bj

добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;

–інформування населення, проведення навчання, професійної підготовкиіпідвищеннякваліфікаціїпрацівниківзпитаньохоронипраці;

–використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору.

Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявністьнайогоробочомумісцінебезпечнихішкідливихвиробничих факторів,якіщенеусунуто,можливі наслідкиїхвпливуна здоров’ята проправа працівниканапільги і компенсації за роботув такихумовах відповідно дозаконодавства і колективного договору.

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновкомпротипоказанайомузастаномздоров’я.Усіпрацівникизгідно іззакономпідлягаютьзагальнообов’язковомудержавномусоціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,якіспричиниливтратупрацездатності.

Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів,

машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобівколективноготаіндивідуальногозахисту,щовикористовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створиласявиробничаситуація,небезпечнадляйогожиттячиздоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чидовкілля.Він зобов’язанийнегайноповідомитипро це безпосередньогокерівникаабороботодавця.Заперіодпростоюзпричин,передбаченихчастиноюдругоюцієїстатті,яківиниклинезвинипрацівника,за ним зберігається середній заробіток.

141

Працівникмаєправорозірватитрудовийдоговірзавласнимбажанням,якщороботодавецьневиконуєвимогизаконодавствапроохорону праці,недодержуєтьсяумовколективногодоговорузцихпитань.У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченомуколективнимдоговором,аленеменшетримісячногозаробітку.

Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливіумовипраці.

Працівники,зайнятінароботахзважкимиташкідливимиумовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Роботодавець може за колективним договором (угодою, трудовим договором)засвоїкоштидодаткововстановлюватипрацівниковіпільги ікомпенсації,непередбаченізаконодавством.Протягомдіїукладеного зпрацівникомтрудовогодоговоруроботодавецьповинен,непізнішеяк за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умовтарозмірівпільгікомпенсацій,зурахуваннямтих,щонадаються йому додатково.

Стаття 8.Забезпеченняпрацівниківспецодягом,іншимизасобами індивідуальногозахисту,мийнимитазнешкоджувальнимизасобами.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах,пов’язанихіззабрудненнямабонесприятливимиметеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуальногозахисту,атакожмийнітазнешкоджувальнізасоби.Працівники,якізалучаютьсядоразовихробіт,пов’язанихізліквідацієюнаслідків аварій,стихійноголихатощо,щонепередбачені трудовимдоговором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавецьзобов’язанийзабезпечитизасвійрахунокпридбання, комплектування,видачутаутриманнязасобівіндивідуальногозахисту відповіднодонормативно-правовихактівзохоронипрацітаколективного договору.

142

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавецьзобов’язанийзамінитиїхзасвійрахунок.Уразіпридбання працівникомспецодягу,іншихзасобівіндивідуальногозахисту,мийних тазнешкоджувальнихзасобівзасвоїкоштироботодавецьзобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівниківабоуразіїхсмерті.

Відшкодуванняшкоди,заподіяноїпрацівниковівнаслідокушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України«Прозагальнообов’язковедержавнесоціальнестрахуваннявід нещасноговипадкунавиробництвітапрофесійногозахворювання,які спричиниливтратупрацездатності».

Часперебуванняна інвалідностіузв’язкузнещаснимвипадкомна виробництві абопрофесійнимзахворюваннямзараховуєтьсядостажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливимиумовами,якийдаєправонапризначенняпенсіїнапільгових умовах і в пільгових розмірах упорядку, встановленому законом.

Стаття 10.Охорона праціжінок.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботахізшкідливимиабонебезпечнимиумовамипраці,напідземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов’язаних із санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищуєвстановленідлянихграничнінорми,відповіднодопереліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчоївладиугалузіохорониздоров’я.Працявагітнихжінокіжінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Стаття 11.Охоронапрацінеповнолітніх.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і нароботах із шкідливими абонебезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує

143

встановленідлянихграничнінорми,відповіднодоперелікуважкихробіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підійманняіпереміщенняважкихречей,щозатверджуютьсяспеціально уповноваженимцентральниморганомвиконавчоївладиугалузіохорони здоров’я. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця. Роботодавецьзобов’язанийстворитина робочомумісцівкожному структурномупідрозділіумовипрацівідповіднодонормативно-правових актів,атакожзабезпечитидодержаннявимогзаконодавстващодоправ

працівниківугалузіохоронипраці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управлінняохороноюпраці,асаме:

–створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечуютьвирішенняконкретнихпитаньохоронипраці,затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладенихнанихфункцій,атакожконтролюєїхдодержання;

–розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищенняіснуючогорівняохоронипраці;

–забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповіднодообставин,щозмінюються;

