- •Міністерство аграрної політики
- •1. Моніторинг кризових ситуацій, пов’язаних з забрудненням
- •1.1 Визначення типу кризової ситуації
- •1.2. Діагностика кризової ситуації
- •1.3. Показники діагностики
- •1.4 Нормативи оцінки ступеню проявлення кризового явища
- •Гдк пестицидів
- •Валовий фоновий вміст і гдк важких металів у ґрунтів
- •Гдк рухомих форм важких металів у грунтах
- •Гдк важких металів у рослинницькій продукції
- •1.5. Інтерпретація і використання даних
- •Таблиця 1.8 Заходи щодо підтримання екологічної стійкості земельних ресурсів та усунення негативних явищ
- •2. Моніторинг кризових ситуацій на меліорованих землях
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Зрошувані землі
- •2.3. Типи кризових ситуації
- •2.4. Діагностика деградаційних процесів (кризової ситуації)
- •Діагностичні критерії ступеню деградації зрошуваних грунтів
- •Класифікація грунтів за ступенем засолення (за матеріалами Базилевич н.І., Панкової є.І. 1970)
- •Градація ґрунтів за ступенем вторинної солонцюватості*
- •Градація ґрунтів за ступенем токсичної лужності, мерк/100 г ґрунту (Новикова а.В., 1983)
- •Градація грунтів за ступенем підлужування
- •Фоновий вміст рухомих форм важких металів у грунтах
- •2.5. Показники кризової ситуації і методи їх визначення
- •Перелік процесів, показників і методи їх визначення
- •2.6. Інтерпретація і використання даних
- •Заходи по збереженню й поліпшенню властивостей зрошуваних грунтів при сильному ступеню деградації
- •3. Моніторинг кризових ситуацій, пов’язаних з надмірною ерозією ґрунтів
- •3.1 Підготовка вихідних даних для оцінки кризової ситуації, повязаною з ерозією ґрунтів
- •3.2. Визначення типів кризової ситуації, викликаної водною ерозією і показники її діагностики
- •Визначення типів кризової ситуації, викликаної вітровою ерозією
- •3.4 Нормативи типів кризової ситуації, викликаної вітровою ерозією і показники її діагностики
- •Додатки
- •Література
Фоновий вміст рухомих форм важких металів у грунтах
|
Елемент |
Фоновий вміст, мг/кг | |
|
Високобуферні грунти |
Малобуферні грунти | |
|
Цинк |
0,95 |
<1 |
|
Кобальт |
<0,5 |
0 |
|
Залізо |
2,0 |
<2 |
|
Марганець |
43,0 |
30 |
|
Мідь |
0,5 |
0,1 |
|
Кадмій |
0,1 |
<0,05 |
|
Хром |
0,1 |
<0,1 |
|
Нікель |
1,0 |
<0,5 |
|
свинець |
0,5 |
<0,5 |
Якість зрошувальних вод оцінюється за ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» (оцінка з небезпеки засолення, осолонцювання й підлужування грунтів), а вміст важких металів і пестицидів – за САНПіН №4630-88 «Санітарні правила і горми охорони поверхневих вод від забруднення». За ДСТУ 2730-94 виділяються 3 класи придатності води для зрошення: 1 клас – придатні, 2 клас – обмежено придатні і 3 клас – призводить з часом до розвитку явних де градаційних процесів (засолення, осолонцювання та підлужування грунтів), тобто до кризової ситуації. Вміст важких металів і пестицидів регламентується САНПіНом і встановленими ГДК, перебільшення яких призводить до забруднення грунтів, води і рослин.
Глибина грунових вод. Визначається відношенням фактичного (середньо вегетаційного) рівня ґрунтових вод (РГВ) до критичного (Н кр.). при цьому Н кр. – це така глибина, при якій створюється оптимальний водно-повітряний режим для зростання сільськогосподарських рослин і нема загрози вторинного засолення кореневмісного шару грунту. Під Н кр. Мається на увазі середня за вегетаційно-поливний період глибина залягання РГВ, яка визначається в залежності від мінералізації ґрунтових вод, гранулометричного складу ґрунту, характеру ґрунтового покриву і зволоженості території. Узагальнені значення критичних глибин ґрунтових вод наведені в нормативних документах.
Залягання ґрунтових вод на критичній глибині Н кр. характеризує задовільний меліоративний стан зрошувальних земель, а ближче Н кр. – незадовільний, кризовий, що потрібує введення невідкладних заходів (встановлення дренажу, зменшення водоподачі, тимчасового відмовленні від зрошення та ін.).
