bj

з’являєтьсясльозотеча,інодівиникаєпомутніннярогівкиока.Причому встановлено, що дія рибофлавіну здійснюється тільки в присутності тіаміну,тобтодлянормальногообмінуречовинипотрібнийвітамінний комплекс.

Добова потреба рибофлавіну становить близько 2 мг, що забезпечується за рахунок споживання молока, хліба, м’яса. Вітаміном В2 багатідеякірослинніпродукти:бобові,борошногрубогопомелу,аовочі та фрукти містять його дуже мало. При тепловій обробці рівень рибофлавінузначнознижується.Багатовітамінуміститьсяудріжджах, чайному грибі та звичайних грибах.

Вітамін В3 (пантотенова кислота) бере участь в обміні жирних кислот,реакціяхутворенняацетилхоліну,котрикостероїдів.

Добова потреба у вітаміні В3 становить 5–10 мг. При нестачі пантотенової кислоти виникають порушення і затримка росту, зміни шкіри, біль у м’язах, животі, нудота, блювота, депігментація волосся і шкіри. Вітамін використовується при опіковій хворобі, трофічних виразках, хворобах верхніх дихальних шляхів, поліневритах. Пантотеновою кислотою багаті пивні та хлібні дріжджі, деякі овочі, зерновіпродукти,дикоросла зелень,особливозлаки.

ВітамінВ6 (піродоксинугідрохлорид)береучастьупроцесахбілкового і жирового обмінів, у транспортуванні кров’ю купруму, феруму, сульфуру, а також у ферментативних реакціях у кишечнику і нирках. Брак вітаміну призводить до порушень функції центральної нервової системи, появи дерматиту. Частково вітамін може утворюватися

вкишечнику людини завдяки участі мікрофлори, однак є і потреба вводитийогоззовні.

Добова потреба у вітаміні В6 становить близько 2 мг. Міститься вітамін удріжджах, зародках злаків, бобових,кукурудзі, м’ясі великої рогатої худоби. У рибі та більшості овочів і фруктів піродоксину міститься мало. Нестача вітаміну може спостерігатися у вагітних, особливо при токсикозі, у хворих на атеросклероз, при хронічних захворюванняхпечінки,угруднихдітей,щознаходятьсянаштучному вигодовуванні.

Вітамін В9 (фолацин або фолієва кислота) має особливе значення

вутворенні кров’яних елементів – еритроцитів. Вітамін впливає на функціональнийстанпечінки,стимулюєсинтезпуринівіпіримідинів,

181

а також жовчевідділення, перешкоджає атеросклерозу і ожирінню печінки.

Добова потреба у фолацині становить 0,1–0,5 мг, що цілком задовольняється звичайною дієтою, і, крім того, в печінці існують депонованізапасифолієвоїкислоти,якимиможнапоповнюватипотреби протягомтрьох-шестимісяців.Фолацинміститисявдріжджах,моркві, шпинаті,білокачаннійіцвітнійкапусті,щавлі,салаті,петрушці,зеленому горошку,свіжихгрибах,атакожупечінцітварин.

ВітамінВ12 (ціанокобаламін,кобаламін)входитьдоскладубагатьох ферментів,щоберутьучастьуреакціяхобмінуамінокислот,нуклеїнових кислот,упроцесахкровотворення,активізуєзростаннянервовихклітин.

Добова потреба у вітаміні В12 становить 3 мг. У печінці людини є запас вітаміну на один-два роки. Тривале вегетаріанство може призвести до авітамінозу або гіповітамінозу В12. При нестачі вітаміну виникаютьпорушенняцентральноїнервовоїсистеми,поліневрит,анемія, зниження апетиту і активності травлення. Ціанокобаламін міститься

впродуктах тваринного походження (печінці, нирках, м’ясі), але є він і в деяких рослинних організмах (синьо-зелених водоростях, грибах, актиномицетах).