–впроваджуєпрогресивні технології,досягненнянаукиітехніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивнийдосвідзохоронипрацітощо;

–забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

–забезпечуєусуненняпричин,щопризводятьдонещаснихвипадків,професійнихзахворювань,таздійсненняпрофілактичнихзаходів, визначенихкомісіямизапідсумкамирозслідуванняцихпричин;

–організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних дослідженьумовпраці,оцінкутехнічногостанувиробничогообладнання таустаткування,атестаційробочихмісцьнавідповідністьнормативноправовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечнихі шкідливихдляздоров’явиробничихфакторів;

144

–розробляєізатверджуєположення,інструкції,іншіактизохорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на територіїпідприємства,увиробничихприміщеннях,

–здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів,правилповодженнязмашинами,механізмами,устаткуванням таіншимизасобамивиробництва,використаннямзасобівколективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог

зохоронипраці;

–вживаєтермінових заходівдлядопомогипотерпілим, залучаєза необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникненнянапідприємствіаварійтанещаснихвипадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначенихвимог.

Стаття 14. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правовихактівзохоронипраці.

Працівникзобов’язаний:

–дбатипроособистубезпекуіздоров’я,атакожпробезпекуі здо- ров’яоточуючихлюдейупроцесівиконаннябудь-якихробітчипідчас перебуванняна територіїпідприємства;

–знатиі виконувативимогинормативно-правовихактівзохорони праці, правила поводження з машинами,механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективноготаіндивідуальногозахисту.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначенихвимог.

Стаття 15.Служба охоронипраці напідприємстві.

На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавецьстворюєслужбуохоронипрацівідповіднодотиповогоположення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчоївладизпитаньнаглядузаохороноюпраці.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції службиохоронипраціможутьвиконувативпорядкусумісництваособи, які маютьвідповіднупідготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для

145

виконанняфункційслужбиохоронипраціможутьзалучатисясторонні спеціалістина договірнихзасадах,якімаютьвідповіднупідготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.Керівникитаспеціалістислужбиохоронипрацізасвоєюпосадою ізаробітноюплатоюприрівнюютьсядокерівниківіспеціалістівосновних виробничо-технічнихслужб.

Спеціалістислужбиохоронипраціуразівиявленняпорушеньохорони працімаютьправо:

–видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язковідлявиконанняприписищодоусуненнянаявнихнедоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення

зпитаньохоронипраці;

–вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконуютьвимогнормативно-правовихактівзохоронипраці;

–зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;

–надсилатироботодавцюподанняпропритягненнядовідповідальностіпрацівників,якіпорушуютьвимогищодоохоронипраці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичноюособою.

Стаття 18. Навчання з питань охорони праці.

Працівникипідчасприйняттянароботуівпроцесіроботиповинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещаснихвипадківіправилповедінкиуразівиникненняаварії.

Працівники,зайнятінароботахзпідвищеноюнебезпекою аботам, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунокроботодавцяспеціальненавчанняіперевіркузнаньвідповідних нормативно-правовихактівзохоронипраці.

Стаття 20. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.

146

Уколективномудоговорі,угодісторонипередбачаютьзабезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки, а також комплекснізаходищододосягненнявстановленихнормативівбезпеки, гігієнипрацітавиробничогосередовища,підвищенняіснуючогорівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійногозахворювання,аваріяміпожежам,визначаютьобсягита джерелафінансування зазначенихзаходів.

Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування,будівництва(виготовлення)тареконструкціїпідприємств, об’єктіві засобіввиробництва.

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) абореконструкції,капітального ремонтутощо,та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охоронипраці.

Стаття22.Розслідуваннятаоблікнещаснихвипадків,професійних захворюваньі аварій.

Роботодавецьповиненорганізовуватирозслідуваннятавестиоблік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженнямзвсеукраїнськимиоб’єднаннямипрофспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінченнярозслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов’язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державногонаглядузаохороноюпраціможебутиоскарженеусудовому порядку.

Стаття26.Відшкодуванняюридичним,фізичнимособамі державі збитків,завданихпорушеннямвимогзохоронипраці.

Роботодавець зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані пору-

147

шенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавецьвідшкодовуєвитратинапроведенняробітзрятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявностіпрофесійногозахворювання,атакожіншівитрати,передбачені законодавством.

ЗАПРОЕКТНА РАДІАЦІЙНА АВАРІЯ – аварія, спричинена неврахованими початковими подіями, яка супроводжується додатковими,порівнянозпроектнимиаваріями,відмовамисистембезпекипонад одиничної відмови і помилковими діями персоналу, що в результаті призводить до важких наслідків, у тому числі може призвести до розплавленняактивноїзони.

