- •Після вивчення курсу «Політологія» студент повинен:
- •11. Зміст навчальної програми
- •Питання тестового контролю по темах «Політологія як наука» та «Історія становлення політичної думки»
- •Тема 2. Політична система суспільства. Влада. Політичний режим. (4 год.)
- •2. Політична влада: сутність, типи, шляхи досягнення.
- •1. Політичні режими як спосіб функціонування політичної системи.
- •Тема 3. Держава і громадянське суспільство (2 год.)
- •Тема 4. Політичні партії. Суспільно-політичні організації та рухи. (2 год.)
- •1. Об’єктивні передумови та причини виникнення політичних партій.
- •2. Сутність політичних партій і їх роль у розвитку сучасних політичних систем.
- •3. Суспільно-політичні організації та рухи.
- •Тестове завдання № 6 по темі «Політичні партії. Суспільно-політичні організації та рухи».
- •Тема 5. Політична еліта та політичне лідерство. (2 год.)
- •Тестовий контроль №7 з теми «Політична еліта та політичне лідерство»
- •Тема 6. Політична свідомість. Політична культура. Політика і мораль. (2 год.)
- •Теми рефератів.
- •Тестовий контроль № 8 з теми «Політична свідомість. Політична культура. Політична мораль»
- •Тема 7. Вибори і виборчі системи. Людина і політика. (2 год.)
- •Теми рефератів.
- •Тестовий контроль № 9 з теми «Вибори і виборчі системи. Людина і політика».
- •Тема 8. Охорона здоров’я – структурна складова соціальної політики. (2 год.)
- •Теми рефератів.
- •Тестовий контроль № 10 з теми «Охорона здоров’я – структурна складова соціальної політики».
- •Іv. Тематичний план лекцій
- •V. Тематичний план семінарських занять
- •VI. Тематичний план самостійної роботи студентів
- •VII. Структура модуля
- •Форми проведення поточного та підсумкового контролю.
Тема 4. Політичні партії. Суспільно-політичні організації та рухи. (2 год.)
1. Об’єктивні передумови та причини виникнення політичних партій.
1.1. Соціально-економічні та політичні умови, які викликали необхідність та уможливили створення політичних партій.
1.2. Яка з політичних теорій Нового часу «підштовхнула» суспільство до створення політичних партій?
1.3. Яка з політичних теорій обґрунтувала необхідність створення пролетарських партій? Яка мета цих партій?
1.4. Конкретні причини виникнення партій:
- перехід суспільства від одного соціально-політичного стану до другого (від феодалізму до капіталізму, від колонії до незалежності і ін.);
- виникнення протиріч між соціальними прошарками суспільства, класами;
- незадоволення значної частини суспільства існуючою політичною системою;
- етнічні, релігійні та інші протиріччя;
- формування національно-визвольних рухів.
2. Сутність політичних партій і їх роль у розвитку сучасних політичних систем.
2.1. Визначення партії як соціально-політичної організації та її основні ознаки.
2.2. Чинники, що визначають місце партії у політичній системі суспільства:
- відповідність існуючій системі;
- соціальна опора та підтримка партії;
- політична організація партії у різних сферах життя суспільства;
- самостійність партії;
організаційна структура, міжнародний авторитет.
Основні функції партії.
Класифікація партій.
Сутність партійних систем та їх типи:
однопартійні;
двопартійні;
багатопартійні:
а) з ведучою, лідируючою партією;
б) без визнаної партії-лідера.
3. Суспільно-політичні організації та рухи.
3.1. Умови створення суспільно-політичних організацій та рухів (СПО та СПР).
3.2. Відмінності СПО та СПР від політичних партій.
3.3. Роль СПО та СПР у формуванні правової держави та громадянського суспільства.
Тестове завдання № 6 по темі «Політичні партії. Суспільно-політичні організації та рухи».
Що з означеного обумовило необхідність створення партій?
а) перехід суспільства від одного соціально-політичного стану до іншого;
б) внутрішні протиріччя між соціальними групами суспільства, необхідність їх визначення та вирішення;
в) боротьба за владу;
г) все означене.
Можливість створення політичних партій зумовлене:
а) утвердженням громадянської та політичної свободи у суспільстві;
б) відстороненням церкви від політичної влади;
в) дозволом монарха;
г) зацікавленістю окремих осіб у політичному лідерстві.
Головною метою політичної партії є:
а) політична структуризація суспільства;
б) завоювання державної влади;
в) забезпечення добробуту і процвітання суспільства;
г) вихід на міжнародний рівень політичної діяльності.
Партія є найбільш політизованою громадською організацією тому, що вона:
а) виражає волю і інтереси певних соціальних груп суспільства;
б) має статут і програму своєї діяльності;
в) має головною метою завоювання влади і активно бореться за неї;
г) має вплив на владу, організовує політичні заходи (мітинги, маніфестації, страйки тощо).
Політична партія це добровільна організація, яка:
а) об’єднує у своїх рядах найбільш активну частину тієї чи іншої професійної групи з метою захисту її інтересів шляхом діалогу з роботодавцями чи владою;
б) об’єднує у своїх рядах найбільш активну і організовану частину соціальної спільноти для вираження і захисту її інтересів шляхом завоювання влади;
в) об’єднує у своїх рядах частину населення, яка має спільні погляди на ті чи інші проблеми з метою їх вирішення шляхом впливу (тиску, діалогу) на владу;
г) об’єднує у своїх рядах активну частину соціальної групи, яка здатна вирішити ті чи інші проблеми.
Для того, щоб партія займала достойне, гідне місце у політичному житті суспільства, мала належний вплив на нього вона повинна:
а) у повній мірі виконувати внутрішньо партійні і зовнішні функції;
б) приділяти увагу внутрішньопартійному будівництву;
в) менш за все перейматися внутрішніми функціями, а головну увагу зосередити на зовнішніх функціях, на рекламу своєї партії;
г) зосередитись на масових заходах: мітингах, маніфестаціях, страйках, розважальних акціях тощо.
Поділ партій на партії лівого, правого чи центристського спрямування має у своїй основі:
а) революційність чи реформаторство у діях;
б) внутрішню організаційну структуру та характер відносин між керівництвом і рядовими членами партії;
в) прогресивність або консервативність їхніх програм та стратегічний вибір суспільного розвитку;
г) соціально-класова база та джерела поповнення рядів партії.
Соціально-політичні рухи виникають як потреба:
а) організованої боротьби за владу;
б) захисту професійних інтересів;
в) об’єднання суспільства за різними ознаками (статевими, віковими, географічними, етнічними та ін.) з метою покращення, удосконалення можливостей задоволення їх інтересів;
г) різних соціальних спільнот і їх організацій шляхом впливу на державні владні структури досягають зміни на краще існуючих соціально-політичних та економічних умов життя.
Причинами виникнення суспільно-політичних рухів можуть бути:
а) відірваність влади від народу, його потреб і інтересів;
б) тривала криза у всіх або окремих сферах життя суспільства;
в) погіршення умов життя суспільства (зниження рівня життя, погіршення екології, зростання імпорту та тиск на національний бізнес);
г) все означене.
Суспільні та суспільні політичні рухи є передумовою:
а) зміцнення влади та посилення впливу на суспільство;
б) утвердження демократичних засад в країні та формування громадянського суспільства;
в) зростання авторитету політичних партій, що входять до влади;
г) зменшення впливу та авторитету партій у суспільстві.