242 Розділ III. Психіка як осередок життя

54. Современная зарубежная социальная психология: Тексты / Под ред. Г. М. Андрее­ вой, Н. Н. Богомоловой, Л. А. Петровской. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. — 254 с

55. Социальная психология / Под ред. Е. С. Кузьмина, В. Е. Семенова. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. — 341 с. _ _

56. Социальная психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение, 1987. — 224 с.

57. Социальная психология / Под ред. Г. П. Предвечного, Ю. А.Шерковина. — М.: Политиздат, 1975. — 315с.

58. Сухомлинский В. А, Методика воспитания коллектива. — М.: Просвещение, 1981. — 192 с.

59. Теоретические и методологические проблемы социальной психологии / Под ред. Г М. Андреевой, Н. Н. Богомоловой. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. — 204 с.

60 Трусов В. П. Социально-психологическое исследование когнитивных процессов. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. — 144 с.

61. Уманский Л. И. Психология организаторской деятельности школьников: Учеб. посо­бие для студентов пед. ин-тов. — М.: Просвещение, 1980. — С. 67—85.

62 Філософський словник / За ред. В. I. Шинкарука. — К.: УРЕ, 1973. — С. 210.

63. Шакуров Р. X. Социально-психологические проблемы руководства педагогическим коллективом. — М.: Педагогика, 1982 — 208 с.

64. Шибутани Т. Социальная психология: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1968. — 535 с.

65. Шихирев П. Н. Современная социальная психология в Западной Европе. — M : Нау­ ка, 1985. — 174 с.

66. Шихирев П. Н. Современная социальная психология в США. — М.: Наука, 1979. — 209 с.

Розділ IV

ПІЗНАВАЛЬНА ФУНКЦІЯ ПСИХІКИ

Пізнавальна функція психіки полягає у побудові образу світу, що з різною мірою повноти й адекватності відтворює реальність. Вона здійснюється пізнавальною діяльністю, яка може бути чуттєвою або раціональною. Чуттєву пізнавальну діяльність, яку забезпечує робота органів чуттів, складають відчуття (тема 10) і сприймання (тема 11). Раціональна пізнавальна діяльність виходить за межі чуттєвих даних

і здійснюється шляхом мислення (тема 13) та уяви (тема 14). Це відкриває можливості переходу до якісно нового способу побудови образу світу: від відтворення чуттєво даного до створення нового, що поглиблює наші знання про довколишнє середовище. Результати чуттєвого і раціонального пізнання дійсності стають досвідом індивіда завдяки його пам'яті (тема 12).

Філогенез і онтогенез пізнавальної діяльності висвітлені у розділі НІ.

Тема 10. Відчуття 245

Тема 10. Відчуття

Відчуття — це психічне відображення властивостей реальності, яке виникає і функціонує в процесі життя. Це найпростіша пізнавальна діяльність, через яку і тварина, і людина отримують елементарні відо­мості про зовнішнє середовище і стани свого організму. Це відчуття світла, кольору, запаху, смаку, дотику, шуму, вібрації, рівності або шорсткості, вологи, тепла чи холоду, болі, положення тіла в просторі тощо. Це еле­ментарний чуттєвий — сенсорний (від лат. sensus — відчуття) образ Але це ґрунт, на якому будується образ світу, чуттєва тканина свідомості індивіда [8; 9]. Втрата здатності відчувати — це втрата ка­налів зв'язку людини зі світом, про що переконливо свідчать випадки сліпоглухонімоти [12; 17], та експерименти, в яких людина ізолюється від зовнішніх стимулів середовища (Леонов, Лебедев, див.: [21]).

Отже, відчуття — основа пізнавальної діяльності, умова психічного розвитку, джерело побудови адекватного образу світу.

У «Трактаті про відчуття» (1754) французький філософ Е.-Б. Кондільяк, ілюструючи свою теорію пізнання, запропонував уявити статую, в якої послідовно оживають різні органи чуття: спочатку зір, потім слух, далі дотик і т. д. Він вважав, що статуя оживе і з'явиться людина з її здатні­стю міркувати, мріяти, любити і ненавидіти.

Сучасне розуміння природи відчуттів дає можливість побачити шлях, який пройшла психологія відтоді.