ЗАРАЖЕННЯ РАДІОАКТИВНЕ – забруднення повітря, води, продуктівхарчування,території,атакожвнутрішніхорганівживихістот матеріалами,якімістятьрадіоактивніізотопи.З. р.єнаслідкомядерних вибухів або аварій ядерних реакторів, може також спостерігатися поблизу сховищ радіоактивних відходів. З. р. дуже небезпечне для живихорганізмів.Призовнішньомузараженні особливонебезпечним є гама-випромінювання, а мірою зараження є доза опромінення. При внутрішньому зараженні вирішальне значення мають альфа- і бетавипромінювання.

ЗАСТОСУВАННЯ РАДІОАКТИВНИХ НУКЛІДІВ –

використаннярадіоактивнихізотопівурізних галузяхнаукиі техніки. В основномувикористовуютьсяджерела -і -випромінювань.Методи їх застосування можуть бути різними.

Методи просвічування: контроль заповнення та ін.; безконтактне вимірюваннятовщиниігустини;неруйнівнийконтрольякостівиробів навиробництві (гамма-дефектоскопія).

Методи опромінення: створення іонізації в газах (вакуумметри, запобіганнянакопиченнюелектростатичногорозрядутощо);створення дефектів твердих тіл (структурні зміни в пластмасах); опромінення (променеватерапія)припухлиннихзахворюваннях(кобальт-60).

148

Методи«міченихатомів»(методиіндикації):використання«мічених атомів»убіологічнихімедичнихдослідженнях; контрользношення.

ЗАХИСНІ МАТЕРІАЛИ – матеріали, що застосовуються для захистувідусіхвидіввипромінювання,наприклад,свинець,сталь,бетон, тобтоматеріализвисокоюгустиною.Длязахистувідпотокунейтронів застосовують шар води або поліетилену тобто матеріали, які складаються з легких атомів.

ЗАХИСТ ВІД РАДІОАКТИВНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ –

комплекс заходів, що знижують вплив випромінювання на живий організм.

Оскількибудь-якеіонізуючевипромінюваннямаєвеликунебезпеку, в законодавчомупорядкувикористовуються широкі запобіжні засоби. Передусім, встановлені максимально допустимі еквівалентні дози.

Максимальна еквівалентна доза De становить 5 бер за рік для персоналу,якийпрацюєізджереламиіонізуючоговипромінювання.Це значення допустиме лише у тому випадку, якщо дотримуються такі граничнізначення:3берза13тижнівприсумарнійдозі5берза рікдля людейстарших18 років.

Ці величини встановлені для осіб, які зазнають опромінення внаслідок своєї професії, і для яких здійснюється персональний дозиметричнийконтроль.Дляосіб,щопрацюютьзіонізуючимвипромінюванням час від часу, допустима доза становить 1/10 зазначених величини.

Всі ці значення стосуються опромінення тіла взагалі.

ЗАХИСТ ЧАСОМ – зменшення впливу шкідливих факторів виробничогосередовищаітрудовогопроцесунапрацюючихзарахунок обмеженнячасуїхньоїдії.

ЗБРОЯ ЕКОЛОГІЧНА – фізичний, хімічний, біологічний вплив наекологічнісистемиабоїхелементизметоюїхзнищення.Відповідно руйнуванняекосистемабоїхчастинпризводитьдозагибелілюдейабо серйозного порушення їх здоров’я. Сьогодні екологічна зброя може включати в себе: хімічну (іприт, діоксид тощо), біологічну (сибірська виразка,чумаіновівидибактерій,якіутворилисязадопомогоюгенної інженерії), ядерну, радіологічну(руйнування могильників з ядерними відходами атомних електростанцій, розпилювання радіоактивних

149

речовин над територією супротивника) та інші види зброї. До нового напряму екологічної зброї можна віднести перенесення на територію передбачуваного супротивника екологічно небезпечних виробництв (наприклад,заводівзпереробкиядерногопалива,укладанняконтрактів на захоронення на його території високотоксичних відходів тощо). Помилкоювійськовихспеціалістівубагатьохкраїнахєнерозуміннятого, щоекологічні наслідкизастосуваннясучасноїзброї можутьпризвести до загибелі усієї цивілізації. Нині для держав планети розумне співробітництво і розв’язання загальних екологічних проблем значно важливішезаконкуренціюігонкуозброєння.

ЗЕМЛЕТРУС – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, якіспричинені,головнимчином,тектонічнимипроцесами,пов’язаними зізвільненняменергіїземнихнадр.Інтенсивністьземлетрусівоцінюють за кількістю балів (табл. 7).

Основнимипричинаминещаснихвипадківприземлетрусіє:

– падіння цеглин, димарів, карнизів, балконів, ліпних прикрас,

Таблиця 7

150