Запитання для самоконтролю:

1. Що являє собою бюджетна класифікація?

2. У чому полягає значення бюджетної класифікації?

3. Яким є склад бюджетної класифікації?

4. Що являють собою доходи державного бюджету?

5. Чи відрізняються державні доходи та доходи державного бюджету?

6. Як класифікують доходи державного бюджету?

7. Що являють собою видатки державного бюджету?

8. Чи відрізняються державні видатки та видатки державного бюджету?

9. Як класифікують видатки державного бюджету?

10. Що являю собою процес секвестрації?

Тема 8. Місцеві фінанси

Головною передумовою існування місцевих фінансів як окремої та специфічної ланки фінансової системи країни є конституційне закріплення інституту місцевого самоврядування — прав територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення відповідно до чинного законодавства. Повноцінне функціонування місцевого самоврядування потребує розмежування завдань, повноважень і відповідальності між державою в особі її владних структур і органами місцевого самоврядування. Таке розмежування передбачає відповідний поділ джерел і забезпечення адекватними обсягами фінансових ресурсів, які надходять у розпорядження органів державної і місцевої влади.

Якщо причиною виникнення фінансів взагалі є поява держави та товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій та завдань, які покладаються на їх органи влади.

За своєю економічною суттю місцеві фінанси — це сукупність форм і методів створення фондів фінансових ресурсів для забезпечення органами місцевого самоврядування виконання покладених на них функцій у галузі економічного і соціального розвитку територій.

Місцеві фінанси реалізують свою економічну сутність через функції, які вони виконують, а саме: розподіл і перерозподіл ВВП; формування фіскальної політики на місцевому рівні; фінансування громадських послуг; забезпечення економічного зростання територій.

До складу місцевих фінансів відносять:

• місцеві бюджети

• місцеві позабюджетні фонди

• фінанси комунального сектора економіки

• місцеві позики

Головним інститутом в системі фінансів місцевих органів влади є місцевий бюджет. Структура місцевих бюджетів визначається адміністративно-територіальним поділом України. Кожна самостійна адміністративно-територіальна одиниця створює власний бюджет, який є фінансовою основою діяльності місцевих органів влади.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, що формуються і витрачаються на відповідній території. Сутність місцевих бюджетів необхідно розглядати у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів для розпоряджання нею місцевими органами самоврядування, і як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та Державним бюджетами та всередині сукупності місцевих бюджетів.

Згідно з існуючим територіальним устроєм до місцевих бюджетів належать республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районі, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету і фінансів розмежована. Всього місцевих бюджетів в Україні понад 12 тисяч. Найчисельніша група - це сільські, селищні та міські бюджети.

Серед доходів місцевих бюджетів виділяють власні, закріплені та регульовані.

До власних – відносять доходи, які формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади та згідно з його рішеннями. Власними є місцеві податки, збори та платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі та інші.

Закріплені доходи – це доходи, які закріплюються за певним бюджетом. Закріплені доходи зараховуються до місцевих бюджетів згідно законодавчих актів, які регулюють бюджетну систему країни та бюджетний процес.

Регульовані доходи – це доходи, які розподіляються між різними рівнями бюджетної системи. Окремі доходи можуть бути закріплені і регульовані. Уточнення переліку закріплених і регульованих доходів місцевих бюджетів в Україні здійснюється в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.

Видатки місцевих бюджетів відображають соціально-економічну політику країни, але на місцевому рівні.

В Україні розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності і, відповідно, видатки поділяються на три групи:

1. Видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, що забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і розташовані найближче до споживачів (фінансування установ і заходів суто місцевого значення). Фінансуються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

2. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян (фінансування установ та заходів, якими користується все населення району або міста обласного значення). Фінансуються з бюджетів міст республіканського підпорядкування АРК та міст обласного значення, а також районних бюджетів

3. Видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, що забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян усього регіону (фінансування спеціалізованих установ та послуг для окремих категорій населення, які можуть бути ефективними лише в межах області або республіки). Фінансуються з бюджету АРК та обласних бюджетів.

Міжбюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

У Бюджетному кодексі України передбачено спеціальний механізм міжбюджетних трансфертів — невідплатних та безповоротних платежів, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу. Згідно міжнародно визнаної термінології бюджетні дотації, субсидії та субвенції — це три види прямих бюджетних трансфертів. Дотація— асигнування з державного бюджету на покриття збитків, доплати на безповоротній основі. Субсидія застосовується з метою збалансування регіональних та місцевих бюджетів, зміцнення їх доходної бази та завжди передається безповоротно і безвідплатно з вищих ланок бюджетної системи нижчим ланкам для фінансування конкретних заходів і установ. Тобто субсидія має цільовий характер. Субвенція — це форма грошової допомоги місцевим бюджетам із Державного бюджету, яка призначена для конкретно визначеної цілі.