bj

планети, але й опосередковано під значним впливом космічного середовища.

Законтолерантності–лімітованимфакторомрозвиткуорганізму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екологічного впливу, діапазон між якими визначає величину толерантності (стійкості) організму до даного фактора.

Закон ускладнення організації організмів – історичний розвиток живихорганізмівіекосистемпризводитьдоускладненняїхорганізації шляхом наростаючого розподілу функцій і органів, що виконують ці функції.

Закон єдності живої речовини – уся жива речовина Землі фізикохімічноподібна.Отжешкідливийвпливнаоднучастинуживоїречовини шкодитьйіншіййогочастині,тількименшоюмірою.

Закон еволюційної боротьби за існування – живі організми планети з моменту їх виникнення прагнуть знищити інші види живих істот,щопретендуютьна їхжиттєвий простір,атакож борютьсяі знищуютьсобіподібнихорганізмівусерединіцьогожиттєвогопростору.

Закон екологічної кореляції – в екосистемі види живих істот, що входятьдонеї,біотичні,абіотичніфакторифункціональновідповідають один одному. Випадінняабо знищення однієї частинисистеми веде до змінвіншихїїчастинах.

ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС–впливрадіаційногозабрудненнянаекологічнісистемиУкраїни, Білорусі,Росії.

Внаслідок вибухового руйнування IV енергоблока ЧАЕС і його активної зони у зовнішнє середовище були викинуті значні маси радіоактивнихречовин.Прицьомуразоміздвомазалповимивикидами потрапляння високорадіоактивного газоаерозольного струменя з оголеноїактивноїзонипродовжувалосяпротягом10 діб.

Основними дозоутворювальними (тобто біологічно значущими) радіонуклідамивнаслідок аваріїузовнішньомусередовищі,особливо в перші дні після аварії, були радіоактивні ізотопи йоду. Ці нукліди обумовили формування дозових навантажень на щитовидну залозу людей і тварин у порівняно короткий проміжок часу (протягом 2–3 місяців після аварії). Серед довготривалих радіонуклідів залежно від особливостей аварії потрібно виокремити передусім радіоактивні

111

ізотопи цезію, стронцію, плутонію, цирконію, церію, барію, телурута іншихелементів.

Радіоактивні опади випали на великих територіях європейської частиниСРСР,причомусталосяітрансграничнеперенесеннязначних кількостейрадіонуклідів.Забрудненнязазнали,восновному,території Білорусії,північної УкраїниіцентральногоекономічногорайонуРосії (більше половини від загальної кількості радіонуклідів, що випали на території СРСР).

Радіаційна ситуація за межами 30-километрової зони істотно ускладнилася внаслідок появи опадів у вигляді дощу над деякими районами в ареалі поширення радіоактивної хмари. На окремих територіяхцихрайонівсталосяформуваннятакзваних«цезієвихплям» ізпідвищеноюгустиноюзабрудненняосколковиминуклідами.

Ціплямихарактеризуютьсязначноюнерівномірністю розподілуза площами, за рівнями забруднення і, що особливо важливо, різко вираженоюмозаїчноюструктуроюнавітьумежаходногоітогожнаселеного пункту і прилеглої місцевості. Якщо врахувати, що безпечним рівнемгустинизараженняє0,1 Кі/км2,аплощізабрудненнярадіоактивнимцезіємізгустиноюпонад15 Kі/км2 (0,56 МБк/м2)досяглиприблизно 10 000 км2,апонад5 Kі/км2 (0,19 МБк/м2)–21 000 км2,стаютьочевидними виняткові труднощі оперативного дозиметричного і радіометричноговиявленняконтурівслідівцихопадівякнавеликихтериторіях, такіна малих,диференційованихзарівнемзабруднення,ділянках.

Радіаційний вплив аварійних викидів Чорнобильської АЕС на населенняхарактеризується, восновному, двомачасовими періодами. Першийзумовленийвпливомналюдинурадіонуклідів,щомаютьвелику швидкість розпаду, у зв’язку з чим дозові навантаження формувалися впорівнянокороткітерміни(до2–3-хмісяцівпісляаварії).Длядругого періодухарактернийвпливтакзванихдовготривалихрадіонуклідів,що випалинаповерхнюЗемлі.Упершомуперіодіосновнимвизначальним чинникомрадіаційного впливуна населеннявиявився 131I,щоактивно включивсядобіологічноголанцюгаміграції(ґрунт–рослини–молочно- продуктивна худоба – людина). У другому періоді можливий вплив довгоживучихрадіонуклідівхарактеризується,головнимчином,потраплянням 137Cs та 239Pu в організм з продуктами харчування і зовнішнім-випромінюваннямвідмісцевості.

