4.2. Типи політичних систем

Основними загальноприйнятими критеріями класифікації політичних систем виступають характер і спосіб здійснення політичної влади, рівень економічного розвитку суспільства, тенденції соціального розвитку, об’єм, способи та можливості реалізації прав і свобод громадян, наявність чи відсутність громадянського суспільства та інші.

Однією з поширених у західній політології являється класифікація запропонована американським політологом Г. Алмондом, який вважає, що системотворчим чинником політичних систем є політична культура. За цією класифікацією виділяється чотири типи політичних систем:

1. Англо-американський тип політичних систем: характеризується спеціалізацією політичних відносин на виконанні особливих політичних функцій (політичних партій, груп інтересів і ін.). Тут влада чітко виражена, бюрократизована і розподілена.

2. Континентально-європейські політичні системи, які об’єднують старі і нові політичні культури. Це політичні системи Франції, Германії, Італії.

3. Доіндустріальні і частково індустріальні політичні системи із змішаною політичною культурою. Тут є полярні політичні орієнтації, нерозмежованість функцій політичних систем, можливе застосування насильства.

4. Тоталітарні політичні системи – тоталітарна політична культура, відсутня свобода політичної участі, добровільні об’єднання громадян і політика контролюється монопольною партією.

Друга класифікація – на основі типу політичного режиму (3 типи).

1. Тоталітарні політичні системи: тотальний контроль за всіма сферами суспільного життя, максимальне обмеження прав і свобод людини, відсутність легальної опозиції, фактично скасування розподілу влад, наявність тільки однієї правлячої партії, вождізм, всезахоплююча ідеологізація суспільства, жорстка централізація влади, мілітаризація економіки під контролем держави, цензура на засоби масової інформації. Найбільш жорсткими тоталітарні режими – нацизм, фашизм, сталінізм.

2. Авторитарні політичні системи – проміжні між тоталітарними та демократичними політичними системами. Авторитарні системи характеризуються як режими особистої влади, влади правлячої групи. Існує легальна опозиція, але можливості її дії обмежені; у значній мірі обмежені політичні права і свободи громадян, парламент перетворено у другорядний орган влади. При авторитарній політичній системі домінує офіційна ідеологія, але допускають і інші ідеології, що лояльні до режиму. Участь мас у політичному житті носить обмежений характер, маси не приймають участі у формуванні напрямів політики, правляче угрупування здійснює свою владу практично без контролю з боку мас. Авторитарні політичні системи є перехідними, які з часом переходять або в демократичні, або у тоталітарні.

3. Демократичні політичні системи – характеризуються широким діапазоном прав і свобод громадян, вільною діяльністю правлячих і опозиційних партій; засоби масової інформації повністю вільні від цензури, відсутня офіційна ідеологія, але збережені національні світоглядні цінності. Влада чітко розділена і взаємодіє в утверджені прав і свобод людини, пріоритетності інтересів суспільства над інтересами влади.