Вітамін В15 (пангамова кислота) входитьдо складуферментів, що мають важливе значення в обміні ліпідів і амінокислот, бере участь

впроміжнихфазахтканинногообміну.Вітамінактивізуєфункціюкори наднирок, підвищує рівень глікогену в печінці та м’язах, стійкість організмудокисневогоголодування.Вітамінвиступаєякантитоксичний препарат, зокрема, при отруєнні чотирихлористим карбоном, хлоридомамонію,хлороформом,алкоголем,грибами.

Добова потреба у вітаміні становить 5–10 мг.

Організм досить повно забезпечується пангамовою кислотою за рахунок звичайних продуктів харчування: дріжджів, печінки, нирок, м’яса,риби,бобових.Вовочахіфруктахїїміститьсямало.Браквітаміну виникає при хронічному голодуванні, проявляється поколюванням

вкінцівках,почуттямоніміннякінчиківпальців,губ.Нестачапангамової кислоти спостерігається при цукровомудіабеті.

Вітамін РР (ніацин або нікотинова кислота) входить до складу багатьох ферментів, що беруть участь у клітинному диханні, обміні білків, окисно-відновних реакціях. Ніацин стимулює процеси крово-

182

творення,загоєнняран,всмоктуваннявкишечнику,посилюєсекрецію слизової шлунка і перистальтику кишечнику, бере активну участь у процесахрегуляціївищоїнервовоїдіяльностілюдини.

Добова потреба ніацину становить 19 мг. Задовольняється вона за рахунок надходженнятваринних продуктів. Брак ніацинувиявляється там, де населення вживає в основному рослиннуїжу.

Ніацинвходитьдоскладубагатьохрослин:пшениці,гречки,грибів, капусти,картоплі,кукурудзи,цибулі,моркви,яблук,помідорів.

Активністьніацинувиявляєтьсяразомзтіаміномі рибофлавіном. Вітамін С (аскорбінова кислота) бере участь у багатьох ферментнихреакціях.Зазначенасприятливадіяаскорбіновоїкислотинафункції центральної нервової системи, діяльність залоз внутрішньої секреції, процесикровотворення,длязбільшенняопоруорганізмудоінфекційних

чинників.

Ворганізмі людини вітамін С не синтезується,а потрапляєз їжею, переважно рослинного походження. Добова потреба аскорбінової кислоти становить у звичайних умовах 70 мг.

При нестачі вітаміну С знижується розумова і фізична активність організму,опірдозахворювань,утомучислізастудних,можутьвиникати ураження ясен, кровоточивість. Крайня міра гіповітамінозу або авітаміноз С – цинга.

Надлишок аскорбінової кислоти також небезпечний для здоров’я людини. Передозування препарату може призвести до психічних порушень,наприклад,шизофренії.

Аскорбіновою кислотою багаті картопля, буряк, морква, капуста, зелений горошок, лимони, яблука, суниці та полуниці, пшениця, смородина,чорниця,шипшина,цибуля.

БагатівітаміномСтакождеякідикорослірослиниіпродуктизних: кропива, первоцвіт, кульбаба, медунка тощо.

ВітамінD(кальциферол)регулюєфосфорно-кальцієвийобмін.

Ворганізмі вітамін D утворюється з провітаміну під впливом сонячнихпроменів, і в звичайнихумовах дорослалюдина не потребує додаткового введення вітаміну D. Добова потреба становить 2,5 мг.

Часто брак вітаміну D виявляється у дитинстві, що пов’язано

зобмеженням перебування дітей на повітрі.

ВітамінDотримуютьздеякихрибнихпродуктів:печінкитріскита

183

інших риб, оселедця атлантичного, нототенії, ікри риб. Є вітамін D і в жовткахяєць,яловичійпечінці.

Надлишок вітаміну D може спричинити токсичний вплив на організм, що призводить до підвищення кальцієвого рівня в крові, до кальцинозунирокісерця.

У рослинних продуктах вітамін D відсутній, але в рослинах дуже поширений провітамін – ергостерон, з якого в організмі часто утворюєтьсякальциферол.

