Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

bj

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
4.45 Mб
Скачать

Бочки з водою встановлюють у виробничих, складських та інших приміщеннях(спорудах)завідсутностівнутрішньогопротипожежного водогонуізанаявностігорючихматеріалів,атакожнатериторіїоб’єктів. Їхнякількістьуприміщенняхвизначаєтьсяізрозрахункуустановкиоднієї бочкина250–300 м2.Бочкидлязберіганняводизметоюпожежогасіння відповіднодоДСТУ12.4.009–83повинніматимісткістьнеменше0,2 м3 ібутиукомплектовані пожежнимцеброммісткістюнеменше0,008 м3.

Пожежні щити (стенди) установлюються на території об’єкта із розрахунку один щит (стенд) на площу до 5 000 м2. Вони повинні містити: вогнегасники – 3 шт., ящик із піском – 1 шт., покривало з негорючоготеплоізоляційногоматеріалуабоповсті розміром2 2 м – 1 шт.,багри–3 шт.,лопати–2 шт.,ломи–2шт.,сокири–2шт.Ящики дляпіскуповинніматимісткість0,5,1,0або3,0 м3 ібутиукомплектовані совковою лопатою.

Вибір типу і визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється залежно від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі горючих речовин і матеріалів.

Важливе місце у захисті об’єктів від пожеж займають системи автоматичного протипожежного захисту об’єкта.

Автоматична установка пожежогасіння (АУП) – установка пожежогасіння, що автоматично спрацьовує при перевищенні контрольованимфактором(факторами)пожежіграничнихзначеньузоні, що підлягає захисту. Відмітною рисою автоматичних установок є виконання ними функцій автоматичної пожежної сигналізації. При цьомувсі автоматичніустановкипожежогасіння(крімспринклерних) можуть приводитися у дію ручним і автоматичним способом.

Основнісистемипожежноїавтоматики:

системаоповіщеннялюдейпропожежутауправлінняевакуацією;

система протидимного захисту;

система димовидалення;

система подачі повітря.

Автоматичні установки пожежогасіння за конструктивним виконаннямподіляютьна:спринклерні;дренчерні.

Автоматичні установки пожежогасіння за видом вогнегасної речовиниподіляютьна:водяні;пінні;газові;порошкові.

Спринклер (спринклерний зрошувач) – складова системи пожежо-

231

гасіння, зрошувальна головка, вмонтована в спринклерну установку (мережаводопровіднихтруб,уякихпостійноперебуваєводаабоповітря підтиском).Отвірспринклеразакритийтепловимзамком,розрахованим на температуру 72, 93, 141 або 182 °С. При досягненні температури в приміщенні певної величини замок спринклера розпаюється, і вода починаєзрошуватизону,щопідлягаєзахисту.Недолікомтакоїсистеми єпорівнянобільшаінерційність:головкирозкриваютьсяприблизночерез 2–3 хвпісля підвищеннятемператури. Час спрацьовування зрошувача неповиненперевищувати300 сдлянизькотемпературнихспринклерів (57і68°С)і600 сдлявисокотемпературнихспринклерів.Температуру спрацьовуванняспринклерівможнавизначитизакольоромколби.

Дренчерні установки водяного пожежогасіння (ДУВП) засто-

совуютьдлязахиступриміщеньзпідвищеною пожежноюнебезпекою, коли ефективність пожежогасіння може бути досягнута лише при одночасномузрошеннівсієїплощі,щозахищається.Дренчерніустановки застосовують, крім того, для зрошення вертикальних поверхонь (протипожежнихзавіснарізнихоб’єктахтощо).

До складу водяної АУП входять:

насосніагрегати;

розподільнітрубопроводизізрошувачами;

спонукальнісистеми;

вузликерування;

запірна,запірно-регулюючаізахиснаарматури(заслінки,вентилі, зворотніклапани);

ємності(резервуариігідроакумулятори);

сигнальніпристрої;

компресор;

устаткування електроавтоматики (контролю і керування);

технічнізасобивиявленняпожежі.

ГазовіАУП–сукупністьтехнічнихстаціонарнихтехнічнихзасобів пожежогасіння для гасіння вогнищ пожежі за рахунок автоматичного випускугазовоївогнегасноїречовини.За конструктивнимвиконанням вони можуть бути двох типів: централізованими та модульними. Як вогнегасніречовинивикористовуютьсязрідженіі стисненігази.

