354 Розділ V. Регулятивна функція психіки

Тема 15. Увага 355

тивості індивід може займатися відразу кількома справами. Це залежить від характеру, ступеня складності дій і, особливо, рівня оволодіння ними. Що складніші дії, то важче розподіляти увагу, що більш автоматизований опера­ційний склад однієї з них — то легше. Наприклад, досвідчений водій, керуючи автомобілем, одночасно стежить за дорогою, маніпулює рукояткою переми­кання швидкостей, натискає на педалі, розмовляє з пасажиром. За свідченням істориків, Наполеон міг одночасно обмірковувати теми різних дипломатич­них повідомлень і упереміж диктувати їх кільком секретарям.

Проте в багатьох випадках розподіл уваги є дуже швидким її переклю­ченням. Саме так буває, коли досліджуваний працює з коректурною таб­лицею і водночас слухає текст, зміст якого треба відтворити. Продуктив­ність кожної з цих діяльностей свідчитиме вже не про розподіл, а про переключення уваги.

У процесі реальної діяльності властивості уваги виконують різні функції і перебувають між собою в різних відношеннях. Так, стійкість і концентрація нерідко порушуються під впливом переключення, останній може змінитися розподілом, який, у свою чергу, залежатиме від обсягу. Водночас кожна властивість має відносну самостійність: висока концент­рація уваги може поєднуватися зі слабким переключенням, що характер­но, наприклад, для неуважності зосереджених на якійсь проблемі людей.

У зв'язку з відносною самостійністю кожної з цих властивостей можна говорити про типи уваги. Відтак, увага може бути стійкою або нестійкою, концентрованою або флуктуйованою (від лат. fluctuatio — хвилювання, безперервний рух), з гарним чи поганим переключенням, вузьким чи ши­роким обсягом, ефективним чи неефективним розподілом.

Рівень розвитку і властивості уваги істотно позначаються на успіш­ності діяльності, наприклад навчальної [7; 10; 15; 32]. Проте це не озна­чає, що вчитель, викладач повинен лише привернути увагу учня чи студен­та до певного матеріалу, їхня навчальна діяльність має бути побудована таким чином, щоб увага «йшла» за навчальними діями й обслуговувала процес їх виконання. Для цього навчальний матеріал доцільно подавати у вигляді задач, розв'язування яких передбачає і організацію уваги, і перехід її довільної форми у післядовільну.

Якщо увага забезпечує контроль за процесом діяльності, то емоції і почуття оцінюють міру її успішності (див. тему 16).

T Питання для самостійної роботи

1. Увага в структурі психічних явищ.

[9, 5-16; 27; 39, 66-115, 220-228; 40]

2. Теорії уваги.

[1; 6, 151-184; 8; 9, 5-16; 11; 12; 13; 39; 41)

3. Природа вищих форм уваги.

[1; 8; 19; 39, 79-102, 125-143, 184-228, 253-258}

4 Увага і свідомість.

' [6, 170-183; 9, 5-16; 39, 66-115, 220-228; 41)

5 Увага і дія.

[1; 9, 5-16; 19, /9-25; 20, 254-261; 39, 66-143, 176-228, 260-270, 41]

6 Увага і настановлення.

[1; 3, 115-139, 6, 151-183, 23, 99-102; 33; 39, 260-291]

7 Властивості уваги і успішність діяльності.

[1, 168-170; 10, 27-43; 19, 29-32; 39, 232-239] 8. Увага в навчальній діяльності. [4; 7; 9; 10; 11; 15; 29; 32]

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. АН. Леонтьев и современная психология / Под ред. А. В. Запорожца, О. В Овчин­ никовой, О К. Тихомирова. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. — С. 165—177.

2. Андреев О., Хромов Л. Тренировка внимания. — М.: Школа Олега Андреева, 1996. —

320с.

3. Асмолов А. Г. Деятельность и установка. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. — 150 с.

4. Баскакова И. Л. Внимание дошкольника, методы его изучения и развития: Изучение внимания школьников. — М.: Ин-т. практ. психологии, Воронеж: НПО «МОДЭК», 1995. — 64 с.

5. Введение в психологию / Под ред. А. В. Петровского. — M.: Akademia, 1997. —

496с.

6. Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. — М.: Изд-во Моск.

ун-та, 1982. —С. 151 — 183.

7. Вопросы психологии внимания / Под ред. В. И. Страхова. — Саратов: Сарат. гос. пед. ин-т, 1975. — Вып. 7. — С. 3—8, 31—62.

8. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. — М.: Педагогика, 1982. — Т.З. — С. 205—238.

9. Гальперин П Я., Кабыльницкая С. Л. Экспериментальное формирование внимания. — М: Изд-во Моск. ун-та, 1974. — 100 с.

10. Гоноболи». Ф. Н. Внимание и его воспитание. — М.: Педагогика, 1972. — 159 с.

11. Добрынин Н. Ф. О новых исследованиях внимания // Вопр. психологии. — 1973. — №3. —С. 121 — 128.

12. Джемс У. Психология: Пер. с англ. — М.: Педагогика, 1991. — 367 с.

13. Дормашев Ю. Б., Романов В. Я. Психология внимания. — М.: Тривола, 1995. —

348с.

14. Дубровинская Н. В. Нейрофизиологические механизмы внимания. — Л.: Наука,

1985.— 144с.

15. Левитина С. С. Можно ли управлять вниманием школьника? — М.: Знание, 1980. —

96 с.

16. Левитов Н. Д. О психических состояниях человека. — М.: Просвещение, 1964. —

С. 251—253.

17. Лейтес Н. С Умственные способности и возраст. — М.: Педагогика, 1971. — С. 9—

182.

18. Леонтьев А. Н. Избр. психол. произведения: В 2 т. — М.: Педагогика, 1983. —

Т. 1—С. 280—380.

19. Лурия А.Р. Внимание и память. — M : Изд-во Моск. ун-та, 1975. — С. 4—41

20 Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. — М.: Изд-во Моек ун-та, 1973. — С. 254—

273.

21. Мэгун Г. Бодрствующий мозг: Пер. с англ. — М.: Медицина, 1965. — 198 с.

21. Механизмы деятельности мозга человека. / Под ред. Н. П. Бехтеревой. — Л.: Наука, 1988. Ч. 1 —С. 440—450.

23. Найссер У Познание и реальность: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1981. — С. 97—122.

23. Нейрофизиологические механизма: внимания / Под реп. Е. Д. Хомской. — M : Изд-во Моск. ун-та, 1979. — 301 с.

24. Нечаев А. П. Психология и школа: Иэбр. психол. тр. — Москва; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997.— 350с

355 Розділ У. Регулятивна функція психіки

26. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — 3-е изд., перераб. и доп. — M : Просвещение, 1986. — 464 с.

27. Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. — 3-те вид. - К.: Либідь 1997. - С. 208—210.

28. Прибрам К. Языки мозга. Экспериментальные парадоксы и принципы нейропсихоло­ гии: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1975. — С. 355—366.

29. Психологические проблемы неуспеваемости школьников / Под ред. Н. А. Менчинс- кой. — М.: Педагогика, 1971. — С. 137—157.

30. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. - М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. — 488 с.; Т. 2. — 328 с.

26. Солсо Р. Л. Когнитивная психология: Пер. с англ. — М.: Тривола, 1996 — 598 с.

26. Страхов В. И. Внимание школьников в процессе труда. — Саратов, 1961. — С. 42— 75.

26. Узнадзе Д. Н. Психологические исследования. — М.: Педагогика, 1966.

27. Уолтер Г. Живой мозг: Пер. с англ. — М.: Мир, 1966.— 300 с.

28. Уотсон Дж. Психология как наука о поведении. — М.; Л., 1926. — 384 с.

29. Ухтомский А. А. Доминанта. — М.; Л.: Наука, 1966. — 273 с.

26. Фонарев А. М. Развитие ориентировочных реакций у детей. — М.: Педагогика, 1977. — 87с.

38 39

Хамская Е. Д. Мозг и активация. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. — 382 с. Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева, А. А. Пузырея, В. Я. Рома­нова. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. — 295 с.

40. Хрестоматия по патопсихологии / Сост. Б. В. Зейгарник, А. П. Корнилова, В. В Ни­ колаева. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. — С. 81—92.

41. Хрестоматия по психологии / Сост. В. В. Мироненко; Под ред. А. В. Петровско­ го. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Просвещение, 1987. — С. 169—174.

42. Цветкова Л. С. Методика диагностического нейропсихологического обследования детей. — М.: Рос. пед. агентство, 1997. — 84 с.

43. Экспериментальная психология: Пер. с фр. / Под ред. П Фресс, Ж. Пиаже. — M : Прогресс, 1970. — Вып. 3. — С. 97—146.