Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
141_vitch_st_suspnauk / пол_толог_я / Робоча програма з пол_толог_ї для в_тчизняних студент_в.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
329.22 Кб
Скачать

Питання тестового контролю по темах «Політологія як наука» та «Історія становлення політичної думки»

Заняття 1. Тест №1

1. Політика виникла:

а) в період первісно-общинного ладу;

б) в період розпаду первісно-общинного ладу;

в) із створення держави;

г) із створення феодальних держав.

  1. Політика як термін походить від держави:

а) давньокитайської; в) шумерської;

б) давньоєгипетської; г) давньогрецької.

  1. Політика це:

а) боротьба за владу та її здійснення;

б) мистецтво управління державою;

в) вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;

г) все вищеозначене.

  1. На думку Платона «ідеальною державою» є:

а) монархія;

б) демократія;

в) аристократія;

г) олігархія.

  1. «Ідеальна держава» Платона знайшла своє відображення у сучасних:

а) демократичних системах;

б) тоталітарних системах;

в) конституційних монархіях;

г) анархізмі.

  1. «Політія» Арістотеля означає:

а) царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;

б) аристократію, що переймалась піклуванням про народ;

в) ліквідацію рабовласницької держави;

г) владу виборної більшості із кращих представників суспільства.

  1. Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:

а) Платон;

б) Сократ;

в) Ціцерон;

г) Арістотель.

8. Особливістю Стародавньої політичної думки було те, що вона ґрунтувалась на:

а) збереженні рабовласницької держави;

б) знищенні рабства і перехід до республіки;

в) переході до демократичної системи з утвердженням права народу;

г) захисті монархії як єдиної на той час ефективної влади.

9. Головною проблемою Середньовіччя була:

а) розробка ефективної монархічної влади;

б) удосконалення ідей античних філософів про права народу;

в) пріоритетність світської і церковної влади;

г) ідеї парламентаризму.

10. Погляди Н. Макіавеллі щодо влади знайшли своє визначення і практичне втілення у тоталітарних системах тому, що вони:

а) стверджували незалежність світської влади від церкви;

б) уможливлювали ігнорування моральності у політиці заради досягнення високих політичних цілей;

в) виділяли політику як діяльність, що належить тільки владному прошарку суспільства і не допускає до себе народні маси;

г) дозволяли використовувати церкву для зміцнення світської влади.

Заняття 2. Тест № 2

  1. Томас Гоббс відстоював:

а) абсолютну монархію як ефективну форму держави;

б) республіканський устрій держави;

в) теорію божественного походження держави і влади;

г) суверенітет народу.

  1. Джон Локк започаткував основи:

а) ліберального напрямку політичної думки;

б) божественного походження держави і влади;

в) неподільності державної влади;

г) відсторонення народу від політичної діяльності.

  1. Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:

а) неподільність і недоторканість державної влади;

б) основну мету діяльності влади – благо народу;

в) необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;

г) необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей.

4. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:

а) республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;

б) можливості відступу від принципів моральності політики;

в) необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;

г) необхідності постійного удосконалення структури влади.

5. І.Кант вважав, що:

а) право народу не може бути вище права держави;

б) справжнє призначення права полягає у тому, щоб гарантувати в державі умови самореалізації і свободи людини;

в) виконавча влада (монарха) повинна мати пріоритетність, щоб контролювати законодавчу та судову владу;

г) всі гілки влади повинні керувати правом і знаходитись у рівновазі одна до одної.

  1. Концепція марксизму у політичній науці:

а) відстоює ідеї поглиблення лібералізму у плані розширення суверенітету народу;

б) базується на необхідності революційної зміни політичної системи буржуазної держави та встановленні прямого народовладдя;

в) політичним авангардом (передовим, провідником народних мас) повинні стати профспілки, які найбільш масові громадські організації пролетаріату;

г) розвиток суспільства повинен здійснюватись на основі послідовного і неухильного реформування політичної та економічної систем.

  1. Основними засадами Кирило-Мефодіївського товариства були:

а) знищення кріпацтва, утворення та об’єднання християнських слов’янських республік на федеративних засадах;

б) реформування кріпацтва на основі освіченої монархії та збереженні єдності Російської імперії;

в) економічне і політичне об’єднання слов’янських народів навколо російського престолу на основі їх рівності та верховенства християнської моралі;

г) побудова економічного союзу незалежних християнських держав.

  1. Володимир Антонович вважав, що:

а) польський період панування в Україні забезпечив утвердження в ній ідей рівності та демократії;

б) тільки в союзі з російським народом Україна може стати незалежною демократичною державою;

в) український народ нездатний і не хоче будувати власну державу. Допомогти йому в цьому повинні Європейські народи;

г) побудова незалежної національної держави є віковічним прагненням українців.

  1. Михайло Драгоманов у своїх політичних поглядах відстоював:

а) необхідність «чистоти засобів», моральності у політиці;

б) революційний шлях перетворень в Україні і Росії та побудови незалежної держави;

в) нерозривність політичних перетворень в Україні і Росії;

г) принцип Н. Макіавеллі «ціль виправдовує засоби» в політиці.

  1. Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:

а) інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;

б) інтереси бізнесу, як активної економічної сили;

в) інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;

г) вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства.