Забезпеченість матеріальними і паливно-енергетичними ресурсами (підрозд. 3.2. Кр)

Однією з умов функціонування виробництва є його повна та своєчасна забезпеченість необхідними ресурсами.

Відповідно до технологічної схеми на даному підприємстві спочатку виробляють харчову кислоту, а потім шляхом її перекристалізації одержують реактивну. У зв'язку з цим витрати сировини і матеріалів вимагає тільки виробництво харчової кислоти. А випуск реактивної кислоти (перекристалізація харчової кислоти) пов'язаний зі споживанням лише енергоресурсів (пари, води, стиснутого повітря, хладоагента і незначної кількості електроенергії). У додатку К представлено вихідні дані для розрахунку потреби в ресурсах окремо по харчовій і реактивній кислоті.

Енергоспоживання для технологічних потреб основного виробництва визначає річну потребу в енергоресурсах. На підставі питомої витрати енергоресурсів (див. табл. Ж.6) можна розрахувати річну потребу в них для виробництва харчової та реактивної кислоти, дані про котру в даній курсовій роботі становлять інтерес при розрахунку собівартості річного випуску.

Вихідні дані до розрахунку потреби в енергоресурсах на випуск кислоти реактивної чистоти при потужності виробництва 500 т у рік (базовий варіант КР) приведені в табл. Ж.6).

Утилізація відходів вимагає додаткової витрати пари, води й електроенергії, річна витрата яких для базового варіанта КР зазначена у табл. Ж.7, а для власного варіанта КР повинна бути розрахована на базі питомих витрат наведених в тій же табл. Ж.7 та річного випуску продукції із відходів.

Обсяг виробництва та виробнича програма (підрозд. 3.2 кр)

В даній курсовій роботі, з огляду на умови передоплати в процесі реалізації продукції, обсяг виробництва прийнято на рівні виробничої потужності.

Дані про потужність виробництва харчової і реактивної кислоти базового варіанта КР приведені в методичних вказівках до самостійної роботи. Випуск виробленої харчової кислоти визначається як потужність виробництва (валовий випуск) з урахуванням її використання: за мінусом витрати на випуск реактивної кислоти (у=1,3 т/т) і втрат на фасовку (y=1,001т/т). Вихід продуктів із відходів у розрахунку на 1 т харчової кислоти складає: міцелію сухого – 0,23 т, вологого – 1,15 т, фільтрату цитрату кальцію – 1,5 т, цитрогіпсу – 1,3 т. З огляду на зазначений вихід і потрібно розраховувати їх виробничу потужність. В закінченому вигляді, тобто з урахуванням річної вартості кожного виду продукції, виробнича програма може бути розроблена після формування цін на продукцію.

Вартість річного випуску реалізованої продукціїрозрахувати аналогічно для приведеного нижче асортименту у кількості, передбаченій для реалізації, з огляду на виробничу потужність у даному разі – валовий випуск харчової кислоти (3000 т/рік за базовим варіантом реконструкції), т/рік:

1. кислота харчова упакована– 1879,5;(3000-1,3*500-1,001*470);

2. кислота харчова в дрібній розфасовці– 470,0;

3. кислота реактивної кваліфікації– 500,0;

4. крім того, реалізована продукція із відходів, еквівалентна валовому випуску харчової кислоти т/рiк:

4.1) міцелій сухий– 690,0,(0,23*3000);

4.2) фільтрат цитрату кальцію– 4500,0,(1,5*3000);

4.3) цитрогіпс– 3900,0.(1,3*3000).

Таблиця 3.8 – Визначення виробничої потужності (обсягу реалізації) продукції після реконструкції, т/рік ¹⁾

Назва продукту	Базовий варіант КР	Власний варіант КР
Харчова кислота, валовий випуск2)	3000 (М1)	за завданням (М2)
Харчова кислота реалізована, у т.ч. упакована	1879,5 (3000-1,001*470-1,3*500)	за різницею між валовим випуском та напівфабрикатом
фасована	470	16% від потужності (валового випуску) харчової кислоти
Реактивна кислота	500 (М1/)	за завданням (М2/)
Міцелій сухий	690 (0,23*3000)	0,23*М2
Фільтрат цитрату кальцію	4500 (1,5*3000)	1,5*М2
Цитрогіпс	3900 (1,3*3000)	1,3*М2

____________

¹⁾ – розрахувати цифри власного варіанта

²⁾ - на рівні виробничої потужності

Усі підрозділи, як показано вище, стосуються вихідних даних з обґрунтування доцільності реконструкції виробництва кислоти. Інформація до них, як зазначено вище, міститься, в основному, в вищезгаданих методичних вказівках до сам. роботи [15].

3.3.3 Розрахунок техніко-економічних показників виробництва продукції підприємства після реконструкції (вартісна оцінка витрат і результатів інвестування реконструкції, пі дрозд. 3.3 КР)

Функціонування виробництва вимагає не тільки одноразових витрат (інвестиції на будівництво об'єкта і закупівлю устаткування), але і повсякденних поточних витрат. Якщо виробничі результати після реконструкції компенсують витрати, необхідні для її здійснення та забезпечать нормальний прибуток, значить реконструкція ефективна і тим ефективніша, чим більший приріст прибутку буде забезпечено у порівнянні з діючим виробництвом. Тому оцінюванню ефективності інвестиційного проекту реконструкції виробництва, як і будь-якого іншого господарського рішення, повинна передувати техніко-економічна оцінка виробництва, що передбачає розрахунок основних техніко-економічних показників роботи виробництва в умовах реалізації цього проекту (у даному випадку після реконструкції) і, у кінцевому рахунку – прибутку від реалізації харчової та реактивної кислоти і продуктів з відходів.