Зріджені–хладон,шестифосфорнасірка,двоокисвуглецю. Стислі – азот, аргон, інерген.

232

Установлення пожежної сигналізації – сукупність технічних засобів,установленихнаоб’єкті,щозахищається,длявиявленняпожежі, оброблення, подачі в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об’єкті, спеціальної інформації та (або) подачі команд на увімкненняавтоматичнихустановокпожежогасінняітехнічногоустаткування.

Датчик полум’я – датчик, що реагує на електромагнітне випромінювання полум’я або жевріючого вогнища. Датчик полум’я застосовують,якправило,длязахистузон,денеобхіднависокаефективність виявлення,оскількивиявленняпожежідатчикамиполум’явідбувається

впочатковій фазі пожежі, коли температура в приміщенні ще далека від значень, за яких спрацьовують теплові пожежні датчики. Датчики полум’язабезпечуютьможливістьзахистузонзізначнимтеплообміном і відкритими площадками, де неможливе застосування теплових і димових датчиків. Датчики полум’я застосовуються для організації контролю наявності перегрітих поверхонь агрегатів при аваріях (наприклад,длявиявлення пожежі всалоні автомобіля, підобшивкою агрегата), а також для контролю наявності твердих фрагментів перегрітогопаливанатранспортері.

За принципом дії розрізнюють датчики різних конструкцій. Наприклад, Уф-датчики використовують діапазон від 185 до 280 нм. Земна атмосфера захищає нас від сонячних Уф-променів, в результаті доземноїповерхнініколинедоходятьпроменіздовжиноюхвиліменше 286 нм. Саме тому ультрафіолетові датчики не реагують на сонячне випромінювання, що є потужним джерелом оптичних перешкод. Залежновідтипуматеріалудетектора,чутливістьдатчикабудерізною для різних ділянок ультрафіолетового діапазону. Детектори, що використовують сполуки нікелю, будуть виявляти полум’я в ультрафіолетовому діапазоні, якщо при горінні виділяються пари води. Інші видидатчиківреагуютьнаінфрачервонучастинуспектраполум’я.Вони здатніпрацювативзапиленихприміщеннях,томущовипромінювання

вінфрачервонійчастині спектра недостатньопоглинаєтьсяпилом. ПОРЯДОК ДІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ ТА ПЕРСОНАЛУ

ПІДПРИЄМСТВ ПРИ ВИНИКНЕННІ ПОЖЕЖІ. Коженпрацівник,якийвиявивпожежу,повинен:

– терміновосповіститипроцепотелефонупожежнуохорону(при цьомуобов’язковоназватиадресуоб’єкта,указатиповерховістьбудівлі,

233

місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей,

атакож назвати своє прізвище, ім’я, по батькові);

розпочати (по можливості) заходи для евакуації людей, гасіння (локалізації)пожежітазбереженняматеріальнихцінностей;

повідомитипропожежукерівниковіабовідповіднійкомпетентній посадовійособіта(або) черговомупопідприємствуабоорганізації;

за необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

Посадоваособапідприємства,якаприбуланамісцепожежі,повинна:

перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення),довестидовідомавласника підприємстваінформацію пропожежу;увипадкупогрозидляжиттялюдейтерміновоорганізувати їхнійпорятунок,використовуючидляцьогонаявнісилиізасоби;вивести замежінебезпечної зонивсіхпрацівників,непов’язанихзліквідацією пожежі,припинитироботивбудинку,крімробітзліквідаціїпожежі;за необхідності вимкнути електроенергію (за винятком систем протипожежногозахисту),зупинититранспортери,агрегати,апарати,перекрити сировинні, газові та парові комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійномуісуміжнихзнимприміщеннях(завиняткомпристосувань протидимного захисту) і вжити інших заходів, що сприятимуть недопущеннюрозвиткупожежіта задимленнюубудинку;

перевіритиувімкненнясповіщеннялюдейпропожежу,установок пожежогасіння,протидимногозахисту;

одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію людей відповідно до схеми, а також захист матеріальних цінностей;

забезпечитидотриманнявимогбезпекипрацівниками,якіберуть участьугасінніпожежі;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти вибрати найкоротший шлях для їхнього під’їзду до вогнища пожежі і в установці на вододжерела;

післяприбуттянапожежупожежнихпідрозділівслідзабезпечити їхнійбезперешкоднийдоступнатериторіюпідприємства;

після прибуття пожежного підрозділу адміністрація і технічний персоналпідприємствазобов’язанібратиучастьуконсультаціїкерівника гасіння з питань конструктивних і технологічних особливостей підприємства,девиниклапожежа,табудівель,щоприлягаютьдонього.

