34

Міністерство охорони здоров’я України

Харківський Національний медичний університет

Шостий медичний факультет

Кафедра історії та основ економічної теорії

«Затверджую»

проректор з навчальної

роботи професор

Капустник В.А.

____________________

«_____» _____________

Робоча навчальна програма

З дисципліни «Політологія»

(60 год).

Затверджено на засіданні кафедри «____» серпня 2011 р. Протокол № 1 від ___________ 2011 р. Завідувач кафедри проф. Робак І.Ю.

Затверджено на Центральній (цикловій) методичній комісії «_____» ____________ 2011 р. Голова методичної комісії з соціально-гуманітарних

Харків – 2011

Пояснювальна записка

Найхарактернішою ознакою рис багатогранного процесу національного відродження України є інтенсивна політизація людської життєдіяльності, що зумовлена глибокими і всебічними перетвореннями в усіх сферах суспільного життя.

Феномен політизації народу має суперечливу природу, оскільки при певних обставинах він може набувати негативного відтінку. В умовах, коли люди ще не мають достатнього рівня політичної і правової культури, масова політизація може бути небезпечною, набувати деструктивного характеру.

Сама тому надзвичайно важливе значення має вивчення політології, яка є наукою, що відображає політичне життя суспільства і предметом якої є насамперед політика як процес діяння з усіма притаманними йому протиріччями, боротьбою різноманітних сил, інтересів і пристрастей.

Процес опанування курсом «Політологія» має стати своєрідною лабораторією для студентів, де б вони аналізували політологічні джерела, документи, праці видатних політологів та політичних діячів минулого і наших сучасників.

Після вивчення курсу «Політологія» студент повинен:

• знати об’єкт і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

• орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;

• мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб’єкт політики, Конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;

• уміти виділяти теоретичні , духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистісного внеску в суспільно-політичне життя;

• розуміти сенс і основні напрямки розвитку світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному світі;

• опанувати навичками політичної культури, вмінням застосовувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.

Форми навчального процесу з політології включають лекційні та семінарські заняття, консультації, самостійну та інші види роботи.

З метою вироблення у студентів навиків орієнтації в сучасних політехнічних процесах і вміння робити самостійно відповідний аналіз і висновки з політичного сьогодення кожне семінарське заняття варто розпочинати так званим політоглядом, під час якого студент повинен не тільки у лаконічній формі викласти найновіші і найсуттєвіші повідомлення з політичного життя в державі та за її межами, а й зробити відповідний аналіз повідомленого.

Контроль знань студентів включає:

поточний контроль на семінарських заняттях,

рубіжний – за розділами та підсумковий залік або диференційований залік.

11. Зміст навчальної програми

Тематичні плани лекцій

Тема 1. Історія становлення політичної думки та політичної науки.

1. Політологія як наука, її предмет та методи дослідження.

2. Світова політична думка від античності до Нового часу.

3. Становлення політичної думки в Україні.

Тема 2. Політична система суспільства. Влада і політичний режим.

2.1. Політична система суспільства, її структура і функції.

2.2. Політична влада, її види та шляхи досягнення.

2.3. Політичний режим. Основні типи політичних режимів.

Тема 3. Держава і громадянське суспільство.

3.1 Сутність і функції держави. Типологія держав.

3.2. Правова держава.

3.3. Концепція громадянського суспільства.

Тема 4. Політичні партії. Громадські організації та суспільно-політичні рухи та їх роль у політичному процесі.

4.1. Політична партія, її сутність і роль у суспільстві.

4.2. Партійні системи.

4.3. Громадські організації та суспільно-політичні рухи, їх роль у становленні громадянського суспільства.

Тема 5. Сучасні політичні процеси. Вибори. Соціальна політика держави.

5.1. Сутність і принципи виборів. Основні принципи демократичних виборів. Виборчі системи.

5.2. Державна соціальна політика і охорона здоров’я у сучасному світі.

5.3. Державна політика України в галузі охорони здоров’я.

Тематичні плани семінарських занять

Тема 1. Історія становлення політичної думки та політичної науки

(4 год.)

Заняття 1.

1. Сутність політики та предмет політології.

2. Найважливіші досягнення античної політичної думки.

   1. Ідея рівності людей, сімейних відносин у державі, законності та права у діяльності держави.

   2. «Ідеальна держава» Платона.

   3. «Політія» Арістотеля.

3. Політична думка епохи Відродження. Утвердження пріоритетності світської влади у державі.

Заняття 2.

1. Формування політичної науки у період Нового часу.

   1. Економічні, політичні та соціальні умови формування нових підходів у політичної думки.

   2. Консервативний напрямок політичної думки (Т. Гоббс, В.Г.Ф. Гегель).

   3. Ліберальні погляди та ідея розподілу влад (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант).

   4. Радикалізм у політичній думці Нового часу (Ж.Ж. Руссо, К. Маркс).

2. Становлення політичної думки в Україні.

1.2.1. Народництво у політичній думці ХІХ ст. та його основні ідеї

(М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов).

1.2.2. Проблема української державності у міжвоєнний період, розвиток української політичної думки (ново народники, консерватори, націонал-державники).

Теми рефератів:

1. Ідея Арістотеля про «політію» та її втілення у сучасності.

2. Відродження політичної думки в Україні середини ХІХ ст.

3. Від народництва до ґрунтовних політичних концепцій (М.П. Драгоманов).

4. Проблема української державності у дослідженнях М. Грушевського, В. Липинського, О. Ейхельмана.