Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Консп_лекц_Ймовірн1.doc
Скачиваний:
213
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
2.63 Mб
Скачать

1.3.2. Формула повної ймовірності

Часто для вивчення випробування, з яким пов’язана подіяA, корисно ввести до розгляду події Hk, для яких із тих чи інших міркувань відомі ймовірності P(Hk), P(A/Hk).

Теорема. Нехай подіїHk (k1,...,n) складають повну систему. Тоді для будь-якої події Aсправедлива рівність

P(A)  P(H1P(A/H1) + ... + P(HnP(A/Hn). (5)

Доведення. Оскільки H1H2...Hn, то подію A можна представити у вигляді суми попарно несумісних подій A A·H1A·H2...A·Hn (мал.1.8).

Послідовно застосовуючи теореми додавання та множення ймовірностей (формули (1) розділу 1.2 та формули (2) розділу 1.3), одержимо:

.

Якщо P(Hi)0, то відповідна складова у сумі повинна бути опущена.

Інколи формулою повної ймовірності називають співвідношення

P(A)  P(A·Hi).

Приклад 1. По каналу зв’язку можуть передаватись з ймовірностями, рівними p0 та p1 1 – p0, два сигнали – "0" та "1". Внаслідок дії перешкод можливі викривлення сигналів: "0" переходить в "1" з імовірністю p0,1, а "1" в "0" з імовірністю p1,0 (мал.1.9). Яка ймовірність одержати на приймальному кінці каналу сигнал "0"?

Розв’язок. Розглянемо припущення: H0 – послано сигнал "0", H1 – послано "1". Нехай подія A – це одержання сигналу "0". Тоді P(A/H0)1 – p0,1, P(A/H1)p1,0, P(H0)p0, P(H1)1 – p0. З формули повної ймовірності (9) маємо: P(A)  p0 (1 – p0,1) + (1 – p0p1,0.

Приклад 2. Система складається з п’яти незалежних елементів, з’єднаних так, як показано на мал.1.10.а). Знайти надійність (ймовірність безвідмовної роботи) системи, якщо надійність k-го елемента дорівнює pk.

Розв’язок. Нехай подія A означає, що система працює безвідмовно. Розглянемо такі припущення: H1 – п’ятий елемент працює безвідмовно, H2 – п’ятий елемент виходить з ладу. Надійність системи при умові безвідмовної роботи п’ятого елемента – P(A/H1) – співпадає з надійністю системи, зображеної на мал.1.10.в). Отже, на основі результату прикладу 2.б) пункту 1.3.1, одержимо:

P(A/H1)  (p1+p3 – p1·p3)·(p2+p4 – p2·p4).

Якщо п’ятий елемент виходить з ладу, то надійність системи – P(A/H2) – співпадає з надійністю системи, зображеної на мал.1.10.б). Скористаємося результатом прикладу 2.а) пункту 1.3.1:

P(A/H2)  p1·p2+p3·p4 – p1·p2·p3·p4.

Оскільки за умовою задачі P(H1)  p5 , а P(H2) 1– p5, то за допомогою формули повної ймовірності знаходимо:

P(A)  p5·(p1+p3 – p1·p3)·(p2+p4 – p2·p4)+(1 – p5)·(p1·p2+p3·p4 – p1·p2·p3·p4).

У тому випадку, коли всі елементи працюють з однаковою надійністю (pip): P(A)  p2·(2+2p – 5p2+2p3).

Зауваження.Припустимо, що деяка система може знаходитись в одному з станів E1, E2,...,En (наприклад, система, що складається з двох однотипних пристроїв, які відразу після виходу з ладу починають ремонтувати, може знаходитись в одному з чотирьох станів: E1 – обидва пристрої працюють, E2 – перший ремонтується, другий працює, E3 – другий ремонтується, перший працює, E4 – обидва ремонтується). Позначимо через Ek(s) подію, яка означає, що на момент часу s система знаходиться у стані Ek. Припустимо, що умовні ймовірності P(Ej(t+s)/Ek(s)) переходу системи із стану Ek в момент часуs в стан Ej в момент часу t+s залежать тільки від тривалості проміжку часу [st+s] і не залежать від його положення на осі часу (мал.1.11). Назвемо ці умовні ймовірності перехідними ймовірностями системиі введемо позначення

P(Ej(t+s)/Ek(s)) = pkj(t), s0, t>0.

Скористаємося формулою повної ймовірності для виведення рівняння, якому задовольняють перехідні ймовірності.

Оскільки подіїE1(s), E2(s),..., En(s) складають повну систему, то перехід від стану Ei в момент часу 0 у стан Ej в момент часу t+s можна виконати nспособами (мал.1.12):

Будемо вважати, що поведінка системи на проміжку часу [st+s] визначається її станом на момент часу s і не залежить від поведінки системи на проміжку часу [0; s]. Оскільки стан Ei системи у початковий момент часу не впливає на перехід системи із стану Ek в момент часу s в стан Ej в момент часу t+s, то

.

Застосуємо тепер формулу повної ймовірності:

Таким чином, перехідні ймовірності задовольняють рівнянню Колмого­рова-Чепмена

. (6)