234

Вони повинні організувати залучення сил і засобів підприємства для вжиття належних заходів, пов’язаних з ліквідацією і запобіганням розвиткупожежі.

ПОЛОНІЙ – хімічний елемент IV групи періодичної системи. Відомі ізотопивід200Poдо218Po.Найбільшийтоксикологічнийінтерес являє 210Po, який є членом радіоактивного ряду 238U і міститься у всіх уранових мінералах. З альфа-розпадом 210Po перетворюється на ста- більнийізотоп-плюмбум.Припотраплянніворганізм210Poпереважно накопичуєтьсяуклітинахкістковихтканин.

Загальний вміст природного 210Po в організмі дорослої людини становить приблизно 1,1 нКі (40 Бк), із них близько 60 % знаходиться у мінеральній частині кісток. В організм людини, яка випалює в середньому одну пачку цигарок за добу, надходить 1,6 пКі (60 мБк) 210Po.Від 1до 10 пКі (від 37до 370 мБк) 210Poлюдина отримує зїжею. Добове надходження природного 210Po в організм людини вважається МКРБ рівним у середньому 2,7 пКі (0,1 Бк). Полоній-210 – альфа-, гамма-випромінювач.Фізичнийперіодпіврозпаду–138 днів.Біологічний періоднапіввиведення–50 днів.

ПОЛЯ ФІЛЬТРАЦІЇ – території, призначені для біологічного очищення стічних вод від забруднювачів.

ПОРІГ ЧУТНОСТІ – звуковий тиск, що дорівнює 0,0002 мкбар (0,0002 дин/см2), або потужність звуку якого близько 10–16 Вт.

ПОСТІЙНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ – місце, на якому працівник перебуває більшу частину робочого часу (більше 50 % або більше двохгодинбезперервно).Якщоприцьомуроботаздійснюєтьсяврізних пунктах робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся робоча зона.

ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ – потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність та спадково обумовлений ступінь протидіївидунесприятливимфакторамсередовища.

ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь опірності виду несприятливим факторам середовища, обумовлена його екологічною валентністю.

ПОТІК ЕНЕРГІЇ ІОНІЗУЮЧИХ ЧАСТИНОК – фізична величина,щохарактеризуєполеіонізаційноговипромінювання;дорівнює відношенню сумарної енергії усіхіонізаційних частинок, що падають

235

на певну поверхню за деякий інтервал часу, до цього інтервалу часу. Одиниця вимірювання у системі SI – ват (Вт).

ПОТІК ІОНІЗУЮЧИХ ЧАСТИНОК – фізична величина, що характеризує поле іонізуючого випромінювання і визначається відношенням числа іонізуючих частинок, що падають на певну поверхню протягом деякого інтервалу часу, до цього інтервалу часу. Одиниця вимірювання у системі SI – число частинок за секунду (частинок/с).

ПОТРАПЛЯННЯ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ (ГДП)

кількість речовини (забруднювача), що потрапляє на певну площу за одиницю часу у кількостях, які утворюють концентрації, що не перевищуютьустановлені.

ПОТУЖНІСТЬ ДОЗИ ВИПРОМІНЮВАННЯ – відношення поглиненоїдозиDдоодиницічасу(t).Потужністьдозиубуваєзворотно пропорційноквадратувідстані.

ПРАВИЛО ВАНТ-ГОФФА – підвищення температури на 10 °С призводитьдо2-чи3-кратногоприскоренняхімічнихпроцесів.

ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ – кількість народонаселення завжди відповідає максимальній можливості підтримання його життєдіяльності, включаючи усі аспекти потреб людини,щосклалися.

ПРИЛАДИ ДЛЯ КОНТРОЛЮ РАДІОАКТИВНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ – пристрої, що реєструють наявність іонізуючоговипромінювання.

Іонізаційні камери, де у просторі між двома електродами створюється електричне поле. Частинки, що потрапляють до камери, і випромінювання спричиняють появу носіїв заряду: струм насичення характеризуєінтенсивністьіонізуючоговипромінювання.

Лічильники Гейгера-Мюллера, в яких іонізація, що створюється частинками, які потрапляють в них, викликає короткочасний розряд. Ці розряди можна посилити і зареєструвати.

Камери Вільсона, у яких - і -частинки залишають сліди завдяки конденсаціїперенасиченоїводяноїпари,щознаходитьсяуповітрі.

Сцинтиляційні лічильники: в деяких речовинах випромінювання викликаєспалахисвітла.Ціспалахиможнареєструвати,спостерігаючи їх через збільшувальне скло або направляючи їх на фотокатод і реєструючивибитіелектронизадопомогоюелектронногомножника.Такий

236

сцинтиляційнийлічильникявляєсобою найчутливішийі найефективнішийприладдляреєстраціївипромінювань.

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – сукупність усіх форм експлуатації природоресурсного потенціалу і заходів щодо його збереження. П. включає: 1) видобування і перероблення природних ресурсів, їх поновленняабовідтворення;2) використанняіохоронуприроднихумов навколишньогосередовища.

Природні ресурси – важливіші компоненти оточуючого людство природного середовища, що використовують у процесі суспільного виробництва.

Основнівидиприроднихресурсів–сонячнаенергія,водні,земельні, мінеральні,рослиннітаіншівидиресурсів.

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НЕРАЦІОНАЛЬНЕ – система діяльності, що не забезпечує збереження природно-ресурсного потенціалу.

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНЕ – система діяльності, що має забезпечувати ощадливу експлуатацію природних ресурсівіумов,найефективнішийрежимїхвідтвореннязурахуванням перспективнихінтересівгосподарства,щорозвивається,ізбереження здоров’я людей.

ПРОДУЦЕНТИ – організми, що синтезують складні органічні сполукиізпростихнеорганічнихречовин.Основніпродуцентиуводних та наземних екосистемах – рослини.

ПРОЕКТНА РАДІАЦІЙНА АВАРІЯ – аварія, для якої проектом визначені початкові події та залишкові післяаварійні стани елементів і систем,щоконтролюються,атакожпередбаченізаходиітехнічнісистемибезпеки,якіобмежуютьнаслідкиаваріївстановлениминормами.

ПРОМЕНЕВАХВОРОБА–результатдіїнаорганізміонізуючого випромінюваннявдозах,рівнихчибільших1 Зв(100 бер).Пошкодження органа, тканини, системи органів, спричинене дією іонізуючого випромінювання.Розрізняють4ступеніпроменевоїхвороби:

І ступінь – легка (поглинена доза 100–200 рад); ІІ ступінь – середня (поглинена доза 200–400 рад);

ІІІ ступінь – важка (400–600 рад);

ІV ступінь – надто важка (понад 600 рад).

Хвороба поділяється на початковий період, період уявного благо-

237

получчя,періодрозпалухворобиіперіодвідновлення.Початковийперіод настає через 10–20 хв, залежно від отриманої дози. Він пов’язаний із загальною слабкістю, головним болем, підвищенням температури, нудотою. Потім через декілька годин або через одну добу загальний стан людини покращується. Другий період хвороби характеризується головним болем, лихоманкою, нудотою, блюванням, крововиливом

утканинах,випадіннямволоссятощо.Третійперіодтриває2–3тижня. Потім при правильному лікуванні та невеликій поглиненій дозі може настати одужання.

ПРОМЕНЕВЕ УРАЖЕННЯ – ушкодження клітин, тканин, органів, систем органів або організму в цілому, спричинене дією іонізуючого випромінювання та деяких інших видів випромінювання (наприклад,ІЧ-,УФ-випромінювання).

ПРОМЕНЕВЕУРАЖЕННЯ–ушкодженняклітин,тканин,органів, систем органів або організму в цілому, спричинене дією іонізуючого випромінюваннятадеякихіншихвидіввипромінювання(наприклад,ІЧ-, УФ-випромінювання).

ПРОМЕНІ КОСМІЧНІ – потік елементарних частинок (в основному,протонівіядерводню)дужезначнихенергій,щонадходять з космічного простору і спричиняють в атмосфері Землі вторинне випромінювання,щовиникаєврезультатіїхзіткненнязатомнимиядрами газівповітря(ібудь-якоїіншоїприсутньоїуповітріречовини).

ПРОМИСЛОВІ ПРОТИГАЗИ. Промислові протигази надійно захищаютьорганидихання,очі, обличчявід ураження.

Треба пам’ятати, що вони призначені для захисту від конкретних отруйнихречовин,томумаютьточнунаправленість(вибірковість),що дозволяє підвищити їх захисну дію. Забороняється застосовувати такі протигазизаумовинестачікиснювповітрі,наприклад,під часроботи

уємностях,цистернах,колодязяхтаіншихізольованихприміщеннях.

