- •Передмова
- •10 Система понять і категорій психології
- •12 Система понять і категорій психології
- •20 Система понять і категорій психології
- •22 Система понять і категорій психології
- •24 Система понять і категорій психології
- •26 Система понять і категорій психології
- •32 Система понять і категорій психології
- •34 Система понять і категорій психології
- •Тема 1. Становлення психології 39
- •Тема 1. Становлення психології
- •1.1. Етапи історичного поступу психології
- •Тема 1. Становлення психології 41
- •Тема 1. Становлення психології 43
- •Тема 1. Становлення психології 45
- •46 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 1. Становлення психології 47
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 51
- •Тема 1. Становлення психології 53
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 59
- •1.2. Психологія в пошуках свого предмета
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.1. Психологія серед інших наук
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.2. Методологічні принципи психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •Тема 2. Психологія як система знань 73
- •Тема 2. Психологія як система знань 75
- •2.3. Методи психологічного дослідження
- •Тема 2. Психологія як система знань 77
- •Тема 2. Психологія як система знань 79
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •82 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 2. Психологія як система знань 83
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •86 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 89
- •3.1. Мозок і психіка
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 93
- •Тема 3. Основна проблема психології 95
- •3.2. Буття і свідомість
- •Тема 3. Основна проблема психології 97
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 101
- •3.3. Людина і світ
- •Тема 3. Основна проблема психології 103
- •Тема 3. Основна проблема психології 105
- •Тема 3. Основна проблема психології 107
- •108 Розділі. Психологія як наука
- •V Питання для самостійної роботи
- •110 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 111
- •112 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 115
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історюгенезі
- •4.1. Типи і форми поведінки організмів
- •116 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 117
- •118 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 119
- •120 РозділІі. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 121
- •4.2. Стадії розвитку психіки
- •124 Розділі!. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 125
- •4.3. Виникнення первісної свідомості
- •126 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 131
- •132 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 133
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 135
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •5.1. Психічний розвиток на рівні організму
- •Тема 5. Онтогенез психіки 139
- •Тема 5. Онтогенез психіки 141
- •Тема 5. Онтогенез психіки 143
- •5.2. Психічний розвиток на рівні індивіда
- •144 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 145
- •Тема 5. Онтогенез психіки 147
- •Тема 5. Онтогенез психіки 149
- •Тема 5. Онтогенез психіки. 151
- •Тема 5. Онтогенез психіки 153
- •5.3. Психічний розвиток на рівні особистості
- •Тема 5. Онтогенез психіки 155
- •Тема 5. Онтогенез психіки 157
- •158 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 161
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 163
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток
- •6.1. Природа і межі психічної ненормативності
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 165
- •166 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 167
- •6.2. Ненормативність на різних рівнях психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 169
- •170 Розділі). Розвиток психіки
- •172 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 173
- •6.3. Психологічна допомога у випадках ненормативного психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 179
- •180 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 181
- •182 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 183
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 185
- •186 Розділ
- •Тема 7. Діяльність і особистість 189
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •7.1. Діяльність як зв'язок суб'єкта з об'єктом
- •190 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •7.2. Будова, форми та види діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 193
- •Тема 7. Діяльність і особистість 195
- •Тема 7. Діяльність і особистість 197
- •Тема 7. Діяльність і особистість 201
- •Тема 7. Діяльність і особистість 203
- •7.3. Особистість як суб'єкт діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 205
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •V Питання для самостійної роботи
- •208 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 7. Діяльність і особистість 209
- •Тема 8. Спілкування 211
- •Тема 8. Спілкування
- •8.1. Спілкування як міжсуб'єктні взаємини
- •212 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •214 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 215
- •8.2. Будова і закономірності спілкування
- •216 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 219
- •8.3. Види спілкування. Педагогічне спілкування
- •Тема 8. Спілкування 221
- •Тема 8. Спілкування 223
- •224 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.1. Міжособистісні стосунки в спільностях
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 229
- •230 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.2. Рівні розвитку спільності
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 233
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 235
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 237
- •9.3. Проблема колективу
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 239
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 241
- •242 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 10. Відчуття 245
- •Тема 10. Відчуття
- •10.1. Природа відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 249
- •10.2. Феноменологія відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 251
- •252 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 253
- •10.3. Загальні закономірності відчуттів
- •254 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 255
- •Тема 10. Відчуття 257
- •Тема 11. Сприймання
- •11.1. Природа сприймання
- •260 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 261
- •Тема 11. Сприймання 265
- •11.2. Властивості сприймання
- •268Ро з д і л IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 271
- •11.3. Феноменологія сприймання
- •Тема 11. Сприймання 275
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 11. Сприймання 277
- •Тема 12. Пам'ять 279
- •Тема 12. Пам'ять
- •12.1. Природа пам'яті
- •280 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 281
- •Тема 12. Пам'ять 283
- •284 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 285
- •12.2. Феноменологія пам'яті
- •286 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 287
- •Тема 12. Пам'ять 289
- •12.3. Процеси і закономірності пам'яті
- •Тема 12. Пам'ять 291
- •Тема 12. Пам'ять 293
- •Тема 12. Пам'ять 295
- •Тема 12. Пам'ять 297
- •298 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення
- •300 Розділ !V. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 301
- •13.1. Природа мислення
- •302 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •304 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 305
- •306 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 307
- •13.2. Феноменологія мислення
- •308 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 311
- •13.3. Процес мислення
- •312 Розділ !у Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 313
- •Тема 13. Мислення 315
- •Тема 13. Мислення 317
- •V Питання для самостійної роботи
- •318 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •320 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 323
- •Тема 14. Уява
- •14.1. Природа уяви
- •Тема 14. Уява 327
- •330 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •14.2. Феноменологія уяви
- •332 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 333
- •14.3. Процес уяви
- •334 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 335
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •3. Онтогенез уяви.