Кальциферолстимулюєріст,сприяєзатримціфосфоруікальціюта засвоєннюїхкістковоютканиною,підвищуєопірорганізмудоінфекцій.

Вітамін Е (токоферол ацетат) забезпечує дозрівання статевих клітин, активізує сперматогенез, сприяє збереженню вагітності. Токофероли діють як судинорозширювальний засіб, тому їх використовуютьпригіпертонічнійхворобі,коронаросклерозі,особливоз приступамистенокардії,припорушенніфункціїстатевихзалоз,захворюваннях шкіри, печінки, запальних захворюваннях сітківки очей, а також при нервово-м’язовійдистрофії.

Добова потреба у токоферолах становить 1–2 мг.

ВітаміномЕбагатізародкипшениці,листяконюшини,салат,шпинат, суріпицяпольова,зернавсіхрослин.

Найбільша кількість токоферолу міститься в рослинних оліях: соняшниковій,соєвій,бавовняній.

Вітамін К (філохінон) відіграє велику роль у процесах згортання крові,знижуєпроникністькапілярівісприяєприпиненнюкровотечі.

Препарати вітаміну К застосовуються при різних кровотечах і як профілактичнийзасібприоперативнихвтручаннях.НестачавітамінуК призводитьдоважкоїкровоточивостітапідвищенняламкостікапілярів.

Вітаміном К багаті чимало рослин: кукурудзяні рильця, салат, білокачаннаіцвітнакапуста,морква,помідори,ягодигоробини,водяний перець,деревій,кропива.

Вітамін Н (біотин) входить до складу ферментів, що регулюють обмінамінокислот,жирнихкислот,сприяєрозпадупроміжнихпродуктів обмінувуглеводів(щавлевої,оцтовоїтаянтарноїкислот).

За нестачі біотину випадає волосся, порушуються трофіка нігтів і волосся,функціїнервовоїсистеми.

Добова потреба біотину становить 0,15–0,30 мг.

184

Багато біотину міститься у продуктах тваринного походження – в печінці,нирках,яйцях,менше–молоці,м’ясі.

Біотинєврослиннихпродуктах:пшениці,картоплі,сої,фруктах. Вітамін Р (біофлавоноїд) гальмує активністьферментугіалуронізади, що призводить до зміцнення проникності стінок судин, знижує окислення аскорбінової кислоти, сприяє кращій витримці під час

стресовихситуацій.

Досить високий вміст вітаміну Р у плодах шипшини, горобині звичайній,винограді,особливотемнихсортів,апельсинах,смородині, горосі, капусті, волоських горіхах, у зеленому листі чаю, червоному перці, ревені, кропиві, деревії, а також у багатьох інших дикорослих рослинах,особливоувеснянихпервоцвітах.

ВітамінU(S-метилметіонін).Противиразковийвітамін,виявлений у листі капусти і зелених горіхах. Отримують його із соку капусти. Вітамінсприяє загоєнню дефектівслизової шлунка і дванадцятипалої кишки.

Лікувальнівластивості лікарськихрослинзалежатьвіднаявностіу них різних за хімічною структурою і терапевтичною дією основних компонентів. Деякі з них мають і харчове, і цілюще значення.

У лікарських рослинах виділяють органічні сполуки – флавоніди. Важливою особливістю цих сполук є їх здатність зміцнювати стінки кровоносних судин і підвищувати активність ферментної системи людинипісляпроменевогоураження.

Серед рослин, що рекомендуються для відновлення сил після радіаційногоопромінення,виокремлюютьтакі:обліпиху,чорноплідну горобину, червону і чорну смородину, зелений чай, шипшину, моркву, женьшень,інжир,калину,крес-салат,горобинутощо.Цірослиниможна застосовувати комплексно, забезпечуючи надходження в організм багатьохвітамінівіприскорюючививеденнязорганізмурадіоактивних ізотопів.