112

Відомо, що НКДАР ООН рекомендує вважати малими дози, що перевищуютьу10–100разіввеличинуприродногофоновогоопромінення (~0,1 рад/рік).НаціональнакомісіязрадіаційногозахиступриМінздраві СРСР як граничну дозу опромінення населення за життя (70 років), отриманупочинаючиз26 квітня1986 р.,рекомендувала35 бер(350 мЗв) або 0,5 бер за один рік.

ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ЛОКАЛЬНИХ ВІЙН – вплив локальнихвійннаекологічнийстанурайоніпроведеннябойовихдій.

ВійськовіконфліктиХХстоліттяуВ’єтнамі,Афганістані,Іраку,Лівії, Югославії та інших регіонах дозволяють виділити характерні особливості використання сучасної зброї та наслідки її застосування для екологічних систем у районі проведення бойових дій. Основною причиною виникнення таких конфліктів є мілітаризація економіки розвиненихкраїнсвіту,прагненняокремихдержавдомогтисясвітового панування,релігійнітанаціональнісуперечності.

Екологічнінаслідкилокальнихвійнмаютьтакізакономірності. Підчаслокальнихвійнздійснюютьсямасованіавіаційнітаракетні удари по військових об’єктах, промислових підприємствах, хімічних заводах, енергетичних об’єктах тощо. Внаслідок цього в атмосферу, ґрунт, підземні та поверхневі води потрапляє значна кількість високотоксичнихречовин.Радіусзараженоїзонинавколозруйнованого об’єкта може становити від 1 до 200 км. Наприклад, в Югославії в довкілля таким чином потрапили хлор, хлористий водень, діоксин, бензопірен, гідраргірум, оксиди азоту, оксиди сірки та інші речовини. Тривалість зараження територій отруйними і радіоактивними

речовинами становить десятки, а іноді й сотні років.

Улокальнихконфліктахскладовігоріннянафтопродуктів–оксиди сірки,оксидиазоту,сажа–переносилисянатисячікілометріввідмісця бойовихдійнатериторіїсусідніхдержав.

При руйнуванні хімічних заводів утворюються складні комплекси високотоксичнихречовин,негативнудіюякихнаприродніекосистеми, військовослужбовцівімирненаселенняважкопередбачити.Наприклад, після конфлікту в Іраку чимало військовослужбовців країн НАТО, які брали у ньому участь, захворіли і втратили працездатність. Причини цьогонез’ясовані,але,можливо,ценаслідокпотрапляннявїхорганізм комплексівтоксичнихречовинурайоніконфлікту.

113

Характерною особливістю військових конфліктів у Лівії, Іраку, Югославії, Чечні є потрапляння значної кількості нафтопродуктів у відкриті водоймища. Потрапляння нафтопродуктів призвело до руйнуванняприроднихекосистемуцихрайонахідалекозаїхмежами.

Унаслідок військового конфлікту різко гіршає якість питної води

вцьому регіоні. Це пов’язано з руйнуванням каналізаційних мереж, хімічнимзабрудненнямгідросфери,розливомнафтопродуктівтощо.

Ґрунтпісля розривівбоєприпасів, пересуваннявійськової техніки, хімічногозабруднення,пов’язаногозруйнуваннямпромисловихоб’єктів, на тривалий період втрачає родючість. Причиною цього є ущільнення ґрунту,наявністьуньомумін,боєприпасів,щонерозірвалися,хімічних забруднювачів.

Післязакінченнявійниурослинах,сільськогосподарськихкультурах відбувається накопичення токсичних і радіоактивних речовин, які зберігаються тривалий період і з харчовими продуктами передаються

ворганізм людей. (Наприклад, діоксин розкладається тільки при спаленні ґрунту. Війна у В’єтнамі показала, що він може знаходитися

вґрунті десятиріччями.)

Підчасбойовихдійзнищуютьсязначніплощілісів,щоусвоючергу призводить до знищення екологічних систем, що склалися, загибелі птахів, тварин,а також доруйнування ландшафту.

Військовіконфліктипризводятьдопереміщеннябіженцівусусідні країни, які не готові вирішити їх проблеми. Виникають складнощі з питноюводою,харчуванням,лікамитощо.Умісцяхмешканнябіженців утворюються великі маси відходів, що забруднюють навколишнє середовищетаспричиняютьрізніепідемії.

