- •Конспект лекцій з курсу
- •Математичної статистики “ Розділ “теорія ймовірностей”.
- •Передмова
- •1.Основні поняття теорії ймовірностей
- •1.1. Випадкові події та їх алгебра
- •1.1.1. Первісні поняття. Подія
- •1.1.2. Алгебра випадкових подій.
- •1.2. Аксіоми та властивості ймовірності
- •1.2.1. Частота та ймовірність випадкової події
- •1.2.2. Аксіоми ймовірності та її властивості.
- •1.2.3. Принцип практичної вірогідності
- •1.3. Теорема множення та її наслідки
- •1.3.1. Умовна ймовірність
- •1.3.2. Формула повної ймовірності
- •1.3.3. Теорема гіпотез (формулиБейєса)
- •1.4. Випробування із скінченною кількістю наслідків
- •1.4.1. Класичне означення ймовірності
- •1.4.2. Комбінаторні методи підрахунку кількості наслідків
- •1.5. Повторні випробування
- •1.5.1. Схема я.Бернуллі. Узагальнення а.Маркова
- •1.5.2. Асимптотичні формули для схеми Бернуллі.
- •2.Випадкові величини
- •2.1. Одновимірні випадкові величини
- •2.1.1. Випадкова величина та її функція розподілу
- •2.1.2. Дискретні випадкові величини
- •2.1.3. Неперервні випадкові величини
- •2.1.4. Перетворення розподілів
- •2.2. Випадкові вектори
- •2.2.1. Функція розподілу випадкового вектора
- •2.2.2. Дискретний випадковий вектор
- •2.2.3. Неперервний випадковий вектор
- •2.2.4. Найважливіші види двовимірних розподілів.
- •2.2.5. Закон розподілу суми випадкових величин
- •2.2.6. Ентропія і інформація
- •3.Числові характеристики випадкових величин
- •3.1. Математичне сподівання та його властивості
- •3.1.1. Стійкість середнього арифметичного
- •3.1.2. Математичне сподівання випадкової величини
- •3.1.3. Математичне сподівання функції випадкової величини
- •3.1.4. Математичне сподівання функції випадкового вектора
- •3.1.5. Кореляційний момент випадкових величин
- •3.2. Дисперсія випадкової величини
- •3.2.1. Дисперсія випадкової величини та її властивості
- •3.2.2. Дисперсія суми випадкових величин
- •3.2.3. Нерівність п.Чебишева
- •3.3. Кореляція
- •3.3.1.Коефіцієнт кореляції та кореляційна матриця
- •3.3.2. Регресія
- •3.4. Прикладні задачі
- •3.4.1. Теорія масового обслуговування.
- •3.4.2. Найпростіші задачі теорії надійності
- •Додатки
- •Література
1.Основні поняття теорії ймовірностей
1.1. Випадкові події та їх алгебра
1.1.1. Первісні поняття. Подія
Теорія ймовірностей вивчає математичну модель випробування (досліду,експерименту), наслідок якого неможливо передбачити. При цьому припускається, що таке випробування може бути повторено необмежену кількість разів при незмінних основних умовах. Комплекс другорядних умов, які неможливо проконтролювати, змінюється від випробування до випробування. Саме ці умови приводять до того, що результати однотипних випробувань можуть бути різними.
Приклад 1. Підкидається монета. Результатом випробування (спостереження) є випадання монети гербом або ціною вгору.
Урахувати всі причини, що впливають на результат випробування з підкиданням монети, неможливо. Деякі з цих причин невідомі, а вплив інших (опір повітря, пружні властивості монети і поверхні, на яку вона падає, висота підйому монети, кутова швидкість і т.д.) вдається оцінити тільки приблизно. Тому неможливо точно передбачити впаде в даному випробуваннімонета гербом вверх чи ні. Однак, є можливість оцінити, як часто монета, якупідкидають багато разів,впаде гербом вгору.
Позначимо через множину наслідків випробування, що розглядається. Множината її різні підмножини використовуються при побудові імовірносної моделі цього випробування. Множину називаютьпростором елементарних подій. При цьому, кожному наслідку випробування ставиться у відповідність одна і тільки одна точка простору–елементарна подія.Випадкова подія(далі простоподія) – будь-який факт, який може наставати чи не наставати в результаті проведення випробування. Позначають випадкову подію, як правило, великими літерами латинського алфавіту. Для кожної випадкової подіїA і кожної елементарної подіїможна сказати, сприяє чи ні елементарна подіяпояві подіїA. ПодіюA можна розглядати як підмножину, яка складається з тих точок, що сприяють появі подіїA.
