- •Передмова
- •10 Система понять і категорій психології
- •12 Система понять і категорій психології
- •20 Система понять і категорій психології
- •22 Система понять і категорій психології
- •24 Система понять і категорій психології
- •26 Система понять і категорій психології
- •32 Система понять і категорій психології
- •34 Система понять і категорій психології
- •Тема 1. Становлення психології 39
- •Тема 1. Становлення психології
- •1.1. Етапи історичного поступу психології
- •Тема 1. Становлення психології 41
- •Тема 1. Становлення психології 43
- •Тема 1. Становлення психології 45
- •46 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 1. Становлення психології 47
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 51
- •Тема 1. Становлення психології 53
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 59
- •1.2. Психологія в пошуках свого предмета
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.1. Психологія серед інших наук
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.2. Методологічні принципи психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •Тема 2. Психологія як система знань 73
- •Тема 2. Психологія як система знань 75
- •2.3. Методи психологічного дослідження
- •Тема 2. Психологія як система знань 77
- •Тема 2. Психологія як система знань 79
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •82 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 2. Психологія як система знань 83
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •86 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 89
- •3.1. Мозок і психіка
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 93
- •Тема 3. Основна проблема психології 95
- •3.2. Буття і свідомість
- •Тема 3. Основна проблема психології 97
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 101
- •3.3. Людина і світ
- •Тема 3. Основна проблема психології 103
- •Тема 3. Основна проблема психології 105
- •Тема 3. Основна проблема психології 107
- •108 Розділі. Психологія як наука
- •V Питання для самостійної роботи
- •110 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 111
- •112 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 115
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історюгенезі
- •4.1. Типи і форми поведінки організмів
- •116 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 117
- •118 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 119
- •120 РозділІі. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 121
- •4.2. Стадії розвитку психіки
- •124 Розділі!. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 125
- •4.3. Виникнення первісної свідомості
- •126 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 131
- •132 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 133
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 135
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •5.1. Психічний розвиток на рівні організму
- •Тема 5. Онтогенез психіки 139
- •Тема 5. Онтогенез психіки 141
- •Тема 5. Онтогенез психіки 143
- •5.2. Психічний розвиток на рівні індивіда
- •144 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 145
- •Тема 5. Онтогенез психіки 147
- •Тема 5. Онтогенез психіки 149
- •Тема 5. Онтогенез психіки. 151
- •Тема 5. Онтогенез психіки 153
- •5.3. Психічний розвиток на рівні особистості
- •Тема 5. Онтогенез психіки 155
- •Тема 5. Онтогенез психіки 157
- •158 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 161
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 163
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток
- •6.1. Природа і межі психічної ненормативності
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 165
- •166 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 167
- •6.2. Ненормативність на різних рівнях психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 169
- •170 Розділі). Розвиток психіки
- •172 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 173
- •6.3. Психологічна допомога у випадках ненормативного психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 179
- •180 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 181
- •182 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 183
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 185
- •186 Розділ
- •Тема 7. Діяльність і особистість 189
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •7.1. Діяльність як зв'язок суб'єкта з об'єктом
- •190 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •7.2. Будова, форми та види діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 193
- •Тема 7. Діяльність і особистість 195
- •Тема 7. Діяльність і особистість 197
- •Тема 7. Діяльність і особистість 201
- •Тема 7. Діяльність і особистість 203
- •7.3. Особистість як суб'єкт діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 205
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •V Питання для самостійної роботи
- •208 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 7. Діяльність і особистість 209
- •Тема 8. Спілкування 211
- •Тема 8. Спілкування
- •8.1. Спілкування як міжсуб'єктні взаємини
- •212 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •214 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 215
- •8.2. Будова і закономірності спілкування
- •216 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 219
- •8.3. Види спілкування. Педагогічне спілкування
- •Тема 8. Спілкування 221
- •Тема 8. Спілкування 223
- •224 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.1. Міжособистісні стосунки в спільностях
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 229
- •230 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.2. Рівні розвитку спільності
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 233
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 235
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 237
- •9.3. Проблема колективу
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 239
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 241
- •242 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 10. Відчуття 245
