Запитання для самоконтролю:

1. Що являє собою державний кредит?

2. Які функції виконує державний кредит?

3. Які є форми державного кредиту?

4. Що являють собою державні позики?

5. за якими ознаками класифікуються державні позики?

6. Якими є джерела погашення державних позик?

7. Що являє собою державний борг?

8. Які є види державного боргу?

9. Що являє собою обслуговування державного боргу?

10. Що являє собою управління державним боргом?

11. Які є методи управління державним боргом?

Тема 11. Фінансовий ринок

Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є неcпівпадіння потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають у інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів в економіці країни і має своїм призначенням забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.

За економічною сутністю фінансовий ринок — це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.

Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватися в різних формах і різними методами, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку (рис. 6).

Рис. 6. Класифікація фінансового ринку

Основними ознаками структуризації фінансового ринку є: форма ресурсів і організація торгівлі ними.

За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів.

Ринок грошей має справу з короткотерміновими фінансовими активами, що є високоліквідними та малоризикованими. Придбання короткотермінових боргових зобов'язань здійснюється тільки у тимчасове користування. Інструментами цього ринку є короткострокові облігації, казначейські векселі і короткострокові комерційні векселі.

Ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових боргових зобов'язань. Включення довгострокових зобов'язань до ринку капіталів пояснюється саме тривалим терміном використання ресурсів, що певною мірою наближає їх за умовами кругообігу до власного капіталу. Ціною ресурсів на ринку капіталів є дивіденди та курсові різниці, а також проценти за довгостроковими позиками.

За організацією торгівлі фінансовий ринок поділяється на кредитний та ринок цінних паперів.

Кредитний ринок відображає ту частину фінансового ринку, яка функціонує на основі укладення кредитних угод. Він має договірний характер. На кредитному ринку центром концентрації і координації руху грошових потоків є комерційний банк.

Ринок цінних паперів являє собою особливу форму торгівлі фінансовими ресурсами, яка опосередковується випуском та обігом цінних паперів. На ринку цінних паперів центром торгівлі ними і, відповідно, ключовим суб'єктом цього ринку виступає фондова біржа.

Сутність фінансового ринку розкривається через функції, які він виконує. Вивчення підходів різних авторів до сукупності функцій фінансового ринку, дає змогу сформулювати наступний перелік основних функцій фінансового ринку:

• забезпечення такої взаємодії покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит та пропозицію на них;

• запровадження механізму викупу у інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цих активів. Викуп у інвестора фінансових активів забезпечують фінансові посередники, які в будь-який момент, коли це потрібно інвесторам, готові викупити фінансові активи, що тим належать. Чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому;

• сприяння знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєве зменшення витрат на проведення операцій та інформаційних витрат. Фінансові посередники, здійснюючи великі обсяги операцій по інвестуванню та залученню коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій з фінансовими активами через здійснення економії за рахунок масштабу операцій і вдосконалення процедур оцінювання цінних паперів, емітентів та позичальників;

• здійснення фінансового обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво, визначаючи при цьому найбільш ефективні напрямки вкладання коштів;

• вплив на грошовий обіг та прискорення обороту капіталу, що сприяє активізації економічних процесів. Фінансовим ринком створюються умови для безупинного переміщення грошей у процесі здійснення різноманітних платежів і регулювання грошової маси в обігу;

• забезпечення здійснення страхової діяльності та формування умов для мінімізації ризиків.

Як зазначалось вище, суб’єктами фінансового ринку виступають держава, професійні учасники ринку, підприємства та організації, населення та іноземні учасники ринку (рис. 7).

Рис. 7 Суб’єкти фінансового ринку

Держава виступає на фінансовому ринку одночасно як позичальник або інвестор фінансових активів та як регулятор фінансового ринку. Першу роль вона виконує, розміщуючи на зовнішньому та внутрішньому ринках свої зобов’язання або купуючи фінансові активи інших емітентів. Виконання державою функції регулювання фінансового ринку здійснюється з метою забезпечення його ефективного функціонування, захисту прав всіх учасників ринку, контролю за прозорістю та відкритістю ринку. Реалізація даної функції здійснюється через прийняття відповідних нормативно-правових актів з питань функціонування ринку, регулювання прав і обов’язків усіх його учасників, а також контроль за дотриманням законодавства у цій сфері.

Професійні учасники ринку – фінансові інститути та інститути інфраструктури (організатори торгівлі), що забезпечують стабільне функціонування ринку, купівлю-продаж фінансових активів на постійній та впорядкованій основі, скорочення ризиків та витрат при проведенні фінансових операцій.

Фінансові інструменти — різноманітні активи, які обертаються на ринку, є законними вимогами власників цих активів на отримання певного (як правило, грошового) доходу в майбутньому і за допомогою яких реалізуються операції на фінансовому ринку.

Фінансові інструменти, які обертаються на окремих сегмен­тах фінансового ринку, характеризуються на сучасному етапі великою різноманітністю.

1. За окремими видами фінансових ринків розрізняють наступ­ні інструменти, які їх обслуговують:

• інструменти ринку позичкових капіталів, що включають гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку;

• інструменти ринку цінних паперів - різноманітні цінні папери, що обертаються на цьому ринку;

• інструменти валютного ринку, до яких відносять іноземну валюту, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

• інструменти страхового ринку - страхові послуги, які про­понуються на продаж (страхові продукти), а також розрахункові документи та окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок;

• інструменти ринку золота (срібла, платини) та дорогоцінного каміння, що включають вказані види цінних металів та каменів, які купуються з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також розрахункові документи і цінні папери, що обслуговують цей ринок;

• інструменти ринку нерухомості, до яких відносять цінні папери та документи, що засвідчують право власності на той чи інший вид нерухомості