
- •Міністерство освіти і науки , молоді та спорту украни
- •Робоча програма варіативної навчальної дисципліни Спецкурс: «Фізіологія вегетативної нервової системи»
- •1.Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Навчально – методичні матеріали для проведення лекцій
- •Лекція № 2
- •Конспект лекційного заняття
- •Лекція №3
- •Конспект лекційного заняття
- •Відмінності парасимпатичної системи від симпатичної
- •Полінергічна передача.
- •Лекція № 4
- •Адреночутливі нейрони.
- •Холі чутливі нейрони
- •Серотонін чутливі нейрони
- •Чутливі до атф пулінергічні нейрони
- •Лекція №5
- •Спинальні механізми:
- •Супрасипальні механізми.
- •Кортикальне представництво.
- •Чутлива ланка.
- •Лекція №6
- •Супраспинальні механізми:
- •Кортикальне представництво.
- •Рефлекторні реакції при подразненні чутливої ланки
- •Синаптична передача.
- •Лекція №7
- •Аферентний (чутливий) ланцюг дуги вегетативного рефлексу
- •Лекція №8
- •План лекційного заняття :
- •Література
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні ефекти, пов’язані зі стимуляцією постсинаптичних а- і ß-адренорецепторів
- •План лекційного заняття
- •Література
- •Конспект лекційного заняття
- •Навчально – методичні матеріали для проведення лабораторних занять Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6
- •Лабораторна робота №7
- •Лабораторна робота № 8
- •Лабораторна робота № 9
- •Лабораторна робота № 10.
- •Лабораторна робота № 11
- •Лабораторна робота № 12
- •Навчально – методичні матеріали для самостійної роботи студентів Теоретичні питання для самостійної роботи
- •Тема 1. Структурно-функціональна організація автономної нервової системи, її роль у регуляції вісцеральних функцій
- •Тема 2: Визначення тонусу автономної нервової системи.
- •Тема 3. Роль стріопалідарної системи та мозочка в регуляції рухових функцій організму
- •Тема 4. Роль рефлексів стовбура мозку в регуляції рухових функцій
- •Тема 5. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Методи контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Організація та проведення змістовного модульно-рейтингового контролю
- •Пам’ятка для студентів
- •Форми контролю, умови рейтингової оцінки, критерії оцінювання
- •Критерії оцінювання теоретичних знань та практичних навичок
- •Завдання для мкр
- •Варіант №3
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №2
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №3
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №4
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №5
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №8
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •Варіант №9
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №10
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №16
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №18
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №19
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №20
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №21
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
- •3. Ситуаційна задача
- •Варіант №25
- •1. Запитання
- •2. Тести
- •3. Ситуаційна задача
Лабораторна робота № 4
Тема: Спостереження моторики кишок та її змін при подразненні блукаючого нерва.
Мета і завдання:Спостереження рухів кишок у тварин. Визначення характеру рухів і змін їх при подразненні блукаючого нерва.
Матеріали та обладнання:набір хірургічних інструментів та матеріалів, операційний столик для дрібних тварин, шприц, салфетки, підігрітий розчин Рінгера, нембутал для наркозу, бинти, електростимулятор.
Об'єкт дослідження:кріль або морська свинка.
Питання для теоретичної підготовки:
1. Рухова функція органів травлення.
2. Види рухів кишкової трубки, їхня роль.
3. Регуляція рухової функції травних органів.
Хід роботи
Наркотизованого нембуталом (40 мг/кг внутрішньо черевно) кроля (або морську свинку) фіксують на операційному столику на спині. Розрізують шкіру на шиї, відшукують і препарують блукаючий нерв, підводять під нього лігатуру. По білій лінії розрізують черевну порожнину, краї розрізу обкладають салфетками, змоченими підігрітим розчином Рінгера, на них викладають частину тонких кишок. Спостерігають 10—15 хв перистальтику кишок. Потім на блукаючий нерв (ближче до голови) накладають лігатуру і перерізають нерв вище лігатури. Під периферичний кінець блукаючого нерва підводять електроди і подразнюють його серією електричних імпульсів від електростимулятора. Спостерігають рухи кишок, зазначають зміни їх.
Оформлюють протокол, роблять висновки.
Лабораторна робота № 5
Тема: Спостереження периферичного кровообігу жаби.
Рух кровів периферичних судинах жаби (у плавальній перетинці, язику, брижі) можна спостерігати під мікроскопом.
Мета і завдання. Визначити різницю в швидкості руху крові в різних судинах і вплив на неї різних факторів.
Матеріали та обладнання: мікроскоп, препарувальний набір, дощечка з отворами, шпильки, вата, розчин Рінгера, ефір, бинт, скипидар, шматочки льоду.
Питания для теоретичної підготовки:
1.Види кровоносних судин, їхня функціональна характеристика.
2. Фактори, що впливають на швидкість рух у кровів судинах.
3. Лінійна та об'ємна швидкість кровотоку, їхні відмінності.
4. Час кругообігу крові.
5. Лінійна швидкість руху крові в різних ділянках судинного русла.
Хідроботи : Знерухомлену ефірним наркозом жабу кладуть спинкою вверх на дощечку з отворами (рис. 2). Над отвором шпильками розтягують плавальну перетинку (звичайно між II і III пальцями), язик або брижу (петлю тонкої кишки при цьому витягують через розріз бокової стінки живота); орган закріплюють шпильками до дощечки (див. рис. 1).Не слід над то розтягувати органи, щоб не перешкодити. кровообігу. Розтягнуту тканину треба періодично змочувати розчином Рінгера (ватним тампоном), щоб не висихала. Для роботи потрібне добре освітлення. При малому збільшенні знаходять судини, спостерігають рух крові в них. Спостерігаючи кровообігу периферичних судинах, звертають увагу на безперервність руху крові в них; швидшсть руху крові в різних відділах кровоносного русла (артеріях, венах, капілярах) різна; швидкість кровотоку різна по осі судини і біля стінки її; при проходженні еритроцитів по капілярах, які мають діаметр вужчий за еритроцит, форма останнього може змінюватися.
Провести спостереження руху кровів периферичних судинах за таких умов:
1.Без застосування будь-яких впливів.
2.При подразненні тканин досліджуваного органа нанесенням
краплини скипидару.
3.При охолодженні тканин жаби шматочками льоду.
Оформити протокол. Замалювати спостережувану картину руху крові в артеріях, капілярах, венах, а також при дії скипидару та холоду (льоду).
Контрольні запитання:
1. Як відрізняється рух крові в різних відділах периферичного судинного русла (артеріях, венах, капілярах)?
2. Як змінюється характер руху крові в судинах при охолодженні тканини, при подразненні?