14.3. Основні процедури виборчого процесу

Виборчий процес займає досить тривалий час і включає здійснення низки необхідних й обов’язкових процедур. Ці виборчі процедури регулюють і регламентують весь хід виборчого процесу. Вони включають:

- призначення виборів;

- створення виборчих органів, які відповідають за їх проведення;

- організацію виборчих округів, районів, дільниць;

- реєстрацію виборців;

- реєстрацію кандидатів у депутати;

- агітаційно-пропагандистську виборчу кампанію;

- процес голосування;

- підведення підсумків голосування.

Старт виборчому процесу будь-якого рівня надає призначення виборів і визначення їх дати. У різних країнах ці здійснюється по-різному, в Україні – Указом Президента. Дата виборів Президента – постановою Верховної Ради.

Виборчі комісії – це один з ключових інститутів виборчого процесу. Вони можуть чинити великий вплив на хід та характер виборів. Тому важливо забезпечити формування незалежних безпристрасних і компетентних виборчих комісій (починаючи з ЦВК). Функціями ЦВК і нижчих комісій є тлумачення виборчого закону, визначення правил і процедур проведення виборів, організація виборчих округів та дільниць, перевірка підписів на підтримку кандидатів, реєстрація кандидатів, проведення заходів з інформування виборців, складання, друк і доставка виборчих бюлетенів на дільниці, добір апарату, необхідного для проведення виборів, загальний контроль за проведенням виборів, підрахунок результатів виборів та оголошення їх результатів.

Важливе місце у виборчому процесі займає інститут реєстрації виборців. Це складання списків виборців та їх перевірка, щоб керівники виборчих комісій та члени цих комісій могли встановити особу голосуючого, чи має він право голосу, чи є він виборцем даного округу.

Інститут реєстрації претендентів на депутатські мандати або на посаду. Щоб отримати реєстрацію та внесення у бюлетень, треба. щоб кандидати відповідали усім вимогам, які встановлені законом до претендентів на депутатство або на посаду.

Виборча кампанія являє собою комплекс організаційних, інформаційних та агітаційно-пропагандистських заходів із забезпечення виборчого процесу.

Перший крок виборчої кампанії – висунення кандидатів на депутатські мандати або на посаду і забезпечення їх реєстрації.

При мажоритарній системі висунення здійснюється партіями, СПР, організаціями, групами громадян, окремими особами, що зібрали необхідну кількість підписів на їх підтримку.

При пропорційній системі висунення здійснюється самими партіями і організаціями, які забезпечують збір підписів на свою підтримку і вносять реєстраційний внесок (грошову запоруку).

Висунення кандидатів закінчується їх реєстрацією. Агітаційно-пропагандистська кампанія починається після реєстрації та являє собою дії безпосередніх учасників виборів – сторін, що суперничають на виборах, по забезпеченню своєї перемоги. Головні умови демократичності агітаційно-пропагандистської кампанії:

- приблизна рівність чи хоча б справедливий розподіл ресурсів серед усіх учасників виборчої компанії;

- нейтралітет державних органів та їх невтручання у хід виборчої кампанії;

- лояльність кандидатів відносно один до одного, недопущення фальсифікацій, ображання, зневажання суперників і т.ін.

До організації виборчої кампанії того чи іншого кандидата створюється штаб – команда професіоналів із забезпечення перемоги на виборах. До цього штабу повинні входити спеціалісти з вивчення суперників, їх сильних та слабких сторін і аналізу положення у виборчих округах, зв’язку зі ЗМІ та пошуку джерел фінансування, іміджмейкери тощо.

Певне значення мають особисті зустрічі з виборцями, поведінка кандидатів при цьому, автографи, поштові відправлення, плакати, бігборди та ін. Особливо ЗМІ: телебачення, радіо, газети.

Головним завданням усіх цих стратегічних і тактичних засобів є створення привабливого образу (іміджу) кандидата в депутати або на посаду.

Агітаційно-пропагандистська кампанія, як правило, закінчується за добу до голосування.

Процес голосування суворо регламентується нормативними актами і важливо забезпечити його чітке виконання. Для цього існує інститут спостерігачів. Спостерігачі складаються із представників кандидатів, партій, неурядових міжнародних організацій. Їх головне завдання – не допустити фальсифікацій, тиску на виборців, порушень при підрахунку голосів, своєчасність подання результатів.

Підсумки виборів оголошуються у встановленому законом порядку. В Україні не пізніше як на 5-й день після виборів.

У цілому дотримання всіх норм та принципів виборчого процесу забезпечує адекватне вираження політичної волі народу.