Мінералізація ґрунтових вод оцінюється лише при глибинах їх залягання менше критичної, а гідрохімічний склад ґрунтових вод – при глибинах залягання менше Н кр. І мінералізації більше 3 г/л.
Результати оцінки кризових ситуації, їх діагностика і картографування є базою для прийняття технічних рішень з їх ліквідації.
Заходи відрізняються в залежності від складу групи показників, які обумовлюють кризову ситуацію. На початкових стадіях вибору заходів для ліквідації кризової ситуації використовується великий арсенал агро меліоративних, обов’язковим є також тимчасове виключення площ із освоєння.
2.5. Показники кризової ситуації і методи їх визначення
Перелік процесів і показників кризової ситуації та методи їх визначення наведені в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7.
Перелік процесів, показників і методи їх визначення
|
№ з/п |
Процеси, показники |
Методи їх визначення |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Засолення грунтів. Вміст іонів в грунті. (CO3, HCO3, CL, SO4, Ca, Mg, Na, K, pH) |
ГОСТ 26428-85 «Почвы . Методы определения катионно - анионного состава водной вытяжки.», ГОСТ 26423-85 «Методы определения рН и плотного остатка водной вытяжки.», ГОСТ 26424-85 «Почвы. Методы определения ионов карбонатов и бикарбонатов в водной вытяжке», ГОСТ 26425-85 «Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке», ГОСТ 26426-85 «Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке», ГОСТ 26427-85 «Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке» ГОСТ 26428-85 «Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке». |
|
|
|
продовження табл. 2.7. |
|
1 |
2 |
3 |
|
2 |
Вміст обмінних натрію, калію, кальцію та магнію. Активність іонів H+, Ca++, Na+ в грунтових пастах. |
ГОСТ 26950-86 «Почвы. Методы определения обменного натрия», ГОСТ 26487-85», «Почвы. Определение обмегнного кальция и обменног (подвижного) магния методом ЦИНАО, ГОСТ 26210-84», «Почвы. Определение обменного калия». Технология оперативного контроля качества оросительных вод, почвенно-мелиоративного состояния орошаемых земель и прогнозирования процессов осолонцевания при орошении по термодинамическим показателям. Харьков, ИПА, 1990 |
|
3 |
Вміст гумусу в грунтах. |
ГОСТ 26213-84 «Почвы. Определение гумуса по методу Тюрина в модификации ЦИНАО». |
|
4 |
Агрофізичні властивості. Щільність складнення. Структурно-агрегатний склад. |
Метод режущего кольца [7]. Сухое и мокрое просеивание методом Саввинова [25]. |
|
5 |
Забруднення грунтів. Вміст важких металів і фтору. |
Инструкция по определению тяжелых металлов и фтора химическими методами в почвах, растениях и водах при изучении загрязненности окружающей среды. М., Гидрометеоиздат, 1978. |
|
6 |
Якість іригаційних вод. Вміст іонів у воді:
калій-іон (K),
магній-іон (Mg),
карбонат-іон (CO3) та гідрокарбонат-іон (HCO3),
|
ДСТУ 2730-94 „Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії”. РД 211.1.8.048-95 „Екологічні критерії оцінки якості іригаційних вод України”
ГОСТ 26449.1-85
ГОСТ 27384-87
ГОСТ 27384-87
ГОСТ 4389-72, ГОСТ 27384-87 Технология..., 1990
|
|
|
|
продовження табл.. 2.7. |
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Вміст важких металів у воді: Марганець Залізо Мідь Кобальт Цинк Свинець Кадмій, хром, нікель Фтор |
ГОСТ 4974-72. ГОСТ 27384-87 ГОСТ 4011-72, ГОСТ 4388-72, ГОСТ 27384-87 ГОСТ 27384-87 ГОСТ 18293-72 ГОСТ 27384-87
ГОСТ 27384-87 ГОСТ 4386-81, ГОСТ 27384-87 |
|
7 |
Критична глибина грунтових вод.
Хімічний склад грунтових вод
Натрій-іон (Na), Кальцій-іон (Ca), Магній-іон (Mg), Калій-іон (K), Сульфат-іон (SO4) Хлор-іон (Cl), Лужність (CO3 і HCO3); pH
|
Оценка гидрогеологомелиоративного состояния орошаемых земель. К. Урожай, 1991.
ГОСТ 23268.6-78 ГОСТ 23268.5-78
ГОСТ 23268.7-78 ГОСТ 4389-72 ГОСТ 4245-72
ГОСТ 23268.3-78 ГОСТ 26423-85 |