ДлялокальнихвійськовихконфліктіввІраку,Югославіїхарактерне використання радіоактивних відходів у складі звичайних озброєнь. Наприклад, в Югославії та Іраку використовувалися тридцятиміліметрові бронебійні снаряди для знищення бронетанкової техніки. В Югославіївикористовувалисякрилатіракети,щомістятьблизько3 кг збідненого урану-238. Унаслідок вибуху таких боєприпасів утворився радіоактивний пил, здатний опромінювати людей і живі організми протягом тисячоліть. Потрапляючи всередину людини з повітрям або їжею, радіоактивні речовини можуть спричиняти онкологічні захворювання. Перехід радіоактивних сполук з ґрунту в рослини і тварини

114

призводить до їх поширення далеко за межами місця застосування радіологічноїзброї.Використаннярадіоактивнихвідходівубоєприпасах спричиняє тяжку загибель поранених, оскільки відбувається радіоактивне зараження ран.

Під час військових дій світова громадськість отримує дезінформацію про екологічні наслідки війни. Тому сусідні країни не можуть своєчасновжитизаходівдляліквідації їхнаслідків.

Руйнуванняміст,людськіжертви,знищенняпромисловихоб’єктів підривають економіку регіону, роблять його зоною економічної та екологічноїкризи.Тутзростаєзлочинність,зникаєможливістьдістати якісну освіту, відсутні кошти на екологічні програми і охорону навколишнього середовища. Характерним при цьому є істотне погіршення розвитку економіки в сусідніх країнах, де знаходяться біженці; вони стають прифронтовими державами.

Військово-промисловийкомплекскраїн,щоперемогливконфлікті, отримуєвеличезні прибуткизарахунокліквідації застарілихозброєнь (наприклад,крилатихракет),якізамирнихумовпотребуютьстворення конверсійнихтехнологій,щодорогокоштують.

Уходілокальнихконфліктівпроводятьсявипробуванняновихтипів озброєнь,застосуванняякихпризводитьдоекологічноїкатастрофив цій місцевості.Частоекологічнінаслідкитакихвипробуваньпозначаються на довгі роки. (Наприклад, діоксин у В’єтнамі, радіологічна зброя в Югославіїтощо).

Після війни розвинені країни знов отримують прибуток через свої будівельніфірми,щоліквідуютьнаслідкируйнуванняза рахунокООН абоіншихгромадськихорганізацій.

Провідні політики та військові фахівці багатьох держав, прагнучи дістати кошти для військово-промислового комплексу, не розуміють взаємноїзалежностіекологічнихсистемпланетиінаслідківлокальних військовихконфліктів,якіпогіршуютьібезтогоскладніекологічніпроблеми людства. Це особливо небезпечно через наявність у 44 держав планети атомних електростанцій, великих обсягів радіоактивних відходівіпотенційноїможливостівикористатиядернузброю.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ГОНКИ ОЗБРОЄНЬ У КОС-

МОСІ – вплив розгортання військових космічних систем на стан біосферипланети.

115

За час існування космонавтики в колишньому СРСР здійснили майже в 2,5 раза більше запусків космічних ракет, ніж у США, але основне «космічне» сміття нині має американське походження, що пов’язано з особливостями нахилу орбіти польоту космічних об’єктів таіншимибалістичнимихарактеристиками.Якщоспробуватикласифікувати космічні відходи, то виявиться, що майже половина з них утворилася у результаті 172 вибухів супутників та інших об’єктів, проведених на висоті 300–700 км внаслідок розробки системи СОЇ. Перша спроба збити супутник ракетою, випущеною з борту літака, зробленаамериканцямищеу1959році.Усерпні1970 р.СРСРуперше влучив ціль у космосі ракетою, запущеною з Байконура. Крім того, кожнийтретійвипадокпоявинаорбітічерговоїпорціївідходівпов’язаний

звибухом ракетних двигунів, кожний четвертий – з невідомими причинами (можливо, це наслідки неоголошених запусків), не менше 2–4разівзаріквідбуваютьсяаваріїнакосмічнихоб’єктах.Таківипадки зафіксовані 26.12.1994 (вибух останньої ступені російської ракети) і 25.01.1995 (вибух китайської ракети з гонконгським супутником на борту). У 1996 р. сталися дві аварії російських космічних ракет.

Передбачається, що понад 17 500 уламків мають розміри до 10 см ітільки7 500–більше10 см.Орбітицихуламківбільшабоменшвідомі, вонизанесенідоспеціальнихкаталогів.Імовірністьзіткнення,наприклад, космічного корабля з екіпажем на борту з таким уламком дуже мала. Особливощільно«заселена»різнимиоб’єктамигеостаціонарнаорбіта (36 тис.кмвідповерхніЗемлі).Вонанастількиперенасичена,щонавіть випадковийвибухнанійкосмічногооб’єктаможеспричинитиланцюгову реакціюруйнуванняіншихоб’єктів,ітодіпорушитьсязв’язок,вийдуть

зладутелебачення,військовісистемистеженнятощо.Імовірністьтакої катастрофиглобальногомасштабу,заоцінкоювчених,заразєдостатньо великою.