- •Тема 10. Відчуття
- •10.1. Природа відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 249
- •10.2. Феноменологія відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 251
- •252 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 253
- •10.3. Загальні закономірності відчуттів
- •254 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 255
- •Тема 10. Відчуття 257
- •Тема 11. Сприймання
- •11.1. Природа сприймання
- •260 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 261
- •Тема 11. Сприймання 265
- •11.2. Властивості сприймання
- •268Ро з д і л IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 271
- •11.3. Феноменологія сприймання
- •Тема 11. Сприймання 275
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 11. Сприймання 277
- •Тема 12. Пам'ять 279
- •Тема 12. Пам'ять
- •12.1. Природа пам'яті
- •280 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 281
- •Тема 12. Пам'ять 283
- •284 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 285
- •12.2. Феноменологія пам'яті
- •286 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 287
- •Тема 12. Пам'ять 289
- •12.3. Процеси і закономірності пам'яті
- •Тема 12. Пам'ять 291
- •Тема 12. Пам'ять 293
- •Тема 12. Пам'ять 295
- •Тема 12. Пам'ять 297
- •298 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення
- •300 Розділ !V. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 301
- •13.1. Природа мислення
- •302 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •304 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 305
- •306 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 307
- •13.2. Феноменологія мислення
- •308 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 311
- •13.3. Процес мислення
- •312 Розділ !у Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 313
- •Тема 13. Мислення 315
- •Тема 13. Мислення 317
- •V Питання для самостійної роботи
- •318 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •320 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 323
- •Тема 14. Уява
- •14.1. Природа уяви
- •Тема 14. Уява 327
- •330 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •14.2. Феноменологія уяви
- •332 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 333
- •14.3. Процес уяви
- •334 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 335
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •3. Онтогенез уяви.
- •Тема 15. Увага 343
- •Тема 15. Увага
- •15.1. Природа і функції уваги
- •344 P о з д і л V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 345
- •Тема 15. Увага 347
- •Тема 15. Увага 349
- •15.2. Феноменологія уваги
- •350 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •15.3. Властивості уваги
- •352 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 11. Увага 353
- •354 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 355
- •Тема 16. Емоції та почуття
- •16.1. Природа і функції емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 361
- •362 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 363
- •Тема 16. Емоції та почуття 365
- •Тема 16. Емоції та почуття 367
- •36S Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •16.2. Феноменологія емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 369
- •Тема 16. Емоції та почуття 371
- •372 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 373
- •16.3. Властивості емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 375
- •376 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 377
- •Тема 17. Воля
- •Тема 17. Воля 381
- •17.1. Природа і функції волі
- •Тема 17. Воля 383
- •Тема 17. Воля 385
- •17.2. Феноменологія волі
- •17.3. Процес волі
- •Тема 17. Воля 389
- •Тема 17. Воля 391
- •392 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •394 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 17. Воля 395
- •Тема 18. Темперамент
- •Тема 18. Темперамент 399
- •18.1. Природа темпераменту
- •400 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 401
- •Тема 18. Темперамент 403
- •Тема 18. Темперамент 405
- •18.2. Властивості темпераменту. Проблема типу темпераменту
- •406 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 409
- •18.3. Темперамент і діяльність
- •Тема 18. Темперамент 411
- •412 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 413
- •Тема 18. Темперамент 415
- •Тема 19. Здібності
- •19.1. Природа здібностей
- •418 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 419
- •Тема 19. Здібності 421
- •Тема 19. Здібності 423
- •19.2. Структура здібностей
- •424 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 425
- •Тема 19. Здібності 427
- •Тема 19. Здібності 429
- •19.3. Розвиток і застосування здібностей
- •430 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 431
- •432 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 19. Здібності 433
- •434 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 435
- •Тема 20. Характер 437
- •Тема 20. Характер
- •20.1. Природа і сутність характеру
- •Тема 20. Характер 439
- •442 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 20. Характер 443
- •20.2. Феноменологія характеру
- •Тема 20. Характер 445
- •Тема 20. Характер 447
- •20.3. Виховання характеру. Проблема національного характеру
- •Тема 20. Характер 449
- •Тема 20. Характер 451
- •Тема 20. Характер 453
- •454 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •458 Замість післямови
- •460 Замість післямови
- •466 Замість післямови
- •468 Замість післямови
120 РозділІі. Розвиток психіки
Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 121
визначеною роллю. Доведено, що спеціалізація комах залежить від харчового раціону личинок: при обмеженому харчуванні з них розвиваються робочі особини, при повноцінному — особини, здатні до розмноження [37]. Якщо організація угруповань у комах дуже жорстка, інстинктивна за своєю природою, то у птахів, а особливо у ссавців, вона гнучка, зазнає впливу научіння. Наприклад, порядок клювання в зграях птахів встановлюється після з'ясування взаємин між ними. Загалом, чим складніша організація угруповання, тим складніша і мінливіша поведінка тварин [9].