Малюнок 1.1 відповідає тому випадку, коли елементарна подія 1сприяє подіїAа елементарна подія2не сприяє.
Множинаможе бути як дискретною (мал.1.2а), так і неперервною (мал.1.2б,в). У першому випадку вона складається із скінченної або зчисленної (такої, яку можна перерахувати) кількості точок, а у другому – із незчисленної кількості точок.
Приклад 2. Підкидається гральний кубик (кубик, зроблений з однорідного матеріалу, грані якого позначені числами 1,2,3,4,5,6). Результатом випробування (спостереження) є число, що випало на верхній грані кубика.
Простір складається з шести точокi, де черезiпозначено елементарні події, що відповідають випаданню грані, на якій написано числоi (i1,2,3,4,5,6):{1,2,3,4,5,6}. ПодіїA (випадання парного числа) сприяють елементарні події2,4,6–A{2,4,6}.
Приклад 3. Монета підкидається до першого випадання герба.
Простір складається зі зчисленної кількості точокi, де черезiпозначено елементарну подію, що відповідає випаданню ціни(Ц)в першихi–1підкиданнях монети і герба(Г)приi-му підкиданню. Отже,1–Г,2–Ц1Г,3–Ц1Ц2Г, ...,n –Ц1Ц2...Цn-1Г, ...,–Ц1Ц2...Цn...(- відповідає випадку, коли герб не з’являється ніколи) і{,1,2,3, ...}.
Нехай подія A – це випадання герба при другому підкиданні монети, а подіяB – випадання герба не раніше другого підкидання. Тоді подіїAсприяє лише елементарна подія2–A{2}, а подіїB– елементарні події2,3, ...,–B{2,3, ...,}.
Приклад 4. Визначається термін безвідмовної роботи приладу. Простірскладається з незчисленної множини додатних чисел (ці числа не можна перерахувати та пронумерувати).
Нехай подія A полягає в тому, що прилад працював не більше 100 годин. Тоді{t: t>0}, аA{t: 0<t<100}.
Приклад 5. Проводиться стрільба по плоскій круглій мішені радіусаRкулею, розмірами якої можна знехтувати (кидається точка на площину).
Елементарною подією є точка попадання в мішень (припускаємо, що непопадання умовами випробування виключається). Простірскладається з незчисленної множини точок, які неможливо пронумерувати{ (x,y): x2+y2 R2},(x,y)– прямокутні координати точки попадання в системі координат, початок якої співпадає з центром мішені (мал. 1.2.в).
Нехай події Aта B полягають в тому, що точка попадання знаходиться відповідно на відстаніR/2 і на відстані, не меншій, ніжR/2. ТодіA{ (x,y): x2+y2 R2/4},B{(x,y): R2/4 x2+y2 R2}.
Зауваження. У зв’язку з прикладом 5 відзначимо:
1. Якщо нас цікавить тільки відстань від точки попадання до центра мішені, то доцільно ототожнити всі точки, які знаходяться на колі x2+y2r2, r[0,R]. Це приводить нас до одномірного простору елементарних подій1{[0,R]}, який має простішу структуру, ніж(мал.1.2.б). ПодіяA співпадає з елементарною подією R/2.
2. Нехай мішень розбита концентричними колами x2+y2 (kR/10)2 (k1,2,3...,10)на 10 зон, кожна з яких відповідає певному числу вибитих очок (мал.1.3). Усі точки, що попадають в одну зону, вважатимемо тотожними. В результаті приходимо до дискретного простору2{}(мал.1.2.а). ПодіїBсприяють елементарні події, , .
Подія, що наступає при будь-якому наслідку випробування, називаєтьсявірогідною. Вона співпадає з множиноюі позначається надалі також літерою Подія, яка не наступає ні при жодному з наслідків випробування називаєтьсянеможливою. Вона співпадає з пустою множиною і надалі позначається символомВ умовах прикладу 2 випадання не більше шести очок – вірогідна подія, а випадання семи очок – неможлива.
Відзначимо, що коли дискретний простір якогось випробування складається зnточок, то кількість всіх подій, пов’язаних з цим випробуванням дорівнює 2n.
Подія , яка полягає в тому, що подіяА не наступає, називаєтьсяпротилежноюподіїА або запереченням А (доповнює множинуАдо: \А). В умовах прикладу 2 подія{1,3,5}.