Основна маса відходів обертається навколо Землі в радіусі до 2 000 км зі швидкістю 10 км/с, створюючи небезпеку для діючих на орбітах пристроїв і космонавтів. При таких швидкостях енергія співудару досягає дуже великих значень, і навіть найменша частинка має величезну руйнівну силу. Якщо освоєння космосу і далі буде проводитися таким чином, то до 2015 р. загальна маса таких відходів досягне 10–12 тис. т, а до 2050 р. унеможливить будь-який вид

116

діяльності на навколоземних орбітах у найближчі 50–100 років. Це здається неймовірним, але вже сьогодні загальна маса сміття, відправленоговближнійкосмослюдиною,у15 разівбільшазагальної масичастинокприродногопоходження,щообертаютьсянавколоЗемлі на тих самих орбітах.

ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ – елементи середовища, які здійснюють той або інший вплив на певні організми. Вони поділяються на абіотичніфактори(факторинеживоїприроди–температура,хімічний складґрунтівта ін.)ібіотичніфактори(конкуренція,хижацтвотощо).

ЕКОЛОГІЯ – комплекс наук про будову, функціонування, взаємозв’язки багатокомпонентних і багаторівневих систем у природі тазасобизбереженнялюдстваібіосферивумовахнарощуваннягонки озброєньтазагостреннявійськовогопротистоянняуборотьбіза владу над планетою.

ЕКОСИСТЕМА (ЕКОЛОГІЧНА СИСТЕМА) – єдиний природний комплекс, утворений живими організмами і середовищем, в якому вони існують, і де усі компоненти тісно пов’язані обміном речовинтаенергії.Екосистемипостійносаморозвиваютьсятасаморегулюються.Визначенняекосистемизапропонуваванглійськийвчений А. Тенслі(1935 р.).

ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – оцінка впливу на середовище, життя, природні ресурси і здоров’я людей комплексу різноманітних факторів у масштабах певного регіону.

ЕКСПОЗИЦІЙНА ДОЗА – до 1980 р. як одиниця експозиційної дози широко застосовувався рентген (Р). Експозиційна доза дорівнює відношенню заряду Q, що утворився внаслідок іонізації під дією випромінювання,домасиіонізованогоповітря(дод.2)

1 Р = 2,58·10-4 Кл/кг.

ЕКСТРАКЦІЯ–процес,якийзастосовуєтьсядляочищеннястічної води або твердих відходів, що вміщують масла, феноли, органічні кислоти та ін. Метод заснований на добуванні одного або декількох компонентів із комплексного рідкого або твердого матеріалу шляхом йоговибірковогорозчиненняурідиніекстрагента.

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА – система збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, пов’язаної з впливом

117

електричногострумуіелектромагнітнихполів.Правилаелектробезпеки регламентуються правовими і технічними документами. Смерть людини від струмунастає внаслідок дії комплексу факторів – зупинки роботисерця,електричногошоку,опіків.

Припинення роботи серця від дії струму. Вплив струму може бутипрямим(струмпроходитьуділянцісерця)аборефлекторним(через центральнунервовусистему).Наслідкомдіїструмуєфібриляціясерця – хаотичні рівномірні скорочення волокон серцевого м’яза (фібрил), за якогосерценевзмозігнатикровпосудинах.Далітакожспостерігається припинення дихання та настає асфіксія – хворобливий стан внаслідок недостатностікисню інадлишкувуглекислотиворганізмі.

Електричнийшок–своєріднаважка нервово-рефлекторнареакція організму через роздратування електричним струмом, що супроводжуєтьсяглибокимирозладамикровообігу,дихання,обмінуречовин. Шок триває від декількох десятків хвилин до доби.

Електричнийструм,діючинаорганізмлюдини,можепризвестидо різних уражень: електричного удару, опіку, металізації шкіри, електричногознаку,механічногоушкодження,електроофтальмії.

Змінний струм – 1 мА – граничний відчутний струм; 10–15 мА – людинанеможесамостійнозвільнитисявідструмоведучихчастин;це граничнийструм,щоневідпускає;70–80 мА–настаєасфіксія(задуха); 100 мА – відбувається фібриляція серця – серце не працює як насос, а скорочується хаотично, внаслідок чого може настати смерть.