Життя в угрупованнях потребує комунікації — системи зв'язків між тваринами, яка забезпечує успішність взаємодії. Поширеним засобом комунікації є запах: він слугує для привертання особини протилежної статі, визначення ворогів і родичів, позначення території або шляху прямування. Велике значення має також поза, дотик. Самка колюшки не почне відкладати ікру доти, доки самець не здійснить ритмічні поштовхи в основу її хвоста. Птахи підтримують згуртованість зграї систематичними, з невеликим інтервалом, короткими криками. Самець у них часто має набагато яскравіше оперення, ніж самка, що також є комунікативною ознакою, особливо під час шлюбних ігор. Надзвичайно цікавим засобом передачі інформації є танці медоносних бджіл. Знайшовши багате джерело нектару, бджола-збирач повертається до вулика і виконує танок на вертикальних стільниках. Якщо відстань до цього джерела менша 100 метрів, виконується «коловий» танок, якщо більша — «хвилястий». Відстань кодується прямою пробігу, що супроводжується дзижчанням. Напрямок польоту відносно сонця вказує кут між цією прямою і напрямком центру ваги. Інші бджоли, повторюючи цей танок, «зчитують» інформацію, що передається у такий спосіб.
Цей приклад є свідченням інстинктивного характеру засобів комунікації: вони завжди пов'язані з біологічними потребами тварин. Однак комунікація зазнає також впливу научіння. Відомий випадок, коли молодий снігур навчився співу від канарки, яка його вигодувала [64]. Пізніше цей снігур разом із самкою виростив виводок, серед якого два птахи також запозичили цю пісню. Дослідники, котрі вивчали засоби комунікації дельфінів, встановили, що серед них, очевидно, як наслідування з'явилися звуки, що нагадують слова людської мови (Лешлі, цит. за: [25]). Є й досвід чотирирічного навчання шимпанзе, в результаті якого воно оволоділо 132 жестами, що позначали речі та їхні властивості. Проте глухонімі, хоча й розуміли до 70% з них, повноцінно спілкуватися з шимпанзе не могли [26]. Були невдалими й неодноразові спроби олюднення шимпанзе. Одну з них здійснило американське подружжя Кейс. Шимпанзе у їхній сім'ї перебувало від моменту народження і виховувалось як дитина. До IS-місячного віку воно переважало дитину такого ж віку у розв'язуванні експериментальних завдань, іграх, розумінні наочних причиново-наслідкових відношень. Найефективнішим засобом научіння для неї виявилося наслідування. Вона допомагала мити й складати посуд, робила спроби чистити меблі й одяг, користувалася пудрою й губною помадою. Щоранку
вибігала з будинку за газетою, а потім, сидячи в кріслі, розгортала її, нібито читаючи. Проте наслідування трирічної шимпанзе виявилося на рівні трирічної дитини й за результатами переважало наслідування її однолітків, що виросли у неволі. З 14-місячного віку шимпанзе навчали мовлення. В трирічному віці вона вміла вимовляти слова «mummy» (мама) й «dad» (тато), розуміла багато слів-наказів, у відповідь на почуте слово вказувала на предмет, частини свого тіла, та все ж не переважала у цьому однорічну дитину. Малювати так і не навчилася. Нерідко виявляла агресивність. Подальшого прогресу в її розвитку не відбулося [21 ].
Таким чином, форми поведінки тварин, якими б складними вони не були, не виходять за межі біологічної доцільності: вони обслуговують біологічні потреби, підпорядковуються вимогам умов їх життя і є, власне, пристосуванням до них. Вони слугують підтриманню індивідуального життя та відтворенню виду.
Поведінка — жива активність, що опосередковується і регулюється психікою. Як і форми поведінки, психіка в процесі еволюції ускладнюється, має свої стадії розвитку.