ЛІМФОЦИТИ – особливий різновид білих кров’яних клітин, що виконуютьважливіфункціївімунномузахисті.Дужечутливідорадіації.

ЛІЧИЛЬНИКИ ЗАРЯДЖЕНИХ ЧАСТИНОК – прилади для реєстраціїзарядженихчастинок:бульбашковакамера,Вільсонакамера, Гейгера-Мюллералічильник,сцинтиляційнийлічильниктаін.

185

М

МАГАТЕ (IAEA) – міжнародне агентство з атомної енергії

(Internationalatomicenergyagency),автономнаміжнароднаорганізація підкерівництвомООН,якаєцентромсприянняміжнародномуспівробітництвутаконтролювгалузімирноговикористанняатомноїенергії.

МАГНІТНА БУРЯ – різка зміна магнітного поля Землі, яка призводитьдопогіршенняздоров’ялюдини.

МАГНІТНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ – силове поле, виникнення якого обумовленеджерелами,щорозташованівсерединіземноїкуліінавколоземного простору. Напруга магнітного поля Землі має діапазон від 20 до 60 А/м.

МАКРОФАГИ – великі клітини, які відіграють важливу роль в імунномузахисті.

МЕМБРАНИ(клітини)–тонкімолекулярнішариізжироподібних речовинібілків.Вониформуютьоболонкуклітини,ядраівнутрішньоклітинніперегородки.

МЕТАЛИВАЖКІ–металиізгустиноюпонад8 000 кг/м3.До них належать:плюмбум,купрум,цинкта ін.

МЕТАЛИЛЕГКІ–металиізгустиноюменше8 000 кг/м3.До них належать:літій,натрій,магній,алюмінійта ін.

МЕТАНТЕНК – резервуар для отримання біогазу (метану та вуглекислогогазу)ізорганічнихосадівстічнихвод.

МІГРАЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН У ВІДКРИТИХ ВОДОЙМИЩАХ – переміщення радіоактивних сполук в екосистемі водоймища.

Принадходженнірадіоактивнихречовинуводувідкритихводоймищ насампередвідбуваєтьсяїхрозбавлення,поглинаннядномітканинами живихорганізмів.Ефективністьпроцесурозбавленняврікахізамкнених водоймищах неоднакова.Швидкість цього явища вріках залежить від низкигідрологічнихпричин:співвідношенняоб’ємузабрудненьівитрати водиврічці,швидкості течії,турбулентностіводногопотоку,глибини, форми русла, рельєфу дна і т. ін. У малих ріках гірського типу максимальне розбавлення радіоактивних речовин відбувається протягом декількоххвилин,на рікахрівнинноготипуз вираженою струминною

186

течією протяжність ділянки, на якій закінчується розбавлення, може досягати десятків кілометрів. Інтенсивність розбавлення в замкнених водоймищах (ставках, озерах, водосховищах) значно менше. Розбавлення у них відбувається за рахунок течій, хвильового режиму і, певноюмірою,процесудифузії.

Одночаснозрозбавленнямрадіоактивнихізотопівуводівідкритих водоймищ відбувається їх інтенсивна сорбція дном і донними відкладами. Дно стає своєрідним депо довгоживучих елементів. Міра накопичення дном радіоактивних продуктів залежить від структури ґрунту.Призбільшеннііонообмінноїмісткостіґрунтуміранакопичення ізотопів зростає. Так, при внесенні у воду експериментального ставка 90Srкоефіцієнтнакопичення(відношенняпитомоїактивностіґрунтудо питомої активності води) для піску становив 20, для суглинку – 110. Істотне значення у накопиченні дном радіоактивних речовин мають їх хімічні властивості. Слабо фіксується ґрунтом дна 35S, краще – 32P, 137Cs тощо. Кількість радіоактивних продуктів в ґрунті залежить від питомоїактивностіводи,асамезростаєзїїзбільшенням,хочакоефіцієнт накопиченняприцьомуізменшується.Якщодноскладаєтьсязіщільних глинистихпорід,поширенняпродуктіврозподілууранувглибинудосягає лише 15 см, на більшій глибині спостерігається різке зменшення активності.Проникненнявглибинупухкоготорф’яногоднадосягає1,5 м і більше.Подібна картинахарактерна і дляпіщанихґрунтів.

