- •Передмова
- •10 Система понять і категорій психології
- •12 Система понять і категорій психології
- •20 Система понять і категорій психології
- •22 Система понять і категорій психології
- •24 Система понять і категорій психології
- •26 Система понять і категорій психології
- •32 Система понять і категорій психології
- •34 Система понять і категорій психології
- •Тема 1. Становлення психології 39
- •Тема 1. Становлення психології
- •1.1. Етапи історичного поступу психології
- •Тема 1. Становлення психології 41
- •Тема 1. Становлення психології 43
- •Тема 1. Становлення психології 45
- •46 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 1. Становлення психології 47
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 51
- •Тема 1. Становлення психології 53
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології 59
- •1.2. Психологія в пошуках свого предмета
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 1. Становлення психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.1. Психологія серед інших наук
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •2.2. Методологічні принципи психології
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •Тема 2. Психологія як система знань 73
- •Тема 2. Психологія як система знань 75
- •2.3. Методи психологічного дослідження
- •Тема 2. Психологія як система знань 77
- •Тема 2. Психологія як система знань 79
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •82 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 2. Психологія як система знань 83
- •Тема 2. Психологія як система знань
- •86 Розділі. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 89
- •3.1. Мозок і психіка
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 93
- •Тема 3. Основна проблема психології 95
- •3.2. Буття і свідомість
- •Тема 3. Основна проблема психології 97
- •Тема 3. Основна проблема психології
- •Тема 3. Основна проблема психології 101
- •3.3. Людина і світ
- •Тема 3. Основна проблема психології 103
- •Тема 3. Основна проблема психології 105
- •Тема 3. Основна проблема психології 107
- •108 Розділі. Психологія як наука
- •V Питання для самостійної роботи
- •110 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 3. Основна проблема психології 111
- •112 Розділ і. Психологія як наука
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 115
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історюгенезі
- •4.1. Типи і форми поведінки організмів
- •116 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 117
- •118 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 119
- •120 РозділІі. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 121
- •4.2. Стадії розвитку психіки
- •124 Розділі!. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 125
- •4.3. Виникнення первісної свідомості
- •126 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 131
- •132 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 133
- •Тема 4. Психіка у філогенезі та історіогенезі 135
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •5.1. Психічний розвиток на рівні організму
- •Тема 5. Онтогенез психіки 139
- •Тема 5. Онтогенез психіки 141
- •Тема 5. Онтогенез психіки 143
- •5.2. Психічний розвиток на рівні індивіда
- •144 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 145
- •Тема 5. Онтогенез психіки 147
- •Тема 5. Онтогенез психіки 149
- •Тема 5. Онтогенез психіки. 151
- •Тема 5. Онтогенез психіки 153
- •5.3. Психічний розвиток на рівні особистості
- •Тема 5. Онтогенез психіки 155
- •Тема 5. Онтогенез психіки 157
- •158 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки
- •Тема 5. Онтогенез психіки 161
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 163
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток
- •6.1. Природа і межі психічної ненормативності
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 165
- •166 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 167
- •6.2. Ненормативність на різних рівнях психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 169
- •170 Розділі). Розвиток психіки
- •172 Розділ II. Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 173
- •6.3. Психологічна допомога у випадках ненормативного психічного розвитку
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 179
- •180 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 181
- •182 Розділі). Розвиток психіки
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 183
- •Тема 6. Ненормативний психічний розвиток 185
- •186 Розділ
- •Тема 7. Діяльність і особистість 189
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •7.1. Діяльність як зв'язок суб'єкта з об'єктом
- •190 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •7.2. Будова, форми та види діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 193
- •Тема 7. Діяльність і особистість 195
- •Тема 7. Діяльність і особистість 197
- •Тема 7. Діяльність і особистість 201
- •Тема 7. Діяльність і особистість 203
- •7.3. Особистість як суб'єкт діяльності
- •Тема 7. Діяльність і особистість 205
- •Тема 7. Діяльність і особистість
- •V Питання для самостійної роботи
- •208 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 7. Діяльність і особистість 209
- •Тема 8. Спілкування 211
- •Тема 8. Спілкування
- •8.1. Спілкування як міжсуб'єктні взаємини
- •212 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •214 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 215
- •8.2. Будова і закономірності спілкування
- •216 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 8. Спілкування 219
- •8.3. Види спілкування. Педагогічне спілкування
- •Тема 8. Спілкування 221
- •Тема 8. Спілкування 223
- •224 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.1. Міжособистісні стосунки в спільностях
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 229
- •230 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •9.2. Рівні розвитку спільності
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 233
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 235
