bj

АЛЬФА-ЧАСТИНКА – іонізуюча частинка, що складається

з двохпротонівтадвохнейтронів(ядроатомагелію 42He)івипускається деякими радіоактивними речовинами в процесі ядерного розпаду або ядерної реакції. Кінетична енергія альфа-частинок обмежена від 4 до 9 МеВ.

АМЕНСАЛІЗМ – пригноблення одного організму іншим без зворотного негативного впливу з боку того, на який спрямована дія.

АМЕРИЦІЙ – 241Am – трансурановий елемент (альфа- і гаммавипромінювач). Період піврозпаду – 432,8 роки. Біологічний період напіввиводузіскелеталюдинистановить100 років,ізпечінки–40 років. Америцій відкладається переважно в кістках і в печінці. Потрапив у біосферуУкраїнивнаслідок аварії наЧАЕС.

АНАБІОЗ – здатність організмів переносити несприятливі умови (зниження і підвищення температури, вогкість, засухи тощо), за яких життєвіпроцесиуповільнюються.

АНАЕРОБИ – організми, здатні жити за відсутності вільного оксигену.

АНЕМІЯ–зниженнякількостічервонихкров’янихтілецьукрові. Одна з ознак променевої хвороби.

АНТИЦИКЛОН – система вітрів, що кружляють за годинною стрілкоювпівнічнійпівкулііузворотномунапрямкувпівденнійпівкулі. Антициклонипов’язані здією підвищеноготиску,щоутворюєяснута сухупогоду.

АНТРОПОГЕНЕЗ: 1) зміни та саморозвиток природних об’єктів і явищ під впливом людської діяльності; 2) розвиток людства як біологічноговиду.

АРЕАЛ–частиназемноїповерхні(територіїчиакваторії),умежах якоїрозповсюдженийпевнийвидтваринчирослин.

АРС – автомобільна розливна станція, призначена для дегазації, дезактиваціїтадезінфекціїозброєнняівійськовоїтехніки.

АСИМІЛЯЦІЯ: 1) перетворення речовин, що потрапляють із зовнішньогосередовищадоклітинживогоорганізму;2) злиттянародів, приякомуодиннародсприймаємову,культуру,традиціїіншого.

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ –

комплексна оцінкавсіхфакторів виробничогосередовища і трудового

11

процесу,щовпливаютьназдоров’яіпрацездатністьпрацівниківупроцесі трудовоїдіяльності.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власникоміпрацівникамиугалузіреалізаціїправназдоровійбезпечніумови праці,пільговепенсійне забезпечення,пільгитакомпенсації зароботу

внесприятливих умовах. Атестація робочих місць передбачає:

–виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничихфакторівтапричинїхвиникнення;

–дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесуна робочому місці;

–комплекснуоцінкуфакторіввиробничогосередовищаіхарактеру праці щодо відповідності їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил;

–обґрунтуванняналежностіробочогомісцядовідповідноїкатегорії зашкідливимиумовамипраці;

–підтвердження (встановлення) права працівників на пільгове пенсійнезабезпечення,додатковувідпустку,скороченийробочийдень, іншіпільгиікомпенсаціїзалежновідумовпраці;

–перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

–розв’язанняспорів,якіможутьвиникнутиміжюридичнимиособами ігромадянами(працівниками)стосовноумовпраці,пільгікомпенсацій;

–розробленнякомплексузаходівзоптимізаціїрівнягігієниібезпеки, характерупраційоздоровленняпрацівників;

–вивчення відповідності умов праці рівневі розвитку техніки і технології,удосконаленняпорядкутаумовустановленняіпризначення пільгікомпенсацій.

Для вирішення завдань атестації з обґрунтування належності робочогомісцядовідповідноїкатегорії зашкідливимиумовамипраці необхідновизначитикласиробіт. Існуютьтакі класиробіт:

1 клас ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, за яких збері-

гається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови дляпідтриманнявисокогорівняпрацездатності.Оптимальнігігієнічні норматививиробничихфакторіввстановленідлямікрокліматуіфакторів

12

трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, що вважаються безпечними для населення.

2 клас ПРИПУСТИМІ умови праці характеризуються такими рівнямифакторіввиробничогосередовищаі трудовогопроцесу,які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів. Можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не мають несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх потомство в найближчомуі віддаленомуперіодах.

