6.2. Ненормативність на різних рівнях психічного розвитку

Психічні аномалії також залежать від рівня, якого стосуються: організму, індивіда, особистості [8, 54], що свідчить про користь системно-діяльнісного підходу до аналізу психічного розвитку взагалі і ненормативного зокрема.

Рівень організму

Як і нормативний, ненормативний психічний розвиток на цьому рівні життя може бути схарактеризований через функції психіки: пізнавальну, регулятивну, інструментальну. Серед них пізнавальна дає приклади затриманого і випереджаючого психічного розвитку.

Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 169

Затриманий психічний розвиток (ЗПР) відзначається відставанням темпу становлення пізнавальних процесів. Молодший школяр може воло­діти розвиненим мовленням, запам'ятовувати вірші і казки, справляти­ся із завданнями, які потребують практичних навичок, але погано чита­ти, писати, рахувати. Не користується він і набутими знаннями, хоча непогано розв'язує завдання, що потребують застосування чуттєвого

Досвіду.

Сюди ж належать різні форми інфантилізму (лат. uuantilis — дитя­чий), ознаками якого є незрілість емоційно-вольової сфери, втомлюваність, відсутність ініціативи і відповідальності, примхливість. Проте у більшості випадків затримується саме пізнавальна діяльність.

У процесі експериментального навчання діти цієї категорії, на відміну кіл розумова відсталих (тип дезонтогенезу — недорозвинення), згодом починають демонструвати задовільну научуваність — здатність до нав­чання (13, 19, 23, 64, 96]. З віком затримка головним чином долається. Аналіз електроенцефалограми активності мозку таких дітей свідчить про незрілість його функціональних блоків (Айрапетянц та ін., Кам-манн, Краснушкіна та ін., див.: [25], Переслені, див.: [19]). Це стосуєть­ся насамперед блоку програмування, регуляції і контролю діяльності. У його роботі має місце функціональна асиметрія в бік правої півкулі і недостатня активність лобових часток. Уповільнений і час передачі сен­сорної інформації до лівої півкулі з правої, в зв'язку з чим сприймання здійснюється переважно за рахунок останньої.

Ці дані узгоджуються з думкою про те, що «стійка затримка психічного розвитку має органічну природу» [96, 21], що ЗПР спричинюється «рези-дуальними (залишковими) станами після перенесених у внутрішньоут-робному розвитку або під час пологів, або у ранньому дитинстві слабко-виражених органічних ушкоджень центральної нервової системи, а також генетично зумовленою недостатністю головного мозку» [19, 7].

За результатами психологічних досліджень, у дітей із ЗПР часто несфор-мовані сенсорні еталони, внаслідок чого їм важко розрізняти близькі за звучанням слова (Сабурова, див.: [64]), а їх зорове сприймання харак­теризується малою швидкістю перцептивних дій (Шошин, див.: [19]). Це пояснює, чому, навіть маючи нормальний слух та зір, такі діти поміча­ють менше довколишніх предметів, ніж їхні однолітки з нормативним розвитком. У них знижена також стійкість уваги, причому в одних по­казники уваги у процесі виконання завдання поступово знижуються,^ Других зосередження уваги настає лише після виконання якихось дій, третіх відрізняють періодичні коливання стійкості уваги (Жаренкова, див.: [19]). Страждають і такі властивості уваги, як переключення та розподіл [35].

Отже, на тлі незрілості структур мозку простежується недостатня опосередкованість пізнавальних процесів — складових пізнавальної Функції психіки. Заявляє про себе фундаментальна закономірність психічного розвитку (тема 5). Проте якщо у нормі має місце поступове