Якщо концентрація радіоактивних ізотопів у воді є постійною, то виникаєстійкадинамічнарівновагазвмістомїхвдонномуґрунті.При зменшенні активності води зазвичай відбувається повільний процес десорбції радіоактивних речовин та їх надходження у воду. Отже, дно у цьому випадку може бути джерелом повторного забруднення води.

Нарівні з розбавленням радіоактивних речовин у воді та сорбцією дном спостерігається їх накопичення у живих організмах. Це накопиченнявідбуваєтьсявнаслідокадсорбціїтадифузії,атакожнадходження черезорганидиханняішлунково-кишковийтракт.

Механізмнакопиченнярадіоізотопівмікрофлороюзалежитьвідїх хімічних властивостей. Так, кальцій для бактерій не є біогенним елементом,томунакопиченнярадіостронцію бактеріямивідбувається зарахунокпроцесуфізико-хімічноїадсорбціїатомівцьогоелементана поверхнібактерійнихклітин.Навідмінувідстронцію,біогеннийелемент

187

32Р асимілюється бактеріями в значній кількості. Результати експериментальнихдослідженьпоказують,щопривнесеннівмікробнузавись радіоактивних речовин уже через декілька хвилин питома активність бактерійних тіл стає у багато разів вище порівняно з таким водним середовищем,прицьомуіззбільшеннямконцентраціїмікробнихклітин процент витягнутих радіоактивних продуктів не зростає. Отже, коефіцієнтнакопиченнязбільшуєтьсяпризменшеннічисламікроорганізмівуводномусередовищі.Крімтого,виявленезменшеннякоефіцієнта накопичення із зростанням питомої активності води. Залежно від хімічнихвластивостейрадіоізотопів,виглядумікроорганізмів,питомої активності води, її рН та інших умов коефіцієнт накопичення для бактерійних клітин коливається в широких межах від 100 до 4–6 млн і більше.

Велика питома поверхня тіла у планктону, губок і деяких інших гідробіонтів створює сприятливі умови для адсорбції ними значної кількості радіоактивних ізотопів. Необхідно зазначити, що швидкість накопичення планктоном радіоактивних речовин досить значна. Так, дафнія накопичує 50–60% (від граничної кількості) радіоактивного стронціюпротягом5 хв.

Уподальшому накопиченні беруть участь і обмінні процеси. Час, необхіднийдлямаксимального накопиченнярадіоактивнихпродуктів зоопланктоном,становитьдекількагодин.

Уводнихрослинпроцеснакопиченняповільніший,оскількиголовний шлях надходження в них радіоактивних продуктів зумовлений процесами обміну. Граничне накопичення у водоростях відбувається протягом 7–30 діб.

Урибнадходженнярадіоактивнихречовинворганізмвідбувається по харчових ланцюгах. Тому в цьому випадку істотне значення мають рівні забруднення простіших організмів, що є кормом для риб. Разом

зтим, радіоактивні ізотопи проникають в організм риби і через зябра. Значущість цього шляху зростає з підвищенням питомої активності. Часграничногонакопиченняізотопів(припостійностіконцентрації)утілі риб коливається від 10 до 120 днів.

Коефіцієнт накопичення радіоактивних речовин тканинами гідро- біонтівзалежитьвідвиглядугідробіонту,фізико-хімічнихвластивостей радіоізотопів,питомоїактивностіводи,їїсольовогоскладу,температури

188

та інших умов. Водні організми більш інтенсивно накопичують радіоізотопи біогенних елементів (фосфор, карбон тощо) і продукти, споріднені цим елементам за хімічними властивостями. Як і для бактерій, коефіцієнти накопичення для гідробіонтів меншають зі зростанням питомої активності води. Коефіцієнти накопичення у прісноводнихорганізмівзначновищі,ніжумешканцівморівіокеанів (разом з тим, коефіцієнт накопичення продуктів активації у морських гідробіонтіввище,ніжупрісноводних).Так,риба,щомешкаєупрісній воді, накопичує в 10 разів більше радіостронцію, ніж риба морська. Накопичення радіоізотопів молодою рибою є більш інтенсивним (за рахунок більш високого рівня обміну речовин), ніж у дорослих риб.

