3.6. Повноваження органів з захисту прав споживачів та порядок проведення перевірок

Згідно зі ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів" пов­новажними органами з захисту прав споживачів є:

• Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його територіальні органи;

• Державний комітет України зі стандартизації, метрології і сер­тифікації та його територіальні органи;

• органи і установи Державного санітарно-епідеміологічного на­гляду України;

• Ради народних депутатів, органи місцевого самоврядування, мі­сцеві державні адміністрації та інші.

Посадові особи вказаних органів мають право:

• видавати господарюючим суб'єктам обов'язкові до виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

• перевіряти на підприємствах торгівлі, громадського харчування та послуг:

а) якість товарів (робіт, послуг);

б) дотримання обов'язкових вимог з безпеки товарів (робіт, по- слуг);

в) дотримання правил торгівлі та надання послуг;

• вільно входити і обстежувати будь-які виробничі, складські, тор­говельні та інші приміщення;

• відбирати зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки якості на місці або для про­ведення незалежної експертизи в лабораторіях (при цьому така екс­пертиза виконується за рахунок підприємств, у яких відбувалася перевірка). Порядок відбору зразків затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215;

• проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за вказані послуги та реалізовані товари. Порядок

80

проведення таких перевірок затверджений постановою КМУ від

02.04.94р. №215;

• припиняти відвантаження та реалізацію товарів, які не відпові­дають вимогам нормативних документів, до усунення недоліків, згідно з положенням, затвердженим постановою ВРУ від 25.01.95р. №26/95 - ВР;

• забороняти реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, на­дання послуг), на які у підприємств:

1. відсутні документи, які засвідчують їх відповідність вимогам но­рмативних документів;

2. відсутні сертифікати відповідності при реалізації товарів;

3. відсутні документи, які підтверджують відповідну якість імпорт­них товарів;

• тимчасово, до усунення виявлених недоліків, припиняти діяль­ність підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і по­слуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, пору­шують правила торгівлі і надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів у порядку, затвердженому постановою ВРУ від 25.01.95р. №26/95 - ВР;

• опломбовувати в сфері торгівлі, громадського харчування та по­слуг:

1. виробничі, складські, торговельні та інші приміщення;

2. неправильні, несправні й такі, що не мають відповідного клейма чи з порушеними термінами повірки вимірювальні прилади, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів у від­повідності до порядку, затвердженого наказом Держспоживзахи-сту від 13.02.96р. №5;

• вилучати неякісні товари, документи та інші предмети, що свід­чать про порушення прав споживачів;

• подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

• передавати матеріали перевірок на дії осіб, що мають ознаки злочину, органам дізнання чи попереднього слідства;

• накладати на винних осіб адміністративні штрафи;

• накладати на господарюючих суб'єктів сфери торгівлі, громад­ського харчування та послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення, передбачені ст.23 Закону про захист прав споживачів.

Державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів здійснюється Держспоживзахистом та його регіо­нальними органами, які мають право перевіряти:

• підприємства, установи та організації незалежно від форми влас­ності і організаційно-правових форм;

• громадян-підприємців;

• іноземних юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку дія­льність на території України.

Права посадових осіб органів захисту прав споживачів при про­веденні перевірок викладені в ст.5 Закону про захист прав спожи­вачів. Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари затверджений постановою КМУ від 02.04.94р. №215.

Контрольні перевірки проводяться посадовими особами вищеза­значених органів Держспоживзахист після пред'явлення службово­го посвідчення і в присутності особи, яка здійснює безпосередній продаж товарів (продавця), та, по можливості, представника пере­віряючого господарюючого суб'єкта (наприклад, директора мага­зину).

Результати контрольної перевірки оформляються актом, один примірник якого залишається у перевіряючого підприємства.

Якщо при проведенні контрольної перевірки будуть встановлені порушення правил торгівлі, особа, що допустила порушення, зо­бов'язана надати письмове пояснення. Це пояснення додається до акта контрольної перевірки, про що в акті ставиться відповідна від­мітка.

Акт про результати контрольної перевірки підписується всіма учасниками контрольної перевірки.

Продавець (виконавець), представник господарюючого суб'єкта мають право при підписанні акта письмово оформити свою незгоду з результатами контрольної перевірки в формі протоколу розбіжно­стей. Згідно зі ст.10 Указу Президента України від 23.07.98р. №817/98 „Про деякі міри з дерегулювання підприємницької діяль­ності" державні органи у справах захисту прав споживачів здійс­нюють позапланові перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на основі отримання від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.

Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, серію і но­мер паспорта або інший документ, який засвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача.

Органи у справах захисту прав споживачів не мають права розго­лошувати відомості про споживача, який подав скаргу.

З цього ми бачимо, що службові особи управління у справах за­хисту прав споживачів мають широкі повноваження. Вони мають право перевіряти на підприємствах торгівлі і громадського харчу­вання якість товарів, дотримання правил торгівлі, вільно входити і обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, забороняти реалізацію товарів, тимчасово припиняти діяльність торговельних підприємств, накладати штрафи та стяг­нення. Але також службові особи повинні суворо дотримуватися законодавства України „Про захист прав споживачів" та зобов'язані не розголошувати відомостей, отриманих під час здійснення своїх повноважень.