Електричний опік різних ступенів – нагрівання тканин внаслідок перебування тіла у зоні світлового (ультрафіолетового) і теплового (інфрачервоного)впливуелектричноїдуги.

Електричний знак – специфічні поразки, спричинені механічним, хімічним або їхнім спільним впливом струму. Уражена ділянка шкіри практично безболісна, довкола неї відсутні запальні процеси. Згодом вона твердіє і поверхневі тканини відмирають. Електричні знаки зазвичайшвидковиліковуються.

Металізація шкіри – так зване просочування шкіри дрібними пароподібними або розплавленими частинками металу під впливом механічноїабохімічноїдіїструму.Ураженаділянкашкіризазнаєтвердої поверхні та своєрідного кольору. У більшості випадків металізація виліковується,незалишаючинашкіріслідів.

118

Електроофтальмія – ураження очей ультрафіолетовими променями, джерелом яких є вольтова дуга. У результаті електроофтальмії черезкількагодиннастаєзапальнийпроцес,щопроходить,якщовжито необхіднихзаходівлікування.

Крокове напруження (напруження кроку) – напруження між двоматочкамиколаструму,зякимиодночасноконтактуєлюдина,і які перебувають одна від одної на відстані кроку. Крокове напруження залежить від питомого опору ґрунту і сили струму, що протікає через нього.

Найбільші значення напруження кроку будуть спостерігатися за найменшої відстані від зони розтікання струму, коли людина однією ногою контактує з зоною розтікання струму, а інша нога перебуває на відстані кроку. Небезпечне крокове напруження може, наприклад, виникнутипоблизуупалогоназемлюдроту,щоперебуваєпіднапругою. У цьому випадку забороняється наближатися до дроту, що лежить на землі, на відстань ближче 8–10 м.

При потраплянні під крокове напруження виникають мимовільні судорожніскороченням’язівніг,івнаслідокцьоговідбуваєтьсяпадіння людини на землю. У цей момент припиняється вплив на людину крокового напруження і виникає інша, більш важка ситуація: замість нижньоїпетлівтілілюдиниутворюєтьсяновий,більшнебезпечнийшлях струму (зазвичай, від рук до ніг) і створюється реальна загроза смертельногоураженняструмом.Припотрапляннівзонудіїкрокового напруження необхідно виходити з небезпечної зони мінімальними кроками («гусячим кроком») або стрибками на одній нозі.

Основними причинами електротравматизму є:

–недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань персоналу, щообслуговуєелектроустановки;

–порушення правил пристрою, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

–неправильнаорганізаціяпраці;

–неправильне розташування пускових апаратур і розподільних пристроїв,захаращеністьпідходівдоних;

–порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричнихкабелівілінійзв’язку;

–несправністьізоляції;

119

–обривзаземлювального проводу;

–використання електрозахисних пристроїв, що не відповідають умовамвиконанняробіт;

–виконанняелектромонтажнихіремонтнихробітпіднапругою;

–застосування проводів і кабелів, які не відповідають умовам виробництваірівнюнапруги;

–низька якість з’єднань і ремонту;

–недооцінканебезпекиструмуі«кроковогонапруження»;

–ремонтобірваногонульовогопроводуповітряноїлініїзаневимкненоїмережі;

–живленнядекількохспоживачіввідзагальногопусковогопристрою із захистом запобіжниками, розрахованими на вимикання найпотужнішогоізнихабовідоднієїгрупирозподільноїшафи;

–недооцінка необхідності вимикання електроустановки (зняття напруги)унеробочіперіоди;

–виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використаннязахиснихзасобів,щонепройшличерговевипробування;

–невиконанняперіодичнихвипробувань,зокремаперевірокопору ізоляціїтаопорівзаземлювальнихпристроїв;

–користування електроустановками, опір ізоляції яких не перевищуєнормативнихзначень;

–застосування електроустановок кустарного виготовлення,

зпорушеннямвимог правилелектробезпеки;

–некваліфікованийінструктажробітників,яківикористовуютьручні електричнімашини;

–відсутністьконтролюзадіямипрацівниківзбокуІТПабовиконавцівробіт;

–відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

Ці причини можна згрупувати залежно від таких факторів:

1) контакту із струмоведучими частинами під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції й монтажу електроустаткування;2) контактуізнеструмоведучимичастинами,які випадково опинилися під напругою (ушкодження ізоляції, замикання проводівтощо);3) помилковоїподачінапругивустановку,депрацюють люди;4) відсутностінадійнихзахиснихзасобів.

120