Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка_2009.DOC
Скачиваний:
112
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
801.28 Кб
Скачать

2.6. Інтерпретація і використання даних

Впровадження методики моніторингу кризових ситуацій дозволить дати системну оцінку стану зрошуваних земель, визначити ступінь ураженості території негативними явищами і на їх підставі розробити пропозиції з усунення деградаційних процесів. Засоби попередження й боротьби з негативними (кризовими) явищами в загальному виді наведені в табл. 2.8. На початкових стадіях вибору заходів обов’язковим є виключення площ з освоєння або переведення в категорію нерегулярного зрошення. В першу чергу кваліфікований поточний контроль потрібний на територіях з близьким (менше 1,5м) рівнем залягання грунтових вод, де посилюються галохімічні процеси (засолення, осолонцювання), в приміських зонах й поблизу значних джерел забруднення (ГРЕМ, хімкомбінати, стічні води і т.п.). Якщо рекомендовані заходи не забезпечують оздоровлення грунтово-меліоративної обстановки, то необхідне проведення реконструкції зрошувальних систем з попередньою детальною грунтово-меліоративною зйомкою території. При цьому в систему показників оцінки стану зрошуваних земель необхідно включити і технічний стан зрошувальних та дренажних систем.

При проведенні контролю за станом зрошуваних земель й впровадженні агромеліоративних заходів необхідно керуватись нормативними документами – як ДСТУ, ГОСТи, Технічні Умови (ТУ), нормативно-технічні документи, тощо. Це дозволить кваліфіковано провести екологічну експертизу проектів зрошувальних систем і виконувати юридичні обов’язеи сторін – землекористувачів та державних служб, особливо в умовах земельної реформи. Матеріали моніторингу земель кризових зон необхідні також при введенні плати за воду та землю.

При проведенні моніторингу кризових зон й оцінки грунтово-меліоративного стану обов’язковим є залучення фахівців НДІ, ВУЗів, а також використання лабораторій з достатнім рівнем технічного оснащення, підготовка доповідних записок та пропозицій до владних структур та місцевих рад, використання засобів масової інформації.

Таблиця 2.8.

Заходи по збереженню й поліпшенню властивостей зрошуваних грунтів при сильному ступеню деградації

Тип деградації

Заходи

Засолення

Промивання методом дощування на фоні дренажу, реконструювання зрошувальних систем.

Осолонцювання

Прийоми хімічної меліорації грунтів або зрошувальних вод.

Підтоплення

Улаштування горизонтального або вертикального дренажу, зниження водоподавання, реконструювання зрошувальних систем, виведення території із зрошення, фітомеліорація.

Дегуміфікація

Сівозміни з часткою багаторічних бобових трав не менше 30%, дози органічних добрив не менше 10-15 т/га сівозмінної площі, періодичне внесення кальцієвих меліорантів.

Агрофізична деградація

Систематичне внесення підвищених (на 10-20%) доз органічних добрив; впровадження сівозмін із значною часткою (>30%) багаторічних бобових трав, елементи мінімалізації обробітку; водозберігаючі режими зрошення.

Техногенне та сільськогосподарське забруднення важкими металами (ВМ) і фтором

Контроль за вмістом ВМ та фтору в грунтах і рослинах. Підбір культури та прийомів детоксикації.

Поливи води 3-го класу

Поліпшення якості поливних вод або заборонення зрошування.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.