- •Міністерство аграрної політики
- •1. Моніторинг кризових ситуацій, пов’язаних з забрудненням
- •1.1 Визначення типу кризової ситуації
- •1.2. Діагностика кризової ситуації
- •1.3. Показники діагностики
- •1.4 Нормативи оцінки ступеню проявлення кризового явища
- •Гдк пестицидів
- •Валовий фоновий вміст і гдк важких металів у ґрунтів
- •Гдк рухомих форм важких металів у грунтах
- •Гдк важких металів у рослинницькій продукції
- •1.5. Інтерпретація і використання даних
- •Таблиця 1.8 Заходи щодо підтримання екологічної стійкості земельних ресурсів та усунення негативних явищ
- •2. Моніторинг кризових ситуацій на меліорованих землях
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Зрошувані землі
- •2.3. Типи кризових ситуації
- •2.4. Діагностика деградаційних процесів (кризової ситуації)
- •Діагностичні критерії ступеню деградації зрошуваних грунтів
- •Класифікація грунтів за ступенем засолення (за матеріалами Базилевич н.І., Панкової є.І. 1970)
- •Градація ґрунтів за ступенем вторинної солонцюватості*
- •Градація ґрунтів за ступенем токсичної лужності, мерк/100 г ґрунту (Новикова а.В., 1983)
- •Градація грунтів за ступенем підлужування
- •Фоновий вміст рухомих форм важких металів у грунтах
- •2.5. Показники кризової ситуації і методи їх визначення
- •Перелік процесів, показників і методи їх визначення
- •2.6. Інтерпретація і використання даних
- •Заходи по збереженню й поліпшенню властивостей зрошуваних грунтів при сильному ступеню деградації
- •3. Моніторинг кризових ситуацій, пов’язаних з надмірною ерозією ґрунтів
- •3.1 Підготовка вихідних даних для оцінки кризової ситуації, повязаною з ерозією ґрунтів
- •3.2. Визначення типів кризової ситуації, викликаної водною ерозією і показники її діагностики
- •Визначення типів кризової ситуації, викликаної вітровою ерозією
- •3.4 Нормативи типів кризової ситуації, викликаної вітровою ерозією і показники її діагностики
- •Додатки
- •Література
Таблиця 1.8 Заходи щодо підтримання екологічної стійкості земельних ресурсів та усунення негативних явищ
Тип екологічної ситуації |
Рекомендований спосіб ведення с.-г. виробництва |
Агротехнічні заходи |
Заходи особливого призначення |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Сприятливий |
Нетрадиційний з орієнтацією на вирощування біологічно чистої продукції |
Використання органічних добрів, повільно діючих мінеральних добрів, сидератів, побічної с.-г. продукції, застосування переважно агротехнічних та біологічних засобів боротьби з бур’янами та хворобами с.-г. культур. |
Відсутні |
2. Задовільний |
Загально – прийнятий, з напрямком на вирощування продукції, що відповідає санітарно – гігієнічним вимогам. |
Використання традиційних видів органічних та мінеральних добрів і рекомендованих доз пестицидів. |
Відсутні |
3. Передкризовий |
Звичайний, з обмеженням вирощування листових овочевих культур у відкритому ґрунті |
Використання тих самих агротехнічних заходів, що і для задовільної екологічної ситуації, але з обмеженим застосуванням пестицидів і з перевагою відвальної оранки над поверхневим обробітком ґрунту. |
Внесення на територіях, де прогнозується погіршення екологічного стану підвищених доз гною та профілактичних доз (0,5-1,5 т/га) кальцієвмісних сполук. |
|
|
продовження табл. 1.5 | |
1 |
2 |
3 |
4 |
4. Кризовий |
Особливий, з орієнтацією на виробництво сировини для технічних потреб і забороною вирощування кормових та овочевих культур у відкритому ґрунті |
Вирощування с.-г. культур, які найбільш доцільно використовувати для виготовлення технічної олії, спирту, парфумів та ін.. |
Обов’язкове впровадження еколого – стабілізуючих заходів: внесення на територіях з відповідним видом забруднення радіопротекторів, кальцієвмісних сполук у дозах від 2 до 5 т/га, підвищених доз гною (до 15-20 т/га), скорочення у 2-3 рази об’ємів застосування пестицидів. |
5. Катастрофічний |
Сільськогосподарське виробництво заборонено |
- |
Землі, на яких склалася катастрофічна екологічна ситуація підводяться до зон відчуження. |
2. Моніторинг кризових ситуацій на меліорованих землях
2.1. Загальні положення
На Україні найбільш широко використовуються такі види меліоративних заходів як зрошення, осушення і хімічна меліорація (вапнування та гіпсування грунтів).
В загальному трактуванні меліорація земель покликана істотно покращити категорію низкопродуктивних земель.
На жаль, цей „хірургічний” метод окультурення земель через неповну визначеність характеру зміни (прогнозу) об’єктів меліорацій, а у відповідності з цим і через недостатню агроекологічну обґрунтованість застосування тих чи інших меліоративних заходів може призвести до істотного ускладнення екологічної ситуації в зоні проведення меліоративних робіт.
Завдання даної методики-ведення кризового моніторингу на меліоративних землях з метою своєчасного виявлення негативних явищ і можливих кризових ситуацій.
Для встановлення кризових ситуацій на меліоративних землях необхідно:
провести аналіз існуючого стану використання меліоративних земель (осушених, зрошених, кислих і солонцевих комплексів),
виявити причини низькоефективного використання земель меліоративного фонду,
провести рекогносцирувальне польове обстеження меліорованих земель в даному регіоні у відповідності з нижченаведеною методикою польових обстежень,
нанести на картосхему інформацію про сучасний еколого-меліоративний стан земель.