Тема 6. Політична свідомість. Політична культура. Політика і мораль. (2 год.)

1. Політична свідомість: сутність, структура, функції.

1.1. Політична свідомість як складова свідомість людини.

1.2. Сутність політичної свідомості.

1.3. Формування політичної свідомості: спостереження та критичне осмислення політичних процесів; усвідомлення і сприйняття цілей активних суб’єктів політики; емоційне сприйняття політики і доручення до тих чи інших політичних поглядів.

1.4. Рівні політичної свідомості: побутовий, емпіричний, теоретичний.

1.5. Функції політичної свідомості: пізнавальна, ідеологічна, прогностична, комунікативна, виховна.

2. Політична культура та її роль у політичному житті суспільства.

2.1. Політична культура і політична свідомість.

2.2. Сутність політичної культури у визнанні Г.Алмонда, С.Верби, Є.Вятра.

2.3. Якості, що визначають політичну культуру особи.

2.4. Типи політичних культур: патріархальна, підданицька, активістська.

3. Політика і мораль як система.

3.1. Сутність моралі.

3.2. Сучасні погляди на співвідношення політики і моралі.

Теми рефератів.

1.Фрмування політичної свідомості українського суспільства.

2. Політична культура політичної еліти України.

3. Політика і мораль у сучасній Україні.

Тестовий контроль № 8 з теми «Політична свідомість. Політична культура. Політична мораль»

1. Політична свідомість відображає:

а) характер відносин між суб’єктами політичної дії;

б) сукупність теоретичних і повсякденних знань, поглядів суспільства, окремої людини щодо політико-владних відносин.

в) вплив влади на суспільство і окрему людину;

г) взаємодію влади і інших суб’єктів політичної дії.

2. Формування політичної свідомості людини відбувається:

а) шляхом пізнання політичної системи, політичних процесів їх критичного осмислення та визнання ставлення до них;

б) шляхом голосування на виборах;

в) у процесі вивчення суспільних наук;

г) вірні відповіді а і в.

3. Основою формування політичної свідомості побутового рівня є:

а) постійне зацікавлене ознайомлення з інформаційними політичними програмами по радіо та телебаченні;

б) вивчення суспільних наук у середній та вищій школі;

в) участь у політичних акціях політичних партій;

г) емоційне сприйняття політичних процесів та їх осмислення.

4. Основою формування політичної свідомості теоретичного рівня є:

а) вивчення політичних наук, критичне осмислення політичних процесів;

б) участь у масових політичних акціях;

в) емоційне сприйняття тих чи інших політичних ідей та лозунгів;

г) віра у правильність дій політичної влади і сприйняття їх як єдино вірних і корисних для суспільства.

5. Ідеологічна функція політичної свідомості полягає:

а) у прихильності індивіда до тих чи інших політичних ідей;

б) у спрямованості індивіда, соціальної групи до захисту, відстоювання своїх політичних поглядів, переконань, ідей;

в) у розумінні політичних процесів;

г) у готовності до взаємодії з іншими учасниками політичних процесів.

6. Виховна функція політичної свідомості полягає:

а) у готовності індивіда, соціальної групи підтримувати владу;

б) у готовності індивіда підтримувати ту чи іншу політичну силу на виборах;

в) у згоді індивіда приймати участь у виборах;

г) у готовності індивіда до активної, усвідомленої участі у політичному житті суспільства.

7. Політична субкультура особистості проявляється у:

а) формуванні ставлення до політичних сил, політичних процесів;

б) усвідомленні і сприйнятті тих чи інших політичних поглядів;

в) визначенні політичних поглядів;

г) у політичній діяльності.

8. Політичну культуру особистості характеризують такі якості:

а) організаторські здібності, уміння згуртувати і мобілізувати людей;

б) широка загальна ерудиція;

в) високий рівень освіти (вища або середньо-спеціальна);

г) здатність підкорити свою волю волі владі.

9. Активістський тип політичної культури орієнтований на:

а) сильну орієнтацію на політичну систему і діяльність влади;

б) сильну орієнтацію на існуючу політичну систему і активну участь у політичному житі;

в) активну участь у політичному житті своєї общини, району;

г) критичне висловлювання щодо існуючої політичної системи.

10. Прихильники «об’єктивістського» погляду на мораль і політику вважають, що:

а) політика і мораль настільки специфічні, що спроба встановити між ними якийсь зв’язок неможлива;

б) узгодження політики і моралі залежить від ситуації;

в) політика і мораль несумісні за визначенням;

г) політика і мораль повинні співпадати.