2.2. Зрошувані землі

Моніторинг кризових ситуацій на зрошуваних землях і тих, що до них прилягають, є складовою частиною моніторингу земельних ресурсів і екологічного моніторингу України.

Під кризовою ситуацією нами розуміється наявність площ з сильним ступенем вираженості деградаційних процесів, які фіксуються на момент оцінки, що потребує корінної комплексної меліорації або виключення таких земель із освоєння.

2.3. Типи кризових ситуації

Кризові ситуації на зрошуваних та прилеглих до них земель виявляються в результаті аналізу матеріалу з використання та стану зрошувальних земель, а також візуального огляду зрошуваних масивів. Джерела інформації – матеріали обласних та районних сільськогосподарських та водогосподарських управлінь, гідрогеологомеліоративних експедицій (партій, загонів), обласних станцій хімізації сільського господарства, Інституту «Водопроект» і Інституту землеустрою, інших наукових закладів.

На зрошуваних землях виділяються такі де граційні процеси, сильний ступінь вираженості яких створює кризову ситуацію:

• Підйом рівня ґрунтових вод (РГВ) і розвиток процесів підтоплення і вторинного іригаційного гігроморфізму грунтів. Площі земель з РГВ ближче 3 м складають нині 17-20% від загальної площі зрошення.

• Вторинне засолення зрошуваних грунтів розвинено на площі порядку 5-7% від загальної площі зрошення.

• Вторинне осолонцювання зрошуваних грунтів. Площі земель з різним ступенем солонцюватості досягають 40-50% від загальної площі зрошення.

• Підлужування грунтів, збільшення в них лужного резерву та показників загальної токсичної лужності, величину рН.

• Дегуміфікація зрошуваних грунтів, зменшення в них вмісту гумусу.

• Агрофізична деградація зрошуваних грунтів. Виявляється у знеструктуренні й ущільненні орного шару.

• Техногенне й сільськогосподарське забруднення – накопичення в грунтах, водах (зрошувальних, ґрунтових і дренажних) та рослинах важких металів, фтору, пестицидів, нітратів та інших забруднювачів.

• Якість поливних вод – агрономічні (оцінка води за небезпекою засолення, осолонцювання і залуження грунтів) та екологічні (оцінка води за вмістом важких металів, пестицидів та інших забруднювачів) критерії.

Потрібно відмітити, що масштаби багатьох із перелічених вище де градаційних процесів невідомі тому, що моніторинг зрошуваних земель відсутній.

2.4. Діагностика деградаційних процесів (кризової ситуації)

В таблиці 2.1. наведено перелік показників оцінки грунтово-меліоративного стану зрошуваних земель і діагностичні критерії ступеню деградації.

Таблиця 2.1.

Діагностичні критерії ступеню деградації зрошуваних грунтів

№ з/п	Критерії, показники, одиниці виміру	Не деградований грунт	Ступінь деградації
			слабкий	середній	сильний
1	2	3	4	5	6
1	Засоленість грунтів, вміст токсичних солей в еквівалентах СІ (мекв./100 г ґрунту)	< 0,3	1,3-1,5	1,5-3,5	>3,5
2	Осолонцювання грунтів, вміст поглинутих натрію та калію,% від суми обмінних катіонів Важкі грунти Легкі грунти aNa/√aCa	<3 <5 <1	3-6 5-8 1-3	6-10 8-12 3-7	>10 >12 >7

продовження табл.. 2.1.

1	2	3	4	5	6
3	Підлужування грунтів рН водний HCO3 –Ca мекв/100 г грунту СО3 мекв/100 г ґрунту рН – р Na	<7.8 <0.5 нема <4	7,8-8,5 0,5-1,0 До 0,3 4-5	8,5-9,0 1,0-2,0 0,3-0,9 5,0-5,5	>9.0 >2.0 >0.9 >5.5
4	Гумусний стан грунтів: Зменшення вмісту гумусу, % від вихідного	нема	До5	5-20	>20
5	Агрофізичний стан грунтів: структурно-агрегатний склад, вміст повітряно-сухих агрегатів (0,25-10,0 мм), % Вміст водостійких агрегатів (>0,25 мм),% Рівноважна щільність, г/куб см Важки грунти Легкі грунти	>70 >45 <1,3 <1,3	60-70 35-45 1,3-1,4 1,3-1,5	40-60 25-35 1,4-1,6 1,5-1,6	<40 <25 >1,6 >1,6
6	Забруднення грунтів: сумарний показник ступеню забруднення важкими металами грунту мг/кг ґрунту Вміст водорозчинного фтору, мг/кг ґрунту	<16 <6	16-32 6-10	32-128 10-20	>128 >20
7	Якість іригаційних вод: агрономічні критерій	1 клас	1 клас	2 клас	3 клас
8	Глибина ґрунтових вод	Глибше критичної	Глибше критичної	На критичній глибині	Менше критичної глибини
9	Мінералізація ґрунтових вод г/л	Не враховується	Не враховується	<3	>3

Оцінка кожного із показників виконана з чотирьох градації стану: не деградований грунт (добрий стан), - зміни, які відбуваються в грунтах, не виходять за рамки класифікаційно значущого рівня; слабкий ступінь деградації (задовільний стан) – грунти із класифікаційно значущим ступенем вираженості того чи іншого де градаційного процесу; середній ступінь деградації (незадовільний стан) – грунти із середнім ступенем де градаційного процесу; сильний ступінь деградації (кризовий стан) – грунти із сильним ступенем де градаційних процесів.

В основі виділення території з кризовими ступенями лежить ступінь виваженості де градаційних процесів і оцінка грунтово-меліоративного стану зрошуваних земель.

Вторинне засолення грунтів. Визначається середньозваженим вмістом солей у верхньому півметровому шарі. При цьому з урахуванням типу засолення встановлюється ступінь засолення за класифікацією Н.І.Базилевич і Є.І.Панкової, таблиця 2.2.

Розрахунок токсичних солей в еквівалентах хлору виконують, виходячи з таких додержань:

1 Cl=0.1 CO3=3HCO3=5SO4

(при цьому враховуються тільки токсичні іони за відрахуванням концентрацій відповідно до їх порогів токсичності).

Території зрошуваних земель із сильним ступенем засолення відносяться до кризових і потребують проведення комплексу агро меліоративних і інженерних заходів (дренаж, промивний режим зрошення, промивання на фоні дренажу та ін.).

Осолонцювання зрошуваних грунтів. Визначається збільшенням в них вмісту поглинутого натрію, калію і посиленням активності натрію. Діагностується за таблицією 2.3., яка розроблена в Інституті ґрунтознавства та агрохімії.

Таблиця 2.2.