34

Міністерство охорони здоров’я України

Харківський Національний медичний університет

Шостий медичний факультет

Кафедра історії та основ економічної теорії

«Затверджую»

проректор з навчальної

роботи професор

Капустник В.А.

____________________

«_____» _____________

Робоча навчальна програма з дисципліни «Політологія»

(60 год).

Затверджено на засіданні кафедри «____» серпня 2011 р. Протокол № 1 від ___________ 2011 р. Завідувач кафедри проф. Робак І.Ю.

Затверджено на Центральній (цикловій) методичній комісії «_____» ____________ 2011 р. Голова методичної комісії з соціально-гуманітарних

Харків – 2011 Пояснювальна записка

Найхарактернішою ознакою рис багатогранного процесу національного відродження України є інтенсивна політизація людської життєдіяльності, що зумовлена глибокими і всебічними перетвореннями в усіх сферах суспільного життя.

Феномен політизації народу має суперечливу природу, оскільки при певних обставинах він може набувати негативного відтінку. В умовах, коли люди ще не мають достатнього рівня політичної і правової культури, масова політизація може бути небезпечною, набувати деструктивного характеру.

Сама тому надзвичайно важливе значення має вивчення політології, яка є наукою, що відображає політичне життя суспільства і предметом якої є насамперед політика як процес діяння з усіма притаманними йому протиріччями, боротьбою різноманітних сил, інтересів і пристрастей.

Процес опанування курсом «Політологія» має стати своєрідною лабораторією для студентів, де б вони аналізували політологічні джерела, документи, праці видатних політологів та політичних діячів минулого і наших сучасників.

Після вивчення курсу «Політологія» студент повинен:

• знати об’єкт і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

• орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику;

• мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб’єкт політики, Конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;

• уміти виділяти теоретичні , духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистісного внеску в суспільно-політичне життя;

• розуміти сенс і основні напрямки розвитку світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному світі;

• опанувати навичками політичної культури, вмінням застосовувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.

Форми навчального процесу з політології включають лекційні та семінарські заняття, консультації, самостійну та інші види роботи.

З метою вироблення у студентів навиків орієнтації в сучасних політехнічних процесах і вміння робити самостійно відповідний аналіз і висновки з політичного сьогодення кожне семінарське заняття варто розпочинати так званим політоглядом, під час якого студент повинен не тільки у лаконічній формі викласти найновіші і найсуттєвіші повідомлення з політичного життя в державі та за її межами, а й зробити відповідний аналіз повідомленого.

Контроль знань студентів включає:

поточний контроль на семінарських заняттях,

рубіжний – за розділами та підсумковий залік або диференційований залік.