Тому до системи техніко-економічних показників, що характеризують витрати на виробничу діяльність підприємств (цехів, виробництв), для визначених потужності виробництва, обсягу виробництва та виробничу програму, у першу чергу відносяться:

сума інвестицій(капітальні витрати – на стадії будівництва), що переходять у вартість основних виробничих фондів на стадії експлуатації, і відповідні їм:

витрати на утримання та експлуатаціюосновних виробничих фондів (окремо для активної частини здебільшого, устаткування, окремо для пасивної частини – здебільшого, для будівель й споруд);

чисельністьобслуговуючого персоналу за відповідними категоріями;

річний фонд оплати праці,середньомісячна заробітна плата одного робітника (працюючого);

питомі витратисировини, матеріалів, палива й енергоресурсів;

річна потребав матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсах;

собівартість одиниці виробленої продукції;

собівартість валового випуску продукції (виробів);

собівартість одиниці реалізованої продукції (виробу);

собівартість річного обсягу виробництвареалізованої продукції одного виду чи груп продуктів (у комплексному виробництві, у варіантах технічного рішення під час переробки відходів у продукцію тощо).

Показники, покликані оцінити виробничі результати, наступні:

потужність виробництва;

виробнича програма;

річний випуск продукції в натуральному виразі;

ціна одиниці виробу;

вартість валової виробленої продукції;

обсяг реалізованої продукції чи обсяг продажу.

Кінцевий фінансовий результат випуску продукціїхарактеризує прибуток від реалізації;фінансовий результат здійснення інвестицій– економічний ефект;ефективність виробництва– рентабельність виробництва (рентабельність капіталу, рентабельність продажу, рентабельність продукції тощо), аефективність інвестицій– індекс дохідності, внутрішня норма доходності.

Отже, для обґрунтування й оцінки ефективності інвестиційного проекту повинні бути розраховані в зазначеній послідовності практично всі перераховані вище показники, а для інвестиційного проекту, що включає природоохоронні об'єкти, – ще й інші показники, такі як, наприклад, економія платежів за викиди та скидання і утримання відходів, економія по оплаті за землю і тощо. У даному випадку всі показники повинні бути розраховані окремо для харчової кислоти, реактивної та продуктів з відходів, і у визначеній послідовності, у такій здебільшого, яка приведена вище. Їхній рівень, наприклад, сума інвестицій (додаткових капіталовкладень) на реконструкцію, чисельність, собівартість та інші залежать від потужності виробництва і відповідно – від річного випуску продукції. Тому перша група показників, на яку варто звернути увагу, згідно з завданням до курсової роботи – це виробнича потужність, номенклатура й асортимент продукції, її валовий і товарний випуск.Варто мати на увазі, щособівартість харчової кислоти необхідно розраховувати для валового випуску, а собівартість реалізованої продукції та обсяг реалізації – для виробленої (товарної) продукції, тобто для той кількості харчової кислоти, яка буде реалізовуватись, а саме – без урахування напівфабрикатів.

Розрахунок проектних основних техніко-економічних показників виробництва здійснити за наступним порядком:

1. після складання виробничої програми (табл. 3.8) сума інвестицій на реконструкцію у вигляді зведеного КФР за аналогією з базовим варіантом зведеного КФР на будівництво за спеціально розробленим алгоритмом (табл. 3.9), з подальшими розрахунками, наведеними у п.п. 2) – 4);

2. вартість основних виробничих фондів (ОВФ) на основі цих додаткових капіталовкладень;

3. загальна вартість ОВФ (за рахунок додаткових капіталовкладень та залишку ОВФ діючого виробництва);

4. розподіл загальної вартості ОВФ та вартості безпосередньо основних виробничих об’єктів по окремих видах продукції: харчової кислоти (упакованої та фасованої), реактивної кислоти і продукції з відходів;

5. витрати на утримання і експлуатацію ОВФ, включаючи амортизаційні відрахування (табл. 3.10);

6. чисельність персоналу по об’єктах (цехах чи продуктах) (табл. 3.11);

7. річний фонд оплати праці персоналу за певними категоріями по окремих продуктах (табл. 3.12 за зразком таблиці Г.1);

8. калькуляції собівартості продукції 1т харчової кислоти упакованої (табл. 3.13), фасованої, реактивної (за зразками табл. додатків Ж.2 та Ж.3);

9. кошторис річних поточних витрат на переробку відходів (калькуляції собівартості річного випуску продукції, одночасно трьох видів продукції із відходів) (за зразком табл. додатку Ж.4);

10. річна собівартість реалізованої продукції (табл. 3.14);

11. обсяг продажу продукції за вказаними цінами або з формуванням цін за прогнозною рентабельністю, за завданням (додаток В, табл. 3.14);

12. річний прибуток як різниця між обсягом реалізації продукції і собівартістю річного випуску реалізованої продукції (табл. 3.16);

13. порівняльна таблиця основних техніко-економічних показників виробництва до і після реконструкції (проектних показників виробництва і приведених в умови проекту фактичних показників діючого виробництва) – табл. 3.17;

14. показники ефективності суми інвестицій, призначеної для реконструкції виробництва:

а) інтегральний економічний ефект, на сучасному етапі – чистий дисконтований дохід (ЧДД), або чиста приведена цінність проекту (NPV);

б) індекс дохідності інвестицій (ІД), або індекс рентабельності (IR);

в) період окупності інвестицій (ПО).

15) висновки по розрахованих показниках з рекомендаціями щодо доцільності досліджуваного в КР персонального варіанта реконструкції, з огляду на ефективність виробництва після реконструкції (її наявність чи відсутність), ефективність інвестицій та їх окупність.