Тема 5. Онтогенез психіки 161

96 Хрестоматия по детской психологии / Ред.-сост Г. В. Бурменская — М., 1996 — 262 с.

97. Хрестоматия по психологии. — 2-е изд., перераб. и доп. / Сост. В. В. Мироненко: Под ред. А. В. Петровского — М.: Просвещение, 1987. — С. 300—339.

98. Чуприкова Н. И. Принцип дифференциации в умственном развитии, обучение и интел­ лект // Вопр. психологии. — 1990. — №5. — С. 31—39.

99. Чуприкова Н. И. Умственное развитие и обучение: Психологические основы развиваю­ щего обучения. — М.: АО «Столетие», 1995. — 189 с.

100. Школа и психическое здоровье учащихся / Под ред. С. М. Громбаха. — М.: Меди­ цина, 1988. — 272 с.

101. Эльконин Б. Д. Введение в психологию развития. — М.: Тривола, 1994. — 120 с.

102. Эльконин Д. Б. Избр. психол. тр. — М.: Педагогика, 1989. — 560 с.

103. Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детских возрастах: Избр. психол. тр. — Москва; Воронеж: НПО .МОДЭК», 1995. — 414 с.

104. Эльконин Д. Б. Психология игры.— М.: Педагогика, 1978. — 304 с.

105. Эриксон Э. Детство и общество: — Пер. с англ. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: Ленато, ACT Фонд «Университетская книга», 1996. — 592 с.

106. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников — М.: Педа­ гогика, 1980. — 240 с.

107. Baxter Р. М. Psychology. A guide to reference and information sources. — Englewood, Colorado: Libraries Unlimited, Inc., 1993. — 219 p.

108. Dacey I., Travers J. Human development across the lifespan. — 2-nd ed. — Madison, Wisconsin * Dobuqwe. Iowa Brown & Benchmark, 1994. — 665 p.

Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 163

Тема 6. Ненормативний психічний розвиток

Проблема психічної ненормативності тривалий час не привертала особли­вої уваги психології розвитку, яка у пошуках закономірностей психічного розвитку зверталася до носіїв психічної норми. Не вивчалася вона й пато­психологією, зосередженою на психічній аномалії. Проте з нею часто сти­калася педагогічна практика, яка позначала відповідний клас явищ такими поняттями, як «важкі діти», «відхилення у розвитку», «педагогічна занедба­ність», «делінквентна (від англ. delinquency — проступок) поведінка» тощо. Аналогічно характеризувалися й відхилення у психічному розвитку (табл. 14). Але це, швидше, характеристика делінквентної поведінки, ніж особли­вого типу психічного розвитку в дитячому віці. Оскільки вияви останнього

не вкладаються в закономірності ні нормального (нормативного), ні ненор­мального (аномального) розвитку, його можна назвати ненормативним.

Випадки ненормативного розвитку значно почастішали на сучасному етапі розвитку цивілізації, чимало чинників якої негативно позначається на психічному здоров'ї підростаючих поколінь. В Україні, наприклад, та­ким чинником стала Чорнобильська катастрофа [29]. Загалом же, за да­ними Всесвітньої організації здоров'я, до 20% дітей мають непатологічні (доклінічні, пограничні) форми порушення психічного розвитку [72].

Метою системно-діяльнісного аналізу ненормативного психічного роз­витку є з'ясування його природи і меж (6.1), закономірностей та виявів (6.2), можливостей психологічної допомоги (6.3). Критерієм плідності його застосування має стати теоретична схема, яка б дала змогу узагаль­нити і систематизувати відповідний теоретичний і емпіричний матеріал психології розвитку.