- •Тема 15. Увага 343
- •Тема 15. Увага
- •15.1. Природа і функції уваги
- •344 P о з д і л V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 345
- •Тема 15. Увага 347
- •Тема 15. Увага 349
- •15.2. Феноменологія уваги
- •350 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •15.3. Властивості уваги
- •352 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 11. Увага 353
- •354 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 355
- •Тема 16. Емоції та почуття
- •16.1. Природа і функції емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 361
- •362 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 363
- •Тема 16. Емоції та почуття 365
- •Тема 16. Емоції та почуття 367
- •36S Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •16.2. Феноменологія емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 369
- •Тема 16. Емоції та почуття 371
- •372 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 373
- •16.3. Властивості емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 375
- •376 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 377
- •Тема 17. Воля
- •Тема 17. Воля 381
- •17.1. Природа і функції волі
- •Тема 17. Воля 383
- •Тема 17. Воля 385
- •17.2. Феноменологія волі
- •17.3. Процес волі
- •Тема 17. Воля 389
- •Тема 17. Воля 391
- •392 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •394 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 17. Воля 395
- •Тема 18. Темперамент
- •Тема 18. Темперамент 399
- •18.1. Природа темпераменту
- •400 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 401
- •Тема 18. Темперамент 403
- •Тема 18. Темперамент 405
- •18.2. Властивості темпераменту. Проблема типу темпераменту
- •406 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 409
- •18.3. Темперамент і діяльність
- •Тема 18. Темперамент 411
- •412 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 413
- •Тема 18. Темперамент 415
- •Тема 19. Здібності
- •19.1. Природа здібностей
- •418 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 419
- •Тема 19. Здібності 421
- •Тема 19. Здібності 423
- •19.2. Структура здібностей
- •424 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 425
- •Тема 19. Здібності 427
- •Тема 19. Здібності 429
- •19.3. Розвиток і застосування здібностей
- •430 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 431
- •432 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 19. Здібності 433
- •434 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 435
- •Тема 20. Характер 437
- •Тема 20. Характер
- •20.1. Природа і сутність характеру
- •Тема 20. Характер 439
- •442 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 20. Характер 443
- •20.2. Феноменологія характеру
- •Тема 20. Характер 445
- •Тема 20. Характер 447
- •20.3. Виховання характеру. Проблема національного характеру
- •Тема 20. Характер 449
- •Тема 20. Характер 451
- •Тема 20. Характер 453
- •454 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •458 Замість післямови
- •460 Замість післямови
- •466 Замість післямови
- •468 Замість післямови
418 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
Таким чином, історіогенез здібностей відбувається у напрямку їх спеціалізації і перебуває під впливом соціального. Тому їх онтогенез можна уявити як освоєння дитиною суспільно-історичного досвіду, втіленого в предметах людської діяльності [44; див.: 66]. Вступаючи в життя, дитина здійснює діяльність, подібну до тієї, шляхом якої їх було виготовлено. При цьому разом зі способами їх використання вона немовбито привласнює здібності тих людей, які ці предмети створили.
Це гіпотеза про прижиттєве формування здібностей, і для неї соціальне є певним способом організації діяльності. Вона перевірялася під час експериментального навчання тонально глухих — людей, нездатних розрізняти звуки за висотою (частотою). Відсутність такої здібності є перешкодою для повноцінного сприймання музики, проте не заважає сприймати мовлення[. Методика навчання полягала в голосному проспівуванні заданих звуків певної висоти, а потім — в їх інтонуванні «про себе». Причому спочатку проспівування йшло паралельно звуку-еталону, а потім — після його припинення, тобто у першому випадку діяльність досліджуваних мала виконавчий характер, а в другому — активно-пошуковий, орієнтувальний. Унаслідок експерименту досліджувані позбавилися тональної глухоти і виявили здібності до звуковисотного розрізнення.
Отже, вступаючи в активні стосунки з предметним світом, індивід нібито уподібнює його властивостям своєї індивідуальності. Цей процес ґрунтується на певних фізіологічних механізмах (того самого артикуляційного апарату), які, судячи з отриманих даних, формуються під час діяльності.
За іншою гіпотезою, онтогенез здібностей базується на власне психологічних закономірностях, але значною мірою залежить від біологічного: «Людина не може відриватися від природи і цілковито протиставляти себе їй» [71, 304]. Як природна істота вона має свій генотип — сукупність успадкованих структур організму. Разом з попередніми досягненнями людини (знаннями, вміннями, навичками) він утворює внутрішні умови діяльності, крізь які переломлюються будь-які зовнішні впливи. Розвиток здібностей у цьому зв'язку відбувається буцімто за спіраллю: наявний рівень створює передумови для переходу на більш високий і т. д. Власне психологічним механізмом розвитку здібностей є процеси узагальнення, які беруть участь у діяльності (і також мають біологічні передумови). Якість узагальнення істотно впливає на відмінності в здібностях. Наприклад, якщо узагальнення кількісних і порядкових явищ даються дитині легше, ніж узагальнення фонетичних і граматичних структур, то слід очікувати, що математичні здібності розвиватимуться у неї інтенсивніше, ніж лінгвістичні.
Обидві гіпотези об'єднує розуміння єдності здібностей і діяльності, за яким розвиток здібностей відбувається у зв'язку із розширенням кола діяльностей індивіда, вдосконаленням їх операційного складу. Проте вони
'Вона не потребує аналізу звуковисотних відношень; винятком € в'єтнамська мова, носії якої мають звуковисотний слух.