3 класШКІДЛИВІ умовипраці характеризуютьсятакимирівнями шкідливихвиробничихфакторів,якіперевищуютьгігієнічнінормативи іздатнічинитинесприятливийвпливнаорганізмпрацівниката/абойого потомство.Шкідливіумовипрацізаступенемперевищеннягігієнічних нормативів та виразності можливих змін в організмі працівників поділяютьсяна4 ступені:

1 ступінь (3.1) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливихфакторіввиробничогосередовищататрудовогопроцесу,які, як правило, спричиняють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються за тривалішої, ніж початок наступноїзміни,перервиконтактузішкідливимифакторами) тазбільшуютьризикпогіршенняздоров’я;

2 ступінь (3.2) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливихфакторіввиробничогосередовищаітрудовогопроцесу,які здатні спричинити стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (якправило,безвтратипрофесійноїпрацездатності),щовиникаютьпісля тривалоїекспозиції(10 роківтабільше);

3 ступінь (3.3) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливихфакторіввиробничогосередовищаітрудовогопроцесу,які призводять,окрімзростаннявиробничо-обумовленої захворюваності, дорозвиткупрофесійнихзахворювань,якправило,легкоготасереднього ступенів важкості (із втратою професійної працездатності в період трудовоїдіяльності);

13

4 ступінь (3.4) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливихфакторіввиробничогосередовищаітрудовогопроцесу,які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвиткуважкихформпрофесійнихзахворювань(ізвтратоюзагальної працездатності).

4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці характери-

зуютьсятакимирівнямишкідливихфакторіввиробничогосередовища ітрудовогопроцесу,впливякихпротягомробочоїзміни(абожїїчастини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострихпрофесійнихзахворювань.

АТМОСФЕРА (Землі) – газоподібна оболонка планети, що складаєтьсяізсумішірізнихгазівімаєвисоту1,5–2 тис. км.А. регулює клімат Землі, оберігаючи її від різкого нагрівання й охолодження, затримуєшкідливе космічневипромінюванняіпотік метеоритнихтіл. Середній тиск атмосфери на рівні моря – 1 013 мБ (1 мБ = 100 Н/м2). Виділяють п’ять основних шарів атмосфери: тропосферу (до висоти 17 кмнадповерхнеюЗемлі),стратосферу(висотадо40 км),мезосферу (висота до 80 км), термосферу (іоносферу) – понад 80 км (до 800– 1 000 км)таозоновийшар.Тропосфераміститьосновнумасувсіхгазів атмосфери. На висоті 10–60 км (максимум 20–25 км) розташований захисний озоновий шар (екран), що поглинає ультрафіолетову короткохвильову радіацію Сонця і регулює температурний стан біля поверхні Землі. До складу сухого атмосферного повітря в основному входять: нітроген – 75,5 % від загальної маси, оксиген – 23,1 %, аргон

– 1,286 %, двооксид карбону (вуглекислий газ) – 0,046 % і невелика кількістьіншихгазів.

АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (АЕС) – комплекс технічних споруд, призначених для вироблення електричної енергії шляхом використання енергії,що утворюєтьсяпід часконтрольованої ядерної реакції.

АТОМНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ «ФУКУСІМА-1» – атомна електростанція в Японії, що постраждала від землетрусу й цунамі 11 березня 2011 року. Ядерні реактори сконструйовані з багатьма рівнямибезпеки:якщоодинрівеньневитримає,тонаступнийповинен вистояти.Однак аваріянаАЕС«Фукусіма-1»показала,щоцясистема

14

спрацьовуєне завжди.Внаслідокземлетрусу11 березня2011 рокутри діючі реактори «Фукусіми» автоматично вимкнулися. Через це припиниласяподачаелектроенергії наводянінасоси,які подаютьводу для охолодження активної зони. Для таких ситуацій існують дизельгенератори, які відновили подачу електрики, але за годину вони припинилипрацювати.Отже,додатковийрівеньзахистувційситуації не спрацював.

На японських АЕС «Фукусіма-1»і «Фукусіма-2»після землетрусу був уведений режим НС через вихід з ладу систем охолодження. 12, 14 та 15 березня 2011 р. на «Фукусімі-1» відбулися вибухи відповідно на першому, третьомуй другомуреакторах, пізніше відбулися пожежі й на четвертому енергоблоці.

Удар цунамі по АЕС вивів з ладу штатну систему охолодження. Після заглушення реакторів японські фахівці розпочали охолодження активнихзон,однакзазналипроблемпадіннярівняводи.Черездеякий часзпершогореакторастравиливатмосферуводень,щонакопичився. Воденьвибухнув,зруйнувавшиверхнібудівельні конструкціїпершого енергоблока. Перший удар стихії зруйнував більшу частину устатку- вання,щоконтролювалосистемиелектроживлення–причомуякштатні, так і аварійні. Резервні дизель-генератори також постраждали: немає електрики – немає роботи насосів – немає охолодження.

