- •Після вивчення курсу «Політологія» студент повинен:
- •11. Зміст навчальної програми
- •Питання тестового контролю по темах «Політологія як наука» та «Історія становлення політичної думки»
- •Тема 2. Політична система суспільства. Влада. Політичний режим. (4 год.)
- •2. Політична влада: сутність, типи, шляхи досягнення.
- •1. Політичні режими як спосіб функціонування політичної системи.
- •Тема 3. Держава і громадянське суспільство (2 год.)
- •Тема 4. Політичні партії. Суспільно-політичні організації та рухи. (2 год.)
- •1. Об’єктивні передумови та причини виникнення політичних партій.
- •2. Сутність політичних партій і їх роль у розвитку сучасних політичних систем.
- •3. Суспільно-політичні організації та рухи.
- •Тестове завдання № 6 по темі «Політичні партії. Суспільно-політичні організації та рухи».
- •Тема 5. Політична еліта та політичне лідерство. (2 год.)
- •Тестовий контроль №7 з теми «Політична еліта та політичне лідерство»
- •Тема 6. Політична свідомість. Політична культура. Політика і мораль. (2 год.)
- •Теми рефератів.
- •Тестовий контроль № 8 з теми «Політична свідомість. Політична культура. Політична мораль»
- •Тема 7. Вибори і виборчі системи. Людина і політика. (2 год.)
- •Теми рефератів.
- •Тестовий контроль № 9 з теми «Вибори і виборчі системи. Людина і політика».
- •Тема 8. Охорона здоров’я – структурна складова соціальної політики. (2 год.)
- •Теми рефератів.
- •Тестовий контроль № 10 з теми «Охорона здоров’я – структурна складова соціальної політики».
- •Іv. Тематичний план лекцій
- •V. Тематичний план семінарських занять
- •VI. Тематичний план самостійної роботи студентів
- •VII. Структура модуля
- •Форми проведення поточного та підсумкового контролю.
Питання тестового контролю по темах «Політологія як наука» та «Історія становлення політичної думки»
Заняття 1. Тест №1
1. Політика виникла:
а) в період первісно-общинного ладу;
б) в період розпаду первісно-общинного ладу;
в) із створення держави;
г) із створення феодальних держав.
Політика як термін походить від держави:
а) давньокитайської; в) шумерської;
б) давньоєгипетської; г) давньогрецької.
Політика це:
а) боротьба за владу та її здійснення;
б) мистецтво управління державою;
в) вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;
г) все вищеозначене.
На думку Платона «ідеальною державою» є:
а) монархія;
б) демократія;
в) аристократія;
г) олігархія.
«Ідеальна держава» Платона знайшла своє відображення у сучасних:
а) демократичних системах;
б) тоталітарних системах;
в) конституційних монархіях;
г) анархізмі.
«Політія» Арістотеля означає:
а) царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;
б) аристократію, що переймалась піклуванням про народ;
в) ліквідацію рабовласницької держави;
г) владу виборної більшості із кращих представників суспільства.
Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:
а) Платон;
б) Сократ;
в) Ціцерон;
г) Арістотель.
8. Особливістю Стародавньої політичної думки було те, що вона ґрунтувалась на:
а) збереженні рабовласницької держави;
б) знищенні рабства і перехід до республіки;
в) переході до демократичної системи з утвердженням права народу;
г) захисті монархії як єдиної на той час ефективної влади.
9. Головною проблемою Середньовіччя була:
а) розробка ефективної монархічної влади;
б) удосконалення ідей античних філософів про права народу;
в) пріоритетність світської і церковної влади;
г) ідеї парламентаризму.
10. Погляди Н. Макіавеллі щодо влади знайшли своє визначення і практичне втілення у тоталітарних системах тому, що вони:
а) стверджували незалежність світської влади від церкви;
б) уможливлювали ігнорування моральності у політиці заради досягнення високих політичних цілей;
в) виділяли політику як діяльність, що належить тільки владному прошарку суспільства і не допускає до себе народні маси;
г) дозволяли використовувати церкву для зміцнення світської влади.
Заняття 2. Тест № 2
Томас Гоббс відстоював:
а) абсолютну монархію як ефективну форму держави;
б) республіканський устрій держави;
в) теорію божественного походження держави і влади;
г) суверенітет народу.
Джон Локк започаткував основи:
а) ліберального напрямку політичної думки;
б) божественного походження держави і влади;
в) неподільності державної влади;
г) відсторонення народу від політичної діяльності.
Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:
а) неподільність і недоторканість державної влади;
б) основну мету діяльності влади – благо народу;
в) необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;
г) необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей.
4. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:
а) республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;
б) можливості відступу від принципів моральності політики;
в) необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;
г) необхідності постійного удосконалення структури влади.
5. І.Кант вважав, що:
а) право народу не може бути вище права держави;
б) справжнє призначення права полягає у тому, щоб гарантувати в державі умови самореалізації і свободи людини;
в) виконавча влада (монарха) повинна мати пріоритетність, щоб контролювати законодавчу та судову владу;
г) всі гілки влади повинні керувати правом і знаходитись у рівновазі одна до одної.
Концепція марксизму у політичній науці:
а) відстоює ідеї поглиблення лібералізму у плані розширення суверенітету народу;
б) базується на необхідності революційної зміни політичної системи буржуазної держави та встановленні прямого народовладдя;
в) політичним авангардом (передовим, провідником народних мас) повинні стати профспілки, які найбільш масові громадські організації пролетаріату;
г) розвиток суспільства повинен здійснюватись на основі послідовного і неухильного реформування політичної та економічної систем.
Основними засадами Кирило-Мефодіївського товариства були:
а) знищення кріпацтва, утворення та об’єднання християнських слов’янських республік на федеративних засадах;
б) реформування кріпацтва на основі освіченої монархії та збереженні єдності Російської імперії;
в) економічне і політичне об’єднання слов’янських народів навколо російського престолу на основі їх рівності та верховенства християнської моралі;
г) побудова економічного союзу незалежних християнських держав.
Володимир Антонович вважав, що:
а) польський період панування в Україні забезпечив утвердження в ній ідей рівності та демократії;
б) тільки в союзі з російським народом Україна може стати незалежною демократичною державою;
в) український народ нездатний і не хоче будувати власну державу. Допомогти йому в цьому повинні Європейські народи;
г) побудова незалежної національної держави є віковічним прагненням українців.
Михайло Драгоманов у своїх політичних поглядах відстоював:
а) необхідність «чистоти засобів», моральності у політиці;
б) революційний шлях перетворень в Україні і Росії та побудови незалежної держави;
в) нерозривність політичних перетворень в Україні і Росії;
г) принцип Н. Макіавеллі «ціль виправдовує засоби» в політиці.
Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:
а) інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;
б) інтереси бізнесу, як активної економічної сили;
в) інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;
г) вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства.