Градація ґрунтів за ступенем вторинної солонцюватості*

Грунти	Вміст поглинутих натрію + калію, % від суми катіонів		Термодинамічні показники
	Легкі грунти**	Важкі грунти**	aNa √aCa	pNa-0.5pCa	pH-pNa pNa-0.5pCa
Не солонцюваті	<5	<3	<1	>1,35	<3
Слабо солонцюваті	5-10	3-6	1-3	1,35-0,85	3-6
Середньо солонцюваті	10-15	6-10	3-7	0,85-0,50	6-10
Сильно солонцюваті	>15	>10	>7	<0,50	>10

• ступінь солонцюватості визначається за більшістю показників;

** до легких відносять грунти легко і середньо суглинкового гранулометричного складу, до важких – важко суглинкового і легкоглинистового гранулометричного складу.

Грунти з сильним ступенем солонцюватості можуть бути віднесені до кризових об’єктів, що потребують застосування хімічної меліорації води і грунту, плантажної оранки, фітомеліоративних та інших заходів.

Підлужування грунтів. За ступенем вираженості лужності грунти поділяються на 3 градації (таблиця 2.4.).

Таблиця 2.4.

Градація ґрунтів за ступенем токсичної лужності, мерк/100 г ґрунту (Новикова а.В., 1983)

Назва грунтів	HCO3, зв’язаний з Na i Mg
Слабо лужні	0,8-1,1
Середньо лужні	1,1-1,4
Сильно лужні	>1,4

В Інституті ґрунтознавства та агрохімії розроблена градація грунтів за ступенем підлужування за комплексам показників (табл. 2.5.), які увійшли в діагностичні критерії ступеню деградації зрошуваних грунті.

Таблиця 2.5.

Градація грунтів за ступенем підлужування

Назва грунтів	Показники
	рН	СО3	НСО3-Са	рН-рNa
Слабо лужні	8,0-8,5	до 0,3	0,5-1,0	4-5
Середньо лужні	8,5-9,0	0,3-0,9	1,0-2,0	5,0-5,5
Сильно лужні	>9,0	>0,9	>2,0	>5,5

Дегуміфікація зрошуваних грунтів. Діагностується за зміною вмісту гумусу в % до вихідного рівня (до початку зрошення). Втрата більше 20% гумусу характеризує високий ступінь деградації грунтів (кризова ситуація), яка потребує перегляду структури посівних площ, збільшення частки багаторічних бобових трав і доз внесення органічних добрив, внесення при необхідності (при наявності процесів осолонцювання) кальцієвих меліорантів.

Агрофізична деградація зрошуваних грунтів. Проявляється в знеструктуренні і ущільненні орного шару. Оцінка проводиться за діагностичними критеріями ступеню деградації грунтів (табл. 2.1). Ґрунти, в орному шарі яких вміст агрохімічно цінних повітряно-сухих агрегатів складає менше 40%, водостійких – менше 25% і щільність складання орного шару яких перевищує 1,6 г/см. куб., відносять до сильно деградованих (кризовий стан).

Техногенне сільськогосподарське забруднення. Оцінюють вміст в грунтах рухомих форм важких металів за сумарним показником Zc і водорозчинного фтору. Діагностичні критерії викладені у нормативних документах і наведені в таблиці 2.1. Розрахунок Zc виконують за формулою:

Zc = ∑Кс – (n – 1)

де n – кількість визначених інградієнтів (важких металів);

Кс – коефіцієнт концентрації метелу, визначається як відношення вмісту металу у грунті до фонового вмісту металу. Фоновий вміст рухомих форм важких металів (мг/кг грунту) наведено в таблиці 2.6. (ацетат-амонійний буферний розчин).

Таблиця 2.6