Рівеньводивреакторах,потримавшисьдеякийчас,почавспадати. Виникла небезпека розплавлення активної зони (позначуваного зараз терміном«мелтдаун»),формування«коріуму»–радіоактивноїлавової маси, що складається з двоокису урану (паливо), сталі, цирконію та іншихматеріалівкорпусуреактора.

До всього іншого, цей тип ядерних реакторів не оснащений так званою «пасткою розплаву» – спеціальною ізольованою камерою під реакторами,кудивкрайньомуразіможнапростоскинутиактивнузону, щоплавиться.Невиключенаможливість,що«коріум»пропалитькорпус реактора,термоогорожу,бетоннуподушкупіденергоблоком.Справжньою несподіванкою стала невідворотна методичність, з якою на енергоблоках«Фукусіми-1»виниклааварійнаситуація,як вонарозвивалася і як перетворювалася на радіаційну катастрофу.

Сценарій трагедії повторився на всіх трьох аварійних блоках: не вирішилося питання щодо відновлення штатного електропостачання

15

станції;відбуласяпоступовавтратаводивреакторі,оголенняактивної зонийперегрів; потім–спробискиданнятискуйохолодженняводою, щопризвелидопароутворенняівиходуводню,якийбурхливовиділявся приомиванніводоюперегрітогоцирконіюпаливнихзбірок;проникнення воднюзкорпусуреакторадозовнішньоїзахисноїоболонки;утворення гримучоїсумішіводнюікисню;вихідїїназовні–івибух.Вибухзнищив реакторний зал, ушкодив систему перевантаження палива, іноді спричинив займання масла. Вибух 15 березня призвів до ушкодження зовнішньої захисної оболонки другого енергоблока. На всіх трьох реакторах спостерігалося часткове розплавлювання активної зони – з потенційноюпогрозоюповногоруйнування.Вибухводнюнатретьому реакторіпошкодивкорпусчетвертогореактора.Раціональнихпояснень такому повторенню однакового аварійного сюжету зараз немає.

Додаткову проблему створило компонування енергоблока на АЕС «Фукусіма-1»: басейн, у якому здійснюється витримка стрижнів відпрацьованого ядерного палива, розташований зверху над діючим реактором. Саме там 15 березня на четвертому енергоблоці трапився нецілкомзрозумілийінцидент,щопризвівдопадіннярівняводиубасейніохолоджувачі й займання.

Як вважають російські атомні експерти, після 11 березня всі події на АЕС були фактично некерованими. На їхню думку, якби японські фахівцінеприховувалимасштабиаваріїівідразузвернулисяподопомогу, то було б можливим за 10–15 годин відновити електропостачання для охолодженняреакторівівтакийспосібуникнутикатастрофи.

Розглянемоподії на«Фукусіма-1»упорядкуїхрозвитку: 12.03.2011 р.урайоніАЕСбулозафіксованотимчасовепідвищення

радіаціїдо1,015 зивертазагодину.Череззагрозурадіоактивногозараження,зарішеннямяпонськоївлади,знаселенихпунктів,розташованих у радіусі 20 км від АЕС, було евакуйовано понад 170 тисяч людей.

26.03.2011 р. японські фахівці не припинили спроби остудити енергоблоки аварійної АЕС «Фукусіма-1», однак цій роботі серйозно заважаларадіація.Високіпоказникирадіаціїпримусилизупинитироботи на першому енергоблоці. Напередодні роботи припинялися, крім першого, на другому реакторі. Тим часом у воді навколо третього реактора радіація була у 10 тисяч разів більшою за норму. У тисячі разів перевищений вміст радіоактивного йоду в морі біля АЕС. Під

16

загрозоюрадіоактивногоопроміненняопинилисьнетількипрацівники АЕС,алейусіжителікраїни,атакожтуристи–радіаціяпоширювалась черезпродукти,водопровіднуводуіпромтовари.

29.03.2011 р. британські фахівці з радіаційної безпеки виявили невелику кількість радіоактивних речовин японського походження в атмосфері Великобританії, які, однак, не були небезпечними для здоров’я людей.

30.03.2011 р. ситуація на японській АЕС «Фукусіма» залишалась стабільно важкою: над будинками блоків № 2–4 тривало виділення білого «диму»; з 29 березня почали відкачувати високоактивну воду з турбіннихвідділеньблоків№ 1–3упересувніцистерни.Потужності доз, що зафіксовані у будинках блоків № 1–4, стали свідченням того, що ядерне паливо у цих блоках не тільки розгерметизоване й не мало належногоохолодження,алейбільшачастинайогобуларозплавленою.

