- •Неслов’янські народи на території України в давнину (кіммерійці, скіфи, сармати, грецькі міста держави)
- •Зародження та еволюція проукраїнських племен
- •Хрещення Русі
- •Розквіт Русі в добі Володимира Великого
- •Доба Володимира Мономаха в історії України
- •Україна – Русь в період феодальної роздробленості
- •Галицько – Волинська доба української державності
- •Боротьба з монголо – татарською навалою
- •Захоплення українських земель литовськими і польськими феодалами (друга половина хіv ст.)
- •Кревська унія
- •Люблінська унія
- •Виникнення Запорозької Січі
- •Адміністративний і територіальний поділи Запорозької Січі
- •Боротьба українського козацтва проти турецько – татарських нападів (кінець хіv – пол. Хvіі ст.)
- •Національно-визвольна війна під проводом б. Хмельницького
- •Переяславська рада і «Березневі статті» б. Хмельницького 1654 р.
- •Створення української козацької держави
- •Боротьба пропольських, промосковських і протурецьких таборів в Україні (друга половина хvіі ст.)
- •Політика гетьмана Івана Мазепи (1687-1709 рр.)
- •Українська держава 1722-1764 рр.
- •Ліквідація російським самодержавством української державності
- •Політичні наслідки втрати Україною державності наприкінці хvііі ст.
- •. Початок українського відродження і зростання національної свідомості (кін. XVIII – поч. XIX ст.)
- •Складники національної ідентичності українського народу в період відродження (XIX століття)
- •Національне відродження в західноукраїнських землях другої половини xiXст.
- •Особливості суспільно–політичного життя в Наддніпрянській Україні 20–30–х рр. XIX ст.
- •Значення діяльності Кирило–Мефодіївського товариства в українському відродженні
- •Діяльність «Громад» 60–80–ті рр. Хіх ст.
- •Польське повстання 1863 р. В Україні та його вплив на український національний рух
- •Роль «Просвіт» у становленні української національної свідомості
- •II. Національно – революційна течія
- •III. Українські ліберальні партії.
- •Періодизація і причини Української революції 1917 – 1920 рр.
- •Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського
- •Проголошення зунр
- •Доба Директорії унр
- •Українські землі під владою більшовиків
- •3. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами
- •Початок Другої світової війни. Входження західноукраїнських земель до складу урср
- •Фашистський окупаційний режим в Україні. Комуністичний і національний визвольні рухи в Україні
- •Визволення України від фашистських загарбників
- •Радянський тоталітарний режим в західноукраїнських землях у повоєнні роки
- •Суспільно-політичні трансформації радянського режиму в Україні у 50-х-70-х рр. Хх ст.
- •Україна на шляху до незалежності (середина 80-х-1991 рр.)
- •8 Грудня 1989 р. Верховна рада урср прийняла Закон про мови в Українській рср, і таким чином українська мова отримала статус державної.
- •Президентство л. Кучми (1994-2005 рр.)
II. Національно – революційна течія
д) Українська народна партія (УНП).
УНП було засновано в 1902 р. Миколою Міхновським. Вона представляла правий фланг українського національно-визвольного руху. Її лідери свого часу вийшли з лав РУПу. На відміну української Наддніпрянською соціал-демократії УНП виступала не за автономію, а за повну політичну незалежність України. На думку Міхновського українці мають право жити у власній незалежній державі. Лідером національно-визволеного руху українського народу повинна бути українська інтелігенція. У 1906 р. з'явилася «Програма УНП». До цього часу програмним документом вважалася теоретична праця М. Міхновського «Самостійна Україна». Силами УНП у Харкові виходили часописи «Слобожанщина», «Сніп». Міхновський відкидав можливість співпраці УНП з загальноросійськими політичними партіями, стверджуючи, що визволення України з-під влади царизму є справою самих українців. Націоналізм Міхновського слід розглядати не як екстреміський, а як такий, що спрямувався на захист українського народу, його мови та культури.
III. Українські ліберальні партії.
Ліберали відрізнялися від українських соціалістів більшою організованістю і чіткою політичною програмою.
Ліберали Західної України.
е) Українська національно – демократична партія (УНДП).
УНДП було засновано в Галичині у 1899 р. Вона вважається однією з найвпливовіших партій Галичини. УНДП була правонаступницею галицьких народовців. Партія ставила за мету проголошення самостійності Української держави. До її складу входило чимало радикалів, які були не згодними з соціалістичними пріоритетами своїх лідерів. Програма УНДП містила вимоги демократизації політичного життя в Австро-Угорщині. Партія боролась за це легальними парламентськими методами. Так, УНДП пропонувала проголосити рівноправність українського і польського населення Галичини. Крім того, партія виступала за поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (польську). Східна Галичина, Північна Буковина мали б утворити Український коронний край. В економічній площині УНДП вимагала встановлення прогресивного податку, виступала на захист інтересів селянства. Юліан Романчук очолював Народний комітет, який вважався керівним органом УНДП. Впливовими друкованими часописами партії була газета «Діло» (1899-1939 рр.).
Ліберали Наддніпрянщини і Сходу України.
є) Українська демократично – радикальна партія.
Наддніпрянські ліберали вважалися правонаступниками українських «Громад». У 1897 р. у Києві на з'їзді «Громад» було засновано «Загальноукраїнську безпартійну демократичну організацію». Восени 1904 р. вона перетворилася в Українську демократичну партію (УДП). ЇЇ керівниками були Чехівський та Чікаленко. Паралельно з УДП інші діячі утворили Українську радикальну партію (УРП). Наприкінці 1905 р. УДП та УРП об'єдналися в Українську демократично-радикальну партію (УДРП). Програма новоствореної партії передбачала докорінне реформування політичної та соціально-економічної сфер життя Росії та України. Пропонувалося встановити політичні свободи, розподілити владу між загальнодержавним парламентом та крайовими сеймами. Зокрема, український сейм мав розробити краєву (українську) Конституцію. В економічній сфері значна увага приділялася аграрному секторові. Пропонувалося усі землі проголосити власністю крайового земельного фонду. На думку лідерів УДРП Росія повинна бути республікою. Після поразки І буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. в Росії, партія припинила своє існування. Проте уже у вересні 1908 р. українські ліберали створили Товариство українських поступовців (ТУП) з метою об'єднання українських політичних сил у блок на між партійній основі.