не знаходять задо­вільного розв'язання, то, нагромаджуючись, зачіпають усю систему взає­мин індивіда з довкіллям і можуть трансформуватись у конфлікт особис­тості зі світом.

Проте особистість може вийти з цієї критичної ситуації якомога повніше, як «інструмент», використовуючи свою психіку в процесі відпо­відної діяльності, наприклад, творчості. У цьому разі особистість стає суб'єктом вчинку як творчості.

Отже, системно-діяльнісний аналіз психіки дає зрозуміти становлення особистості як суб'єкта діяльності, не виходячи за межі теоретичного й емпіричного матеріалу психології, й не надаючи поняттю суб'єкта містичного змісту.

Видом діяльності, проте не за генетичною, а за функціональною озна­кою, є спілкування (див. тему 8).

V Питання для самостійної роботи

\. Категорія діяльності в психології.

[З, 3-52; 5, 57-62; 7, 88-232, 13, 79-87; 20, 21-37; 23, 34-49; 29, т. 2, 136-148;

ЗО, 190-202; 57, 93-100; 59, 6-17} 2. Діяльність, психіка, свідомість.

[5, 57-76; 7, 312-323; 14, 121-138; 18, 116-121, 133-145; 19, 128-149; 20, 27-37;

22, 113-126; 24, 68—71,189; 29, т. 2, 31-42, 166-186; ЗО, 173-189, 202-210; 49,

20-28] З Діяльність і явище інтеріоризації.

[7, 112-116; 16; 23, 5S—63; 29, т. 2, 148-152; ЗО, 211-213; 60, 83-84]

4. Діяльність, установка, надситуативна активність. [5; 22, 189-227; 29, т. 2, 40-42; 43; 57, 93-108]

5. Проблема мотивів діяльності.

[5, 62-76; 18, 109-124; 25, 42-68,128-141; 29, т. 2, 204-215; 49, 40-49; 56; 57, 152-154]

6 Мета, діяльність, результат.

' [5, 76-83; 14; 21, 10-21, 29, т. 2, 153-165; ЗО, 215-231; 49, 14-17]

7 Психологія гри.

[23, 268-288; 29, т. 1, 303-323; 49. 64-70; 60, 306-361; 61]

8 Психологічні передумови ефективності навчальної діяльності.

[8, 272-282; 20, 92-96. 132-170; 29, т. 1, 324-380; 49, 75-93; 54; 57, 377-421; 60, 199-258]

9 Праця як проблема психології. [17; 24; 32; 49, 49-64]

10. Особистість і діяльність.

[3; 4; 7; 28; 29, т. 2, 186-229; 40; 42; 45, 3-19; 47]

11. Суб'єктно-діяльнісний підхід у психології. [3; 4; 11; 12; 41, 29-45; 52; 53]

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абраменкова В. В. Развитие гуманных отношений ребенка и социальная психология детства // Вопр. психологии. — 1986. — № 4 — С 27—36.

2. Абрамова И. Г., Брагинский М. В., Данилияева Н. А. Ченобытов В. А. Комплексная деловая игра «Мысль». — М.: Высш. шк., 1991. — 64 с.

3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. — М.: Наука, 1980. —С. 3—113.

4. Абульханова-Славская К. А. О субъекте психической деятельности. — M : Наука,

1973. — 288 с.

5. Асмолов А. Г. Деятельность и установка. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. — 150 с

6. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 95 с.

7. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы обшепсихологического анализа — М.:

Изд-во Моск. ун-та, 1990. — 367 с.

8. Бабанский Ю. К. Избр. пед. труды. — М.: Педагогика, 1989. — С. 250—434.

9. Балл Г.А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и содержание // Психол. журн. — 1997. — Т. 18, № 5. — С. 7—19.

0. Бернщтейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. — М.: Медицина, 1966. — С 79—101, 160—170, 274—322.

1. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта. — М.: Ин-т психологии РАО,

1994. — 109 с.

2. Брушлинский А. В. Проблема субъекта в психологической науке / / Психол. журн. — 1991. — Т. 12, № 6. — С. 3—11; 1992. — Т. 13, № 6. — С. 3—12; 1993. — Т. 14,

№6.— С. 3—15.

13. Василюк Ф. Е. Психология переживаний. Анализ преодоления критических ситуа­ ций. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 199 с

14. Волков А. М., Микадзе Ю. В., Солнцева Г. Н. Деятельность: структура и регуляция Психологический анализ. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987. — 216 с.

15. Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 2. Проблемы общей психологии. — M : Пе­ дагогика, 1982. — С 6—361.

16. Гальперин П. Я Психология мышления и учение о поэтапном формировании умствен­ ных действий // Исследования мышления в советской психологии. — М.: Наука, 1966. — С 236—277.

17. Гильбух Ю. 3., Верещак Е. П. Психология трудового воспитания школьников. — К

Рад. шк., 1987. — С. 105—205.

18. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: Изд-во

Моск. ун-та, 1996. — 310 с.

19. Гордеева Н.Д., Зинченко В.П. Функциональная структура действия. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. — С. 5—41, 170—196.

20. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экс­ периментального психологического исследования. — М.: Педагогика, 1986 — С. 5— 37, 132-162.