Залежновідзазначенихумовкоефіцієнтнакопиченнярадіоактивних речовиндляпланктонувідповідаєвеличинамвід250до7 500ібільше, для водоростей – від 100 до 28 000, для риби – від 4 до 130.

При зниженні питомої активності води спостерігається виведення накопиченихрадіоактивнихелементівзорганізмугідробіонтів,причому інтенсивність цього процесу є настільки вищою, наскільки вищою виявляєтьсяконцентраціярадіоактивнихречовинутканинах.У середньомупротягом10 днівперебуваннявчистійводіпланктоніводорості втрачають 95–97 % від загальної кількості накопичених продуктів. Виведення з тканин і органів риб відбувається з різною швидкістю. Так, 90Sr навіть через 3 місяці перебування риби у чистій воді виявляється в її м’язах у кількості до 10%, а в кістках – до 50% від первинногорівня.

МІКРОЕЛЕМЕНТ–хімічнийелемент,якийнеобхіднийорганізму внезначнихкількостях.

МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ – метеоро-

логічні умови внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються діючими на організм людини поєднаннями температури, вологості,швидкостірухуповітряітепловоговипромінювання.

МІКРОПАРАЗИТИ – організми, що розмножуються всередині тіла, на якому паразитують (навіть усередині його клітин).

МОДУЛЬСТОКУ–об’ємстокузаодиницючасузодиниціплощі водозбору.

189

МУТАГЕНЕЗ –процесвиникнення спадковихзмін,мутацій. МУТАГЕНИ – хімічні речовини, які призводять до утворення

мутацій.

МУТАЛІЗМ–формаспільногоіснуванняживихорганізмів,заякої вони не можуть існувати один без одного.

МУТАЦІЯ – спадкова особливість організму, яка змінює його морфологічніознаки.

Н

НАВЕДЕНА РАДІОАКТИВНІСТЬ – радіоактивність деяких елементів(наприклад,натрію,силіціютаін.),наяківплинулонейтронне бомбардування. Спостерігається поблизу центру ядерного вибуху та в атомномуреакторі.Радіоактивніречовини,щоутворилисявнаслідок ядерного вибуху або при експлуатації атомного реактора, втрачають своїіонізуючіякостівідповіднодоперіодупіврозпаду.Цярадіоактивність може досягти небезпечного ступеня.

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ – стан, при якому в результаті виникненняджереланадзвичайноїситуаціїнаоб’єкті,певнійтериторії абоакваторіїпорушуютьсянормальніумовижиттяйдіяльностілюдей, виникає погроза їхньому життю і здоров’ю, наноситься збиток майну населення, народному господарству і навколишньому природному середовищу.

Класифікація надзвичайних ситуацій (НС). Для встановлення єдиного підходу до оцінки надзвичайних ситуацій природного і техногенногохарактеру,визначенняграницьзоннадзвичайнихситуацій та адекватного реагування на них, розроблена наступна класифікація надзвичайнихситуацій: локальні;місцеві; територіальні; регіональні; федеральні; трансграничні. Надзвичайні ситуації класифікуються залежновідкількостілюдей,щопостраждалиуцихситуаціях,людей,у яких виявилися порушеними умови життєдіяльності, від розміру матеріального збитку, а також границі зон поширення вражаючих факторівнадзвичайноїситуації.

До локальної відноситься НС, у результаті якої постраждало не більше 10 чоловік, або порушені умови життєдіяльності не більше

190