11.3. Переваги створення транснаціональних альянсів на прикладі міжнародних авіакомпаній

Конкурентні переваги авіаліній полягають у їх можливостях підвищувати рівень сервісу. Зазвичай сервіс надається іншими ком­паніями. Тому транснаціональні авіаальянсі здійснюють спільне придбання літаків, знижують вартість лізингу, оскільки літаки екс­плуатуються більше, що знижує їхню вартість.

Авіалінії розподіляють витрати з експлуатації рейсів, тобто ви­трати, що здійснюються корпораціями, за кількістю місць, які має компанія. За рахунок таких альянсів компанія завойовує нові регіо­ни або розподіляє польоти, що користуються меншим попитом.

Беручи участь в авіаальянсі, авіакомпанія отримує суттєвий ви­граш, який виявляється, по-перше, у формуванні мережі постачання споживачів, що стабілізує попит на послуги; по-друге, у зниженні фіксованих та операційних витрат; по-третє, у досягненні економії масштабу — розподіл фіксованих витрат на інший обсяг реалізації; по-четверте, у створенні нових видів доходів; по-п'яте, у доступі до іноземних ринків з мінімальними витратами без додаткових витрат на устаткування, придбання ліцензії на польоти; по-шосте, у ство­ренні конкурентних переваг щодо інших компаній.

Авіакомпанії беруть взаємну участь у програмах постійних спо­живачів. Постійні споживачі — це люди, які постійно користуються послугами компаній, що входять до альянсу. Участь авіакомпаній у програмах споживачів забезпечує переваги для споживачів, оскільки з'являється можливість:

а) одночасного придбання квитків у глобальному масштабі й за низькими цінами;

б) висунення додаткових вимог щодо послуг готелів, оренди машин, зв'язку та ін.;

в) заміни квитків між авіакомпаніями;

г) здійснення найзручніших перельотів у глобальному масштабі.

Основні глобальні авіаальянси авіакомпаній, що домінують нині на ринку:

1. «Qualyflyer » — «Swissair», «Sabena», LOТ, «Аіг»;

2. «North Star» — КLМ, « North West», «AlItalia»;

3. «Опе World» — «Вгitish Аіrways», «US Аіг»;

1. «Star Alliens» — «Lufthansa», «Аustrian Аігlines», «United Аігlines».

Отже, стратегічний характер глобальних альянсів визначає те, що їхніми членами є прямі чи непрямі глобальні конкуренти або партнери в пов'язаних сферах діяльності. Розвиток стратегічних альянсів зумовлює здійснення ними розподілу витрат і прибутків, взаємне володіння акціями.

Для утворення ТНА потрібні певна господарська комплімен­тарність, прагматичне «обчислена» спільність мети та інші умови, необхідні для розробки спільної довгострокової стратегії під­приємницької діяльності. Тому надзвичайно важливим моментом є привнесення нового сприйняття самої логіки ринкової поведін­ки, яке випливає з визнання й усвідомлення спільної спрямовано­сті основних економічних стратегій суб'єктів транснаціональних альянсів.