ЗгіднозповідомленнямикомпетентнихорганіврядукраїнЄвропи – Великобританії,Греції,Ірландії,Німеччини,ФранціїйШвейцарії–дані моніторингурадіаційногостанувЄвропівідповідаютьситуаціївУкраїні йстановлятьвід2до500 мкБк/м3 заізотопом131Іуповітрі.Відповідно донормрадіаційноїбезпекиУкраїниНРБУ-97,припустимаконцентрація 131І для населення становить 4 Бк/м3, а 137Cs – 0,8 Бк/м3.

2.04.2011 р.високийрівеньрадіаціїзалишавсяна гелікоптерахсил самооборони Японії, які виконували польоти над аварійною АЕС «Фукусіма-1»післяземлетрусуйцунамі11 березня,іцеявлялозагрозу дляперсоналу.

Сотні мілізивертів радіації за годину зафіксовано у двигунах та

вінших технічних вузлах гелікоптерів навіть після процедури з видалення продуктів радіоактивного розпаду. Представники армії США проінформувалияпонськіВВС,щорадіоактивнийцезійдобрепроникає до лакофарбового покриття деталей гелікоптерів.

4.04.2011 р. у шахті силових кабелів, розташованій недалеко від водозаборудругогореактораАЕС,накопичиласьвеликакількістьводи (від 10 до 20 см). Фахівці не могли відразу точно встановити, звідки вода потрапляє до шахти, тому що всю систему водного охолодження неможливо перевірити через високий рівень радіації. Крізь тріщину

встіні шахти вода, за даними японських фахівців, просочувалася до Тихогоокеану.

17

Енергетичнакомпаніяпочалаподачудокабельноїшахтицементнобетонної суміші для заливання тріщини, однак навіть за шість годин після початку робіт вода просочувалася в океан. Також був використаний спеціальний полімер, що поглинає воду, однак це не зупинило витікання.Виміриповітрянадмісцемвитіканняводиреєструвалидозу радіації 1 зиверт за годину.

14.04.2011 р.деякіпаливнізбіркиначетвертомуреакторіпостраждалої від землетрусу і цунамі японської АЕС «Фукусіма-1» були ушкоджені, однак основна їх частина залишалася неушкодженою. За даними оператора станції, проби води, узятої зі сховища використаногопалива,виявилипідвищенийвмістрадіоактивнихізотопівйоду

іцезію. У зв’язку з цим фахівці зробили висновок, що частина з 1 330 використанихі204невикористанихпаливнихзбірокушкоджені. Зокрема, на четвертому реакторі, що на момент землетрусу був зупиненийдляпровадженнярегламентнихробіт,відбулосякількапожеж

івибухводню,якіпризвелидоруйнуваннячастинидахуі стінкорпусу енергоблока. Раніше повідомлялося про те, що на першому реакторі виявленіушкодженняприблизно70%паливнихзборок,анадругому–

33 %.

19.04.2011р.компанія-оператораварійноїяпонськоїАЕС«Фукусіма-1» TEPCOпочалаперекачуваннявисокорадіоактивноїводидоспеціальних цистерніздругогоенергоблокастанції.

Відповіднодографіку,фахівцідо26квітняповиннібуливідкачати до10 тис. м3 водизнадтовисокимвмістомрадіоактивногойодуіцезію. TEPCO висловлювала побоювання, що високорадіоактивна вода перетечездренажноїсистемиАЕСуводиТихогоокеану.Фахівцітакож виявили,щоводапросочиласянаглибинудоп’ятиметрівпідчетвертим енергоблоком.

Роботи,щопровадилисязметоювимірюваннярадіації,зафіксували рівеньрадіаціївід0,10до0,49зивертівзагодинувпершомуенергоблоці АЕС та від 0,28 до 0,57 – у третьому.

Ліквідатори на японській АЕС «Фукусіма» страждали від спеки. Деякізнихбулигоспіталізованізтепловимиударами.Вонитаїхніколеги працювали у тяжких умовах, тому що на території не були відновлені системикондиціонуванняповітря.Черезвисокіпотужностідозліквідатори змушені були носити важкий спецодяг. Тим часом, із настанням

18

веснитемпература повітряпідвищилася.Якщо11 березнянатериторії температура була 9,3 °C, то 19 квітня повітря прогрілося до 22,5 °C.

Оскільки персоналу на майданчику заборонялося знімати маски, то вони не могли угамовувати спрагу. Як показує досвід, відносно комфортнимиутакихумовахдлялюдиниєлишеперші30хвилинроботи.