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 237
- •9.3. Проблема колективу
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 239
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 9. Спільності: діяльність і спілкування 241
- •242 Розділ III. Психіка як осередок життя
- •Тема 10. Відчуття 245
- •Тема 10. Відчуття
- •10.1. Природа відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 249
- •10.2. Феноменологія відчуттів
- •Тема 10. Відчуття 251
- •252 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 253
- •10.3. Загальні закономірності відчуттів
- •254 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 10. Відчуття 255
- •Тема 10. Відчуття 257
- •Тема 11. Сприймання
- •11.1. Природа сприймання
- •260 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 261
- •Тема 11. Сприймання 265
- •11.2. Властивості сприймання
- •268Ро з д і л IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 11. Сприймання 271
- •11.3. Феноменологія сприймання
- •Тема 11. Сприймання 275
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 11. Сприймання 277
- •Тема 12. Пам'ять 279
- •Тема 12. Пам'ять
- •12.1. Природа пам'яті
- •280 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 281
- •Тема 12. Пам'ять 283
- •284 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 285
- •12.2. Феноменологія пам'яті
- •286 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 12. Пам'ять 287
- •Тема 12. Пам'ять 289
- •12.3. Процеси і закономірності пам'яті
- •Тема 12. Пам'ять 291
- •Тема 12. Пам'ять 293
- •Тема 12. Пам'ять 295
- •Тема 12. Пам'ять 297
- •298 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення
- •300 Розділ !V. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 301
- •13.1. Природа мислення
- •302 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •304 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 305
- •306 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 307
- •13.2. Феноменологія мислення
- •308 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 311
- •13.3. Процес мислення
- •312 Розділ !у Пізнавальна функція психіки
- •Тема 13. Мислення 313
- •Тема 13. Мислення 315
- •Тема 13. Мислення 317
- •V Питання для самостійної роботи
- •318 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •320 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 323
- •Тема 14. Уява
- •14.1. Природа уяви
- •Тема 14. Уява 327
- •330 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •14.2. Феноменологія уяви
- •332 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 333
- •14.3. Процес уяви
- •334 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •Тема 14. Уява 335
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •336 Розділ IV. Пізнавальна функція психіки
- •3. Онтогенез уяви.
- •Тема 15. Увага 343
- •Тема 15. Увага
- •15.1. Природа і функції уваги
- •344 P о з д і л V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 345
- •Тема 15. Увага 347
- •Тема 15. Увага 349
- •15.2. Феноменологія уваги
- •350 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •15.3. Властивості уваги
- •352 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 11. Увага 353
- •354 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 15. Увага 355
- •Тема 16. Емоції та почуття
- •16.1. Природа і функції емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 361
- •362 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 363
- •Тема 16. Емоції та почуття 365
- •Тема 16. Емоції та почуття 367
- •36S Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •16.2. Феноменологія емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 369
- •Тема 16. Емоції та почуття 371
- •372 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 373
- •16.3. Властивості емоційних явищ
- •Тема 16. Емоції та почуття 375
- •376 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 16. Емоції та почуття 377
- •Тема 17. Воля
- •Тема 17. Воля 381
- •17.1. Природа і функції волі
- •Тема 17. Воля 383
- •Тема 17. Воля 385
- •17.2. Феноменологія волі
- •17.3. Процес волі
- •Тема 17. Воля 389
- •Тема 17. Воля 391
- •392 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •394 Розділ V. Регулятивна функція психіки
- •Тема 17. Воля 395
- •Тема 18. Темперамент
- •Тема 18. Темперамент 399
- •18.1. Природа темпераменту
- •400 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 401
- •Тема 18. Темперамент 403
- •Тема 18. Темперамент 405
- •18.2. Властивості темпераменту. Проблема типу темпераменту
- •406 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 409
- •18.3. Темперамент і діяльність
- •Тема 18. Темперамент 411
- •412 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 18. Темперамент 413
- •Тема 18. Темперамент 415
- •Тема 19. Здібності
- •19.1. Природа здібностей
- •418 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 419
- •Тема 19. Здібності 421
- •Тема 19. Здібності 423
- •19.2. Структура здібностей
- •424 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 425
- •Тема 19. Здібності 427
- •Тема 19. Здібності 429
- •19.3. Розвиток і застосування здібностей
- •430 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 431
- •432 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •V Питання для самостійної роботи
- •Тема 19. Здібності 433
- •434 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 19. Здібності 435
- •Тема 20. Характер 437
- •Тема 20. Характер
- •20.1. Природа і сутність характеру
- •Тема 20. Характер 439
- •442 P о з д і л VI. Інструментальна функція психіки
- •Тема 20. Характер 443
- •20.2. Феноменологія характеру
- •Тема 20. Характер 445
- •Тема 20. Характер 447
- •20.3. Виховання характеру. Проблема національного характеру
- •Тема 20. Характер 449
- •Тема 20. Характер 451
- •Тема 20. Характер 453
- •454 Розділ VI. Інструментальна функція психіки
- •458 Замість післямови
- •460 Замість післямови
- •466 Замість післямови
- •468 Замість післямови
Тема 18. Темперамент 409
стійкість може бути врівноважена високою сенситивністю або підвищеною тривожністю, що відповідним чином проявляється в житті індивіда.
Ці ж дослідження довели, що в підлітковому віці під впливом інтенсивного дозрівання нервової системи і змін у роботі ендокринних залоз темперамент зазнає певних змін. Проте це стосується не стільки темпераменту в цілому, скільки його окремих складників. Тому, хоча зміна однієї властивості й призводить до відповідних змін пов'язаної з нею іншої властивості, їх співвідношення залишається практично незмінним. Особливо стійкою є така властивість темпераменту, як емоційність: в одних учнів та студентів завжди домінує емоція радості, в інших — страху, в третіх - смутку.
Шляхом аналізу зв'язків між властивостями темпераменту великої кількості людей неодноразово робилися спроби все ж розв'язати проблему типу темпераменту. Одна з таких спроб бере за основу дві пари протилежних властивостей: емоційну стабільність — емоційну нестабільність і інтроверсію - екстраверсію та зіставляє їх з «класичною» типологією (Айзенк, цит. за: [33], мал. 42).

Інша спроба ґрунтується на даних, за якими відношення між певними властивостями темпераменту характеризуються інваріантною (invarians — незмінний) величиною [5; 7]. Це дало підставу виділити дві взаємопов'язані групи властивостей і, відповідно, два типи темпераменту.
Представники першого типу характеризуються відсутністю тривожності в ситуації очікуваної загрози; низькою сенситивністю, що виявляється в недооцінюванні часу виконання заданої дії; екстраверсією, що супроводжується заглибленістю в теперішнє; емоційною стійкістю при
роботі як монотонного, так і різноманітного змісту; високим темпом реакцій навіть на подразники високого ступеня складності. Носіям темпераменту другого типу притаманні висока сенситивність, що зумовлює переоцінювання часу виконання заданої дії; тривожність у ситуації очікуваної загрози; інтроверсія, яка свідчить про більшу залежність діяльності від думок про минуле і майбутнє; ригідність, що виявляється у труднощах при переході від одних способів виконання дій до інших; емоційна стійкість.
Набула поширення також типологія, створена в результаті зіставлення типів акцентуації [28; 29]. За К. Леонгардом, наприклад, є чотири головні типи темпераменту: гіпертимний, дистимний, афективно-лабільний і афективно-екзальтований. Людям з гіпертимним темпераментом притаманні оптимізм, ініціативність, висока мовна активність, жвавість і веселість Дистимний темперамент характеризує індивіда як пасивного суб'єкта зі зниженою мовною активністю і вповільненістю дій. Афективно-лабільний темперамент мають люди з різкими перепадами настрою. Нарешті, афективно-екзальтований темперамент відрізняє людей, які легко приходять у захоплення від радісних подій і впадають у відчай від сумних.
Отже, темперамент — це сукупність певних властивостей, які досить стійко характеризують динамічні особливості психіки індивіда. У кожному випадку це зафіксована у вигляді психологічного поняття форма прояву притаманного конкретному індивіду способу життя*. Активність, реактивність, сенситивність, пластичність, екстраверсія, темп реакцій, емоційність, тривожність значною мірою визначають, як людина живе, в який спосіб вона встановлює і реалізує свої стосунки зі світом.
Можливо, що подальші дослідження цих властивостей відкриють шлях до створення більш досконалої типології темпераменту.