Промислові протигази використовують лише там, де в повітрі міститься неменше 18% кисню за масою, сумарна об’ємнадоля паротагазообразнихшкідливихдомішокнеперевищує0,5%(фосфористого водню – не більше 0,2%, миш’якового водню – 0,3%).

Неприпускаєтьсязастосуванняпромисловихпротигазівдлязахисту віднизкокиплячихречовинтатаких,якіпоганосорбуються,наприклад, чадний газ, метан, етилен, ацетилен.

238

Не рекомендується працювати в протигазах, якщо склад газів та парівшкідливихречовинєневідомим.

Протигаз цивільний фільтруючий ГП-7

Фільтруюча коробкапризначенадляочищенняповітря,яке вдихає людина, від отруйних речовин та шкідливих домішок. Залежно від складуцихдомішок вонаможеміститиодинабодекількаспеціальних поглиначівабокомбінуватипоглиначзаерозольнимфільтром.Прицьому коробки є чітко спеціалізованими за складом поглиначів, і тому відрізняються один від одного за кольором та маркуванням.

Накришці кожної коробкиєотвір зрізьбою дляз’єднання зпередньою частиною. У дні – круглий отвір, крізь який потрапляє повітря. КоробкимарокСОіМмаютьуднізамістьотворугорловинузрізьбою. Їхні поглиначі легко зволожуються, тому обидві горловини (верхня та нижня) повинні герметично закриватися ковпачками з гумовими прокладками. У протигазах інших марок вони закриваються тільки одним ковпачком, а отвір у дні – гумовою пробкою.

Шолом-маски промислових протигазів виготовляються у п’яти розмірах – 0, 1, 2, 3, 4.

Щобпідібратишолом-маску,требам’якоюсантиметровоюлінійкою зробити два вимірювання голови. Спочатку визначити довжину кола, якепроходитьчерезпідборіддя,щокитанайвищуточкуголови.Потім виміряти довжину напівкола, яке проходить від отвору одного вуха до твору другого вуха крізь надбровні дуги. Результати обох вимірювань сумуються та дають потрібний розмір шолом-маски. Наприклад, при сумі до 93 см – нульовий, від 93 до 95 – перший, від 95 до 99 – другий, від 99 до 103 – третій, від 103 і вище – четвертий. Підібравши шоломмаску потрібного розміру, її обов’язково примірюють, заздалегідь видаливши тальк чистою ганчіркою або ватянимтампоном, змоченим у воді. Шолом-маску, яка була у вжитку, слід від’єднати від коробки, промити водою з милом та висушити. Перед збіркою не забути з горловини,адлямарокСОтаМ–згорловинитадна–знятиковпачок таприбратигумовупробкузотворунадні.Правильноз’єднатипередні частини до коробок марок СО та М допоможе стрілка, що вказує напрямокрухуповітря.

Гофрованутрубкуприєднуютьдотоїгорловини,наякувонавказує. При отриманні протигазів треба обов’язково перевірити, чи нема

239

Рис. 17. Промисловий протигаз складається з:

1 – передня частина; 2 – комбінована (фільтруючо-поглинаюча коробка); 3 – трикотажний чохол; 4 – вузол клапана вдиху; 5 – переговорний пристрій (мембрана); 6 – вузол клапанів видиху; 7 – обтюратор; 8 – наголовник (потилична пластина); 9 – лобна лямка; 10 – скроневі лямки; 11 – щічні лямки; 12 – пряжки; 13 – сумка; 14 – окулярний вузол з незапріваючими плівками; 15 – пристрій для прийому води з фляги; 16 – фляга.

проколівтарозривівнашолом-масці,тріщинускліокулярів,атакожчи наявне прокладочне кільце у клапанній коробці. Використовувати шолом-маску з дефектами є неприпустимим.

Потім слід звернути увагу на наявність та якість клапанів. Якщо клапани виходу засмічені, рекомендується продути їх з внутрішнього боку шолом-маски. З’єднувальна трубка не повинна мати проколів та розривів,накиднагайкатагайка,якаугвинчується,–пошкоджень.Далі треба перевірити, у якому стані перебуває протигазна коробка. Якщо будутьвиявленііржа,вм’ятини,проколи,пробоїни,горловинатавінчик зім’яті,тобтобудь-які пошкодження,протигазміняютьна інший.Щоб

240

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]