Спочатку на майданчику був єдиний будинок з кондиціонерами – це адміністративний сейсмостійкий будинок, що використовувався як тимчасовийштабімісцедлявідпочинкуліквідаторів.КомпаніяTEPCO пропонувала для відпочинку ліквідаторів збірні будинки з системами кондиціонування.

22.04.2011р.напочаткумісяцярадіоактивнийстронційбуввиявлений

уґрунті в радіусі від 22 до 62 кілометрів від аварійної японської АЕС «Фукусіма-1» у префектурі Фукусіма. Вміст стронцію-89 становив 1,5 тис. бекерелів на 1 кг, стронцію-90 – 250 бекерелів на 1 кг.

26.04.2011 р. вода продовжувала підійматися у блоках № 3–4 аварійноїАЕС«ФукусімаДайїчі»,аублоці№ 2рівеньнезмінювався, незважаючи на триваюче перекачування. На блоці № 1 велась підготовка до підвищення витрати води, що заливалася.

Ублоці № 3 постійнозроставрівеньі активність водиутраншеях. За повідомленнями компаніїTEPCO, рівень води утраншеї блока № 3 піднявся на 99 см. Варто було починати відкачування води з траншеї, однакзробитиценегайнобулоскладно,томущовільнихємностейдля зберігання води з блоків № 3–4 не було. Вода накопичувалася й у четвертому блоці. Підіймання рівня води у машинній залі становило 20 смза10 днів.Їїджереломбулавода,щоподаваласядляохолодження активної зони реактора третього блока, тому що машинні зали блоків № 3–4 з’єднані один з одним.

Інша неприємна інформація із четвертого блока – зростання концентраціїізотопів134Cs,137Csй131І.Замісяцьактивністьцезіюу воді машинного блока № 4 зросла в 250 разів, а активність 131І– у12 разів.

За словами секретаря агентства ядерної та промислової безпеки ЯпоніїХідехікоНісіями,булипідставипобоюватисянаявностіпротікань

убасейнівитримкиблока№ 4.Якщоцетак,тоневиключено,щоводадо машинноїзалиблока№ 4потрапляла збасейну,а незсусідньогоблока.

Воданадругомублоцістановилаособливунебезпекучерезвисоку активність.Аваріянаблоці № 2проходила заіншимсценарієм,ніж на

19

інших блоках. Тут був ушкоджений барботер, що японці називали основноюпричиноюпідвищеноїактивностіводи.Вонивисловлювали резонне припущення, яке на той час не було підтверджено документально, що на другому блоці був ушкоджений корпус реактора. Ліквідатори перекачували воду з блока № 2 на центральну станцію водоочищення, але рівень води в траншеї другого блока залишався майженезмінним.

26 квітня 2011 р. рівень води в траншеї-2 перебував на рівні 89 см і за наступні троє діб практично не змінився, незважаючи на перекачування, що велося досить активно.

11.05.2011 р. на АЕС «Фукусіма Дайїчі» басейн витримки блока № 3бувфактичнозаваленийрадіоактивнимсміттям.Напершомублоці вжепочалисяроботизіствореннядодатковоїсистемирозхолоджування, а на третьому продовжували шукати і знаходити нові дірки.

13.05.2011 р.владаЯпоніїприйняларішенняпрозабійвсієїхудоби, якабулавимушенокинутанафермерськихгосподарствахвевакуаційній зоні після аварії на «Фукусіма-1». За даними міністерства сільського, лісовогоірибногогосподарстваЯпонії,в20-кілометровійзонінавколо станції утримувалося 3,4 тис. корів, 31,5 тис. свиней, близько 630 тис. свійськихптахів.

У квітні японська влада вже направила групи ветеринарів до зони відчуженнянавколоаварійноїАЕСдляпроведеннясанітарноїобробки померлихтваринзметоюзапобіганняпоширеннязахворювань.Згодом фахівці стали наполягати на тому, що єдиною можливістю запобігти випадковомупотрапляннюзараженогорадіонуклідамим’ясадопродажу або в їжу є масовий забій худоби.

16.05.2011 р.японськакомпаніяTEPCOпроаналізувалаподіїперших днів аварії на АЕС «Фукусіма Дайїчі». На першому блоці паливо було розплавлене через 16 год після землетрусу. Першоджерелом проблем настанції сталонецунамі,вонолишеускладнилоїх.Удвохнаселених пунктах за межами двадцятикілометрової зони почалася евакуація населення.Аналізпоказав,щодо06.50ранку12 березнязатокійським часом більша частина палива в реакторі першого блока була розплавлена й стекла вниз, наднище корпусу.

Неприємною новиною для ліквідаторів стала звістка,що затопити водою корпус реактора першого блока